Рішення № 8345411, 11.03.2010, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-33

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Калараш А.А.

при секретарі Крамарчук Л.Б.

за участю представника ОСОБА_1, прокурора Умриш Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове справу за позовом Прокурора Веселинівського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_2 до Підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В :

25 листопада 2009 року Прокурор Веселинівського району в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві прокурор зазначив, що до прокуратури Веселинівського району звернулася ОСОБА_2, яка є інвалідом 3 групи , зі скаргою на дії адміністрації підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство „.яка з 01.02.1999 року до дня її звільнення працювала на підприємстві споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство”, де з 14.04.06 року обіймала посаду бухгалтера. Згідно наказу директора підприємства № 34 від 03.08.2009 року, ОСОБА_2, було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку із скороченням штатів з порушенням чинного законодавтсва ,оскільки позивачка на засідання профспілкового комітету, на якому вирішувалося питання про розірвання з нею трудового договору не запрошувалася, не надавала заяву про можливість розгляду цього питання у її відсутності, на засіданні профспілкового комітету приймали участь лише 2 з 5 членів профспілкового комітету, тобто не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів. Тому прокурор змушений звернутися до суду , просить поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду за захистом порушеного права, поновити її на раніше займану посаду бухгалтера підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство”, а також стягнути із роботодавця середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1650 грн. 93 коп. .

В судовому засіданні прокурор Умриш Н.О., позовні вимоги уточнила , просить поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду , поновити ОСОБА_2 на раніше займаній посаді бухгалтера ПСК „Веселинівське ТПП” та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2136 грн. 02 коп. . Суду пояснила, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, на підприємстві позивачка пропрацювала більш 10 років , остання посада бухгалтер. 3.08.09 року позивачку , в супереч до вимог чинного законодавства , було звільнено з підстав скорочення штатів , проте на час звільнення позивачки з посади , на підприємстві була вільна інша посада бухгалтера , позивачці вільна посада не запропоновувалася , не було отримано попередня згода профспілкового комітету , не було враховано наявність у позивачки інвалідності .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала повністю в тому ж обсязі і з тих же підстав. Просить суд поновити їй строк на оскарження порушеного свого права, поновити її на раніше займану посаду бухгалтера підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство” , а також стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5086,02 грн.. Суду показала, що вона 01 лютого 1999 року була прийнята на роботу в підприємство споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство” на посаду касира, 14.04.06 року була переведена на посаду бухгалтера. З квітня 2009 року по 31.07.09 року знаходилася на лікарняному, де 31.07.09 року їй було призначена 3 гр. інвалідності, про скорочення штатів на підприємстві вона була попередженна в лютому 2009 році . Коли 3.08.09 року приступивши до роботи вона дізналася, що на той час була вільна інша посада бухгалтера, на якій працювала гр. ОСОБА_4 , але директор ОСОБА_1 вільну посаду їй не запропонував. Засідання профспілкового комітету на підприємстві в 2009 році в загалі не було , протоколи були написані після її звільнення . Вважає, що директор ОСОБА_1 працює на підприємстві з 2009 року та з того часу навмисно її намагався звільнити , після виходу її з лікарняного директор ОСОБА_1 запропонував їй звільнитися за власним бажанням , але отримавши її відмову склав при ній наказ про звільнення її за скороченням штату .Вважає, що її незаконно звільнено з роботи , оскільки її повинні були попередити про звільненя повторно не пізніше 2-х місяців до звільнення , на час звільнення була вільна посада бухгалтера , яку їй не запропонували, не була отримано попередня згода профспілкового комітету, не було враховано її інвалідність, її не було ознайомлено під підпис з наказом про звільнення . Після незаконного звільнення вона захворіла та 4.08.09 року звернулася до лікарні , де знову проходила курс лікування, після цього вона зверталася за захистом своїх прав до Миколаївської обласної профспілкової організації працівників споживчої кооперації України , а потім до прокуратури, вважає, що строк звернення до суду пропустила з поважних причин та просить поновити їй строк звернення до суду . Після звільнення з роботи вона перебувала на обліку в Веселинівському районному центрі зайнятості, де отримала 2592 грн 86 коп. як безробітна . Просить поновити її на раніше займаній посаді бухгалтера , стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5086,02 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав , суду пояснив, що на початку 2009 року він був призначений на посаду директора Підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство», де працює всього 18 чоловік. . В зв’язку з тим, що підприємство працювало збитково , 19.02.2009 року був оголошений наказ про попереднє скорочення штатів, за яким позивачка добровільно погодилася про звільнення за ч.1 ст. 40 КЗпП України , та була попереджена. Проте з квітня 2009 року навмисно пішла на лікарняний та знаходилася на лікарняному до 31.07.09 року .На роботу вийшла 3.08.09 року , на підприємстві питання про повний склад профспілкового комітету він ніколи не підіймав , протоколи нібито профспілкового комітету були складені після звільнення позивачки , після того , як позивачка звернулася до Миколаївської обласної профспілкової організації працівників споживчої кооперації України .На час звільнення позивачки дійсно була вільна посада бухгалтера , що раніше займала ОСОБА_4, яка звільнилася 22.04.09 року , але він вільну посаду позивачці не пропонував , оскільки не бажав, щоб позивачка залишалася на роботі , тому він особисто 3.08.09 року склав наказ про звільнення позивачки , оголосив їй та в наступні дні позивачка отримала трудову книжку та всі розрахункові. Вважає, що позивачка добре обізнана в юрисприденції, строк на звернення до суду пропустила без поважних причин ,тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні суду показала, що 19 лютого 2009 року було прийнято рішення про скорочення штатів , всі працівники виконували крім своїх обов’язків ще обов’язки інших посад. В лютому було вирішено скоротити 3 посади , хоча вона через три місяці пішла на пенсію, а в квітні 2009 року звільнилася ОСОБА_4, тобто скорочення штатів практично не вдбулося. В загалі на підприємстві профспілкового комітету не було.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснила, що на підприємстві формально існує профспілковий комітет.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків , вивчивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. .

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з відповідачем - Підприємством споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство”, що раніше мало назву «Торгове переробне кооперативне підприємство» , з 01 лютого 1999 року до 3.08.09 року , де займала посаду касира, а з 14 квітня 2006 року була переведена на посаду бухгалтера, згідно наказу № 20 від 14.04.2006 року.

03 серпня 2009 року згідно наказу директора підприємства № 34 ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку із скороченням штатів (а.с. 21 ).

Відповідно до ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Виборний орган первинної профспілкової організації членом якої є працівник розглядає у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено.

В судовому засіданні встановлено , що фактично засідання профспілкового комітету не відбувалося, протоколи «профспілкових зборів колективу працівників хлібзаводу від 17.02.09 року (а.с.6), та протокол «профспілкового комитету та дирекції» від 19.02.09 року (а.с.5), були складені гр. ОСОБА_5 на прикінці вересня 2009 року , після звільнення позивачки з підприємства. Виходячи зі змісту протоколів від 17.02.09 року та 19.02.09 року , зазначені протоколи відображають висновки загальних зборів трудового колективу підприємства ніж рішення профспілкового комітету . Тому суд не приймає до уваги протоколи зборів трудового колективу від 17 та 19.02.09 року (а.с.5,6), як доказ наявності попередньої згоди профспілкового комітету на звільнення позивачки ОСОБА_7 за ч.1 ст. 40 КЗпП України, на які посилається представник відповідача ОСОБА_1 , при обґрунтуванні своїх доводів правомірності звільнення позивачки з роботи.

В судовому засіданні встановлено, що на час звільнення позивачки з роботи , тобто станом на 3.08.09 року , на підприємстві була вільна посада бухгалтера , яку до 22.04.09 року займала ОСОБА_4 , що була звільнена за власним бажанням відповідно до наказу № 16 від 22.04.2009 року .

Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП, звільнення з підстав зазначених в ч.1 п.1 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо не можливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідачем , в супереч до вимог ст. 40 КЗпП України , позивачці ОСОБА_2 вільна посада бухгалтера не була запропонована, хоча була наявна посада бухгалтера, про що сторони в судовому засіданні не заперечують.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору у справа про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з з дня видачі трудової книжки. У різі пропуску з поважних причин строків, суд може поновити ці строки.

В судовому засіданні встановлено ,що позивачка з наказом про звільнення під підпис не була ознайомлена ,так само як отримала трудову книжку без відповідної розписки про її отримання.

Суд вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду за захистом порушеного права з поважних причин , оскільки позивачка , на протязі квітня –серпня 2009 року знаходилася на лікарняному , в результаті чого 31.07.09 року комісією МСЕК позивачці була встановлена 3 група інвалідності , після звільнення позивачка проходила курс лікування , що підтверджується довідкою Веселинівської ЦРЛ від 04.08.09 року (а.с.46), випискою із амбулаторної медичної картки позивачки (а.с.42), та після лікування позивачка звернулася зі скаргами до компетентних органів тобто прокуратури Веселинівського району , Миколаївської обласної профспілкової організації працівників споживчої кооперації України (а.с.33-43)., з заявами про захист порушених прав. За таких підстав суд вважає , що є підстави для поновлення позивачці ОСОБА_2 строку звернення до суду за захистом порушених прав.

Судом встановлено,що з квітня 2009 року по 31.07.09 року позивачка знаходилася на лікарняному . 31.07.09 року позивачці була призначена 3 група інвалідності., що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.15). Заробітна плата позивачки за остані робочі 2 місяці складала 660 грн. в місяць. ,що підтверджується довідкою ПСК «Веселинівського торгово-переробного підприємства» № 24 від 11.03.10 року.

З врахуванням рекомендацій п.32 ППВСУ «Про практику розгляду трудових спорів « № 9 від 6.11.1992 року ,зі змінами , з дотриманням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами) , суд вважає,що стягненню на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням за винятком 2950 грн.,отриманних позивачкою у Веселинівському районному центрі зайнятості , підлягає 2136 грн. 02 коп.

(заробітна плата за 2 місяця (660 грн.х 2) = 1300 грн..; розмір одноденного заробітку – (1300 \ 41 роб. день) = 32грн. 19 коп. ; період вимушеного прогулу з 03.08.09 року до 11.03.10 р. склав 158 робочих днів; сума середньої заробітної плати – ( 32.19 грн. х 158 дн) .= 5086 грн.02 коп. ; 5086 грн.02 коп.- 2950 грн. = 2136грн.02 коп.).

За таких підстав , суд вважає, що позовні вимоги позивача частково підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково .

Поновити ОСОБА_2 на раніше займаній посаді бухгалтера підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство”.

Стягнути із підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство” юридична адреса Миколаївська область смт.Веселинове вул.. Київська 19-а, р\р.26006133786 , ЄРДПОУ 30079263, МФО 380805 ВАТ „Райффайзен банк ОСОБА_8” на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, середню заробітну плату, за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням , за період з 3.08.09 року по 11.03.2010 року - 2136 грн. 02 коп. ( дві тисячі сто тридцять шість) грн.. 02 коп..

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації „Веселинівське торгово – переробне підприємство” юридична адреса смт.Веселинове вул.. Київська 19-а Миколаївської області , р\р.26006133786 ПАТ „Райфайзен банк ОСОБА_8” , МФО 380805 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційної скарги, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_8