Ухвала суду № 83454124, 29.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9691/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Торчинович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ужгороді заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.12.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 29 липня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02 серпня 2019 року.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2017 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ, вул. Грушевського, буд.. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах№ НОМЕР_1 , МФО№305299) заборгованість у розмірі 23863,94 грн., яка складається з наступного: 19178,28 грн. - заборгованість за кредитом; 1225,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3459,75 грн. – штраф, а також судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

Відповідач по справі, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі № 308/9691/17 за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Учасники провадження в судове засідання не зявились, повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 та ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України ( в редакції ЦПК України на час ухвалення рішення) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України ( в редакції ЦПК України на час ухвалення рішення) суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України ( в редакції ЦПК України на час ухвалення рішення) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених вище умов.

19.12.2017 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено заочне рішення, яким позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ, вул. Грушевського, буд.. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах№ НОМЕР_1 , МФО№305299) заборгованість у розмірі 23863,94 грн., яка складається з наступного: 19178,28 грн. - заборгованість за кредитом; 1225,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3459,75 грн. – штраф, а також судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

В судові засідання, відповідач ОСОБА_1 не з`являвся, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Разом із тим, не надав до суду жодного доказу про поважність його відсутності у судових засіданнях.

Заявник, вказує на те, що про звернення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із позовною заявою про стягнення заборгованості, де він був відповідачем йому не було відомо. Окрім того вказує, що повідомлення про виклик до суду надсилалися на адресу його реєстрації: АДРЕСА_2 тоді як він фактично проживає за іншою адресою: АДРЕСА_3 . Окрім того, ОСОБА_1 стверджуючи про те, що йому не було відомо про розгляд справи, та про ухвалення, відповідно, заочного рішення, вказує на те що останній перебував тривалий час за кордоном. Разом з тим, надав копію тільки одніє сторінки закордонного паспорту де містяться відмітки за 2018 рік.

В попередньому судовому засіданні заявник та його представник стверджували, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до кредитора ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою вирішення питання щодо закриття кредиту шляхом оплати, однак вказує, що на час звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповіді із банку не отримав. Однак, до заяви про перегляд заочного рішення будь які підтвердження звернення до банку з відповідними заявами не надано.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи встановлено, що відповідно до інформаційного листа, що надійшов на відповідний запит суду, зареєстрованим місцем проживання відповідача є : АДРЕСА_1 , щодо фактичного місця проживання вказаної особи інформація відсутня.

Поштові відправлення направлялись на дійсну адресу місця реєстрації відповідача. Жодних заяв про зміну адреси місця проживання або місця направлення поштової кореспонденції, відповідач суд не повідомляв.

Окрім того, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом про отримання листа особисто відповідачем.

Крім того, перевіривши наведені відповідачем доводи щодо наявності, на його думку, істотних обставин для правильного вирішення справи, то такі пояснення не заслуговують на увагу, оскільки до заяви про перегляд заочного рішення, відповідачем не наведено суду таких істотних обставин та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на те, що маючи можливість надати суду свої заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, своїх процесуальних обов`язків, визначених цивільним процесуальним законом відповідач не вчинив. Відповідно до вимог ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що відповідач не з`явився в судове засідання, доказів в підтвердження того, що відповідач не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, суду надано не було, а також за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

Крім того, сама по собі не згода з певними доказами наявними в матеріалах справи відповідачем не може бути беззаперечною підставою для скасування заочного рішення, та даючи при цьому оцінку рішення в частині порушення судом при ухваленні рішення матеріального і процесуального права, що по суті є мотивами для апеляційної скарги на рішення суду, однак не наводячи при цьому, будь-яких документальних доказів своєї правової позиції.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що посилання відповідача як на підставу для скасування заочного рішення суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 274, 287, 288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.12.2017 р. у цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош