Рішення № 8345646, 26.02.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №2-582/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі – Козачук О.С.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в якому вказувала, що відповідачка є одинокою матір’ю неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також вказувала, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, а саме: не піклується про стан здоров’я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, не утримує його матеріально.

ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою - бабусею ОСОБА_4Г, знаходячись на вихованні та повному утриманні останньої.

Враховуючи вказані обставини, позивачка просила позбавити відповідачку батьківських прав щодо сина, призначити її піклувальником ОСОБА_5, стягнувши з ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини заробітку.

Позивачка ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_4 в попереднє судове засідання не з’явилася, однак надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та повне визнання позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог - органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради – ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими.

Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідачки, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивачки, представника третьої особи, а також думку неповнолітнього ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання позову відповідачем, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зокрема, судом встановлено, що відповідачка є матір’ю неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відомості про його батька внесені до актового запису про народження дитини на підставі заяви відповідачки згідно ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 13-14).

Як вбачається з акту обстеження матеріально–побутових умов проживання ОСОБА_3 та інших матеріалів справи неповнолітній проживає разом з бабусею – ОСОБА_1, яка тривалий час була його опікуном та займається його вихованням, здійснює матеріальне утримання дитини, збезпечує всі необхідні умови для розвитку останнього.

В той же час мати ОСОБА_5 не працює, прибутків не отримує, за місцем проживання характеризується посередньо, знаходиться на обліку як особа, що скоїла злочин.

Разом з тим ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, а саме: з сином не проживає та не спілкується, не піклується про стан здоров’я неповнолітнього, його фізичний, духовний, моральний розвиток відповідно до потреб останнього, не займається вихованням, матеріально не утримує ОСОБА_3 (а.с. 4-11, 13-14, 16-17).

Водночас відповідачка не надала суду доказів, що підтверджують поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати ці обов’язки в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст.150, 155, 180 СК України, батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про здоров’я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов’язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 12 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 167 СК України, в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та іншим родичі.

За таких обставин, враховуючи думку ОСОБА_3, приймаючи до уваги письмові висновки органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області та інші письмові докази (а.с. 15-23), суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5, передати його на опікування позивачки, як близького родича та особи, що за своїми моральними якостями, станом здоров’я та матеріальним становищем може фиконувати функції піклувальника.

Разом з тим, згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ч. 3 ст. 181 та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову до суду і до повноліття ОСОБА_3.

При цьому згідно п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідачки також підлягає стягненню:

- на користь позивачки – 37 грн. сплачених нею витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 8,5 грн. судового збору;

- на користь держави – 83 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 51 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 січня 2010 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 45 (сорок п’ять) гривень 50 копійок судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 83 (вісімдесят три) гривні на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Стягнути з ОСОБА_4 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Вуїв О.В.