Ухвала суду № 83457148, 05.08.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"05" серпня 2019 р. Справа № 911/3034/15

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали

заяви Головного управління ДФС у Київській області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лезіс", Київська область, м. Обухів

2) ОСОБА_1 , Київська область, с. Підгірці

3) ОСОБА_2 , Київська область , м. Обухів

про визнання недійсним договору, витребування майна та визнання на нього права власності

в межах провадження у справі № 911/3034/15 про банкрутство.

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3883/16 за У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3034/15 за заявою Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Лезіс" про банкрутство. Провадження в якій порушено ухвалою суду від 12.08.2015 р.

Постановою господарського суду Київської області від 02.12.2015 р. визнано банкрутом ТОВ Фірми "Лезіс" та відкрито його ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мирутенка М.М.

29.07.2019 р. Головне управління ДФС у Київській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лезіс", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 07.05.2019 р., укладеного між ТОВ Фірма "Лезіс" та ОСОБА_1 щодо продажу об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 89.2 кв.м.; визнання права власності за ТОВ Фірма "Лезіс" на приміщення за адресою : АДРЕСА_2 , площею - 89.2 кв.м.; витребування у ОСОБА_2 приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , площею - 89.2 кв.м. шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передати його ТОВ Фірма "Лезіс".

Вказану позовну заяву, виходячи з її змісту, подано з посиланням на приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в межах провадження у справі № 911/3034/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лезіс".

Відповідно до приписів частини першої статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Частиною шостою статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з приписами частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до пп. 10 п. 2 частини другої статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі сплачується 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 р. становить 1921,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено три вимоги у позовній заяві, поданій з посиланням на приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає визнання недійсними договорів та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 11526,00 грн., проте останнім згідно платіжного доручення від 11.07.2019 р. № 3267 здійснено сплату судового збору у розмірі 7684,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про визнання недійсними договорів, визнання недійсними результатів аукціону, витребування майна та визнання на нього права власності, скасування запису про реєстрацію права власності не дотримано вимог статті 164 ГПК України, так як не додано доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, встановленими Законом, що відповідно до статті 174 вказаного Кодексу є підставою для залишення вказаної заяви без руху.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною четвертою ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ухвалив:

1. Позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області (вх. № 14678/19 від 29.07.2019 р.) про визнання недійсним договору, витребування майна та визнання на нього права власності в межах провадження у справі № 911/3034/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лезіс" залишити без руху.

2. Запропонувати Головному управлінню ДФС у Київській області в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статі 164 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Дата підписання 05.08.2019 р.

Суддя А.В. Лопатін