Рішення № 8345556, 28.01.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-239/2010 р .

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі – Огренда І.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку в якому вказувала, що з 08 вересня 2007 року по 26 жовтня 2009 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

Від шлюбу мають спільну малолітню доньку – Таїсію, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

ОСОБА_2 є працездатною особою, проте матеріальної допомоги на утримання дружини не надає.

Тому, враховуючи те, що відповідач має змогу та зобов’язаний надавати матеріальну допомогу, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її утримання аліменти в розмірі 10% всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з 23 листопада 2009 року і до 09 липня 2011 року (дати досягнення дитиною трирічного віку).

Відповідач ОСОБА_2 направив на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву про повне визнання позову, проте просив врахувати відсутність належного обґрунтування розміру аліментів, отримання позивачкою державної допомоги на дитину, можливість одержання ОСОБА_1 утримання від її матері. Також відповідач просив врахувати те, що він не працює та має на утриманні непрацездатних батьків.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила свої вимоги, просила стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини їх неявки суду не відомі. Разом з тим на адресу суду не надходило жодних заяв про розгляд справи без їх участі.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що з 08 вересня 2007 року по 26 жовтня 2009 року позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем (а.с.4, 6-а).

Від шлюбу сторони мають спільну малолітню доньку – Таїсію, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с. 5, 6).

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Положення ч.1 ст. 80 СК України вказують на те, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

За встановлених обставин, враховуючи стан здоров’я, матеріальне та сімейне становище відповідача, а також його відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з нього аліментів у визначеному позивачкою розмірі суд вважає, що останній має змогу надавати дружині матеріальну допомогу в розмірі 1/10 частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч.1, 3 ст. 88 ЦПК України, п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача також підлягають стягненню 120 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Вознесенська та 51 грн. державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська.

Керуючись ст.ст. 81, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на її утримання в розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 23 листопада 2009 року і до досягнення донькою Таїсією, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до 09 липня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету м. Вознесенська (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: