Ухвала суду № 83457058, 06.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/10272/19

Господарський суд м. Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18а) в інтересах держави в особі Міністерства борони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6) та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (03049, м. Київ, вул. Курська, 13а)

до Товариства з обмеженою від повільністю «РІСТ» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36)

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 507 724,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства борони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України до Товариства з обмеженою від повільністю «РІСТ» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 507 724,30 грн. за порушення умов Договору №303/3/12/258-16 від 03.11.2016.

Розглянувши позовну заяву №7-2/3263 вих-19 від 30.07.2019 та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає відмові у відкритті провадження, на підставі ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Так, положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено підстави, з яких вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Отже, перший пункт передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18.

У поданому позові заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону просить стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю «РІСТ» штрафних санкцій у розмірі 507 724,30 грн. за порушення умов Договору підряду на виконання будівельних робіт №303/3/12/258-16 від 03.11.2016.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону вказує, що Міністерство оборони України, як уповноважений центральний орган виконавчої влади, не вживає заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави, незважаючи на порушення відповідачем умов договору щодо завершення виконання робіт у встановлений строк з позовом до суду про стягнення з відповідача передбачених законодавством та умовами договору штрафних санкцій.

Так, у позовній заяві Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону зазначає, що на порушення вимог Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 744 від 30.12.2016, позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №303/3/12/258-16 від 03.11.2016 не пред`являвся. А тому, Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону, вважає такі обставини невжиття Міністерства оборони України заходів із захисту інтересів держави в судовому порядку як підстава для звернення прокурором до суду із даним позовом.

При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до бази даних Діловодства спеціалізованого суду, до Господарського суду м. Києва подано позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріст» про стягнення 557 391,03 грн. штрафних санкцій, а саме 384 748,00 грн. пені та 172 643,03 грн. штрафу.

Зокрема, ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 910/10136/19 залишено позовну заяву Міністерства оборони України без руху та зазначено про те, що в обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як генпідрядником умов укладеного між сторонами Договору № 303/3/12/258-16 підряду на виконання будівельних робіт (45000000-7) капітального ремонту будівлі казарми за ГП №2, в/м 72, з внутрішніми інженерними мережами електрозабезпечення, водопроводу та каналізації, м. Миколаїв (шифр 72/2) від 03.11.2016 року та Додаткових угод до нього (далі - Договір) в частині своєчасного та повного виконання/завершення будівельних робіт, в зв`язку з чим позивачем нараховано пеню та штраф у вказаних сумах.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, судом встановлено, що зазначені Заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону підстави звернення останнього в інтересах Міністерства оборони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України з позовом до суду, та відсутність вчинення дій з боку Міністерства оборони України щодо захисту інтересів держави в судовому порядку, не відповідають дійсності.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України до Товариства з обмеженою від повільністю «РІСТ» про стягнення 507 724,30 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. п. 3 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України до Товариства з обмеженою від повільністю «РІСТ» про стягнення 507 724,30 грн.

2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути Заступнику військового прокурора Миколаївського гарнізону.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 283 аркушах.

Ухвала набирає законної сили 06.08.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин