Рішення № 8345679, 09.02.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-99/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – Вуїва О.В., при секретарях – Козачук О.С., Вишняковій А.Є.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі – НАСК «Оранта») до ОСОБА_2 про відшкодування завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків у порядку регресу, ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року НАСК «Оранта» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків у порядку регресу в якому вказувала, що 25 липня 2008 року між нею та ОСОБА_3 строком на один рік було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, а саме належного останньому на праві власності автомобіля «HYUNDAI TUCSON 2.0», 2008 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1.

Сторони договору визначили у ньому ряд страхових випадків, при настанні яких страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику страхове відшкодування.

До таких випадків віднесено й дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого автомобіля.

За умовами договору при настанні страхового випадку позивач зобов’язався відшкодувати всі прямі та супутні збитки, завдані страхувальнику за винятком узгодженої сторонами суми, що не підлягає відшкодуванню (франшизи в розмірі 1%).

30 жовтня 2008 року о 18 год. 30 хвилин в с. Дорошівка Вознесенського району на вул. Леніна (160 км. автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв) ОСОБА_2, керуючи мотоциклом «М-72» реєстр. номер 06-14 НИЕ під час здійснення маневру лівого повороту не переконався, що такий маневр буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «HYUNDAI TUCSON 2.0» реєстр. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, пошкодивши його.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода в розмірі 16 636,43 грн.

Вказана шкода у вигляді страхового відшкодування (збитки за винятком франшизи) в розмірі 15 308, 43 грн. була повністю виплачена страховиком потерпілому.

Тому, виходячи з положень ст.ст. 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, позивач просив стягнути з відповідача 15 308,43 грн. збитків, а також всі понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив про стягнення збитків з врахуванням ступеня вини ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 25 липня 2008 року між НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 строком на один рік було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, а саме належного останньому на праві власності автомобіля «HYUNDAI TUCSON 2.0», 2008 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1.

Сторони договору визначили у ньому ряд страхових випадків, при настанні яких страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику страхове відшкодування.

До таких випадків віднесено й дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого автомобіля.

За умовами договору при настанні страхового випадку позивач зобов’язався відшкодувати всі прямі та супутні збитки, завдані страхувальнику за винятком узгодженої сторонами суми, що не підлягає відшкодуванню (франшизи в розмірі 1%).

З пояснень відповідача вбачається те, що в жовтні 2008 року він за усним договором придбав у ОСОБА_4 мотоцикл «М-72», реєстр. номер 06-14 НИЕ.

Не маючи при собі водійського посвідчення та належних документів, що підтверджують право володіння та користування придбаним транспортним засобом, ОСОБА_2 розпочав його експлуатацію.

З матеріалів справи (а.с. 8, 23-29) та матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається те, що 30 жовтня 2008 року о 18 год. 30 хвилин в с. Дорошівка Вознесенського району на вул. Леніна (160 км. автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв) відповідач, керуючи придбаним мотоциклом, під час здійснення маневру лівого повороту не переконався, що такий маневр буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «HYUNDAI TUCSON 2.0» реєстр. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, пошкодивши його.

З довідки КУ «Вознесенська центральна районна лікарня» від 30 жовтня 2008 року (а.с. 26) також вбачається те, що під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності вказують на наявність вини відповідача у заподіянні збитків ОСОБА_3

Доводи ОСОБА_2 про наявність вини обох водіїв у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не знайшли свого підтвердження належними доказами, як того вимагають положення ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

З протоколу огляду транспортного засобу від 05 листопада 2008 року, акту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №100/Д-1085-08 від 05 грудня 2008 року (а.с. 9-11, 16) вбачається те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, як володільцю автомобіля «HYUNDAI TUCSON 2.0» реєстр. номер НОМЕР_1 була завдана матеріальна шкода в розмірі 16 636,43 грн., що повністю узгоджується з вартістю проведених ним ремонтних робіт (а.с. 12-15).

Вказана шкода у вигляді страхового відшкодування (реальна шкода - франшиза) в розмірі 15 308, 43 грн. відповідно до умов договору страхування, ст.ст. 979, 988, 990 ЦК України, ст.ст. 1, 9, 20, 25 Закону України «Про страхування» (далі – Закон) була повністю виплачена страховиком потерпілому (а.с. 22).

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (далі – Постанова Пленуму) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме винною особою.

Положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України вказують на те, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована винною особою в повному обсязі.

Згідно абз. 2, 4 п. 9 Постанови Пленуму при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. При цьому повинна враховуватися зношеність пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки

За таких обставин, суд вбачає підстави для повного задоволення позовних вимог.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають відшкодуванню всі понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_2 про відшкодування завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків у порядку регресу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (р/р 26501640039501 в ОФ АКБ «УСБ», МФО 326018, код ЄДРПОУ 02304619) матеріальну шкоду в сумі 15 308 (п’ятнадцять тисяч триста вісім) гривень 43 копійки, а також судові витрати в сумі 273 (двісті сімдесят три) гривні 08 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: