Постанова № 8344872, 10.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5908/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Лунь З.І.

при секретарі Івашків В.І.

з участю представників сторін:

від позивача: Зима С.Ю. – представник по довіреності;

Пирч С.О.- голова фермерського господарства «Під’ярків”;

Романчук О.Я. – бухгалтер фермерського господарства «Під’ярків”;

від відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Під’ярків» до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі про визнання протиправним податкового повідомлення – рішення від 14.10.2008 року № 0000542321/0 частково в сумі 40055,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Розглядається справа за позовом Фермерського господарства «Під’ярків» до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі про визнання протиправним податкового повідомлення – рішення від 14.10.2008 року № 0000542321/0 частково в сумі 40055,01 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку із неявкою представника відповідача в судові засідання - 19.10.2009 року, 09.11.2009 року, 23.12.2009 року, 10.03.2010 року, відтак враховуючи те, що в попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача на підставі ч.4 ст.128 КАС України на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та Висновку №745 спеціаліста з економічного виду дослідження по листу директора ФГ «Під’ярків» Пирч С.О. від 12.03.2009 року, просять суд визнати протиправним податкове повідомлення – рішення від 14.10.2008 року № 0000542321/0 частково в сумі 40055,01 грн., посилаються на те, що вимогами чинного законодавства України не встановлено взаємозв'язку між даними бухгалтерського обліку і виникненням у платника податку права на податковий кредит з ПДВ, а також, що позивач не є боржником у товарообмінних операціях між ним та його контрагентом ФГ «Бекас», а тому неправомірним є висновок податкового органу про зайве включення до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ за отриманий, але неоплачений товар.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, у поданому суду письмовому запереченні на позов та письмовому поясненні до матеріалів справи, з яких вбачається, що відповідач повністю заперечує позов, посилається на Закон України «Про податок на додану вартість», Порядок заповнення та подання податкової Декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ у Перемишлянському районі було проведено позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «Під’ярків» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2008 по 31.08.2008 р. За результатами перевірки складено Акт від 13.10.2008 року № 29/23/33826690 (далі-Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із внесеними змінами і доповненнями, внаслідок чого ФГ "Під'ярків" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень місяць 2008 року на суму 47266,84 грн.

На підставі Акта перевірки від 13.10.2008 року №29/23/33826690, ДПІ у Перемишлянському районі прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.10.2008 року № 0000542321/0, яким Фермерському господарству «Під’ярків» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47266, 84 грн.

Позивач із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням – рішенням не погоджується, просить суд визнати протиправним податкове повідомлення – рішення від 14.10.2008 року № 0000542321/0 частково в сумі 40055,01 грн.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

По першому епізоду.

29.04.2008 року позивачем придбано у ТОВ "Техностар-К" аерозольний генератор TF-35, доказами чого є видаткова накладна №РН-2904/1 від 29.04.2008 року на суму 13500,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2250,0 грн., податкова накладна №151 від 29.04.2008 р. та №99 від 02.04.2008 року на суму 13500 грн. в тому числі ПДВ у сумі 2250,0 грн.

Показники господарської операції з придбання аерозольного генератора TF-35 задокументовано в реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2008 року, ПДВ включено до податкового кредиту звітного податкового періоду (2 кв. 2008 року).

01.11.2008 р. (4 кв.2008 року) аерозольний генератор TF-35 прийнято в експлуатацію, що засвідчується Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, затвердженого від 01.11.2009 року і взято на баланс господарства.

Як вбачається із картки рахунку 104 за 4 кв.2008 року аерозольний генератор TF-35 взято на баланс господарства і відображено по бухгалтерському обліку в 4 кв.2008 року.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що в Акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями, яким передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням),не включається до складу податкового кредиту.

В Акті перевірки зазначено, що всупереч наведеному підприємством віднесено до податкового кредиту суми ПДВ сплачені за придбання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому не використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а саме в ТОВ "Техностар-К" придбано аерозольний генератор TF-35, видаткова накладна №РН-2904/1 від 29.04.2008 року на суму 13500,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2250,0 грн., податкова накладна №151 від 29.04.2008 р. та №99 від 02.04.2008 року на суму 13500 грн. в тому числі ПДВ у сумі 2250,0 грн. (на балансі господарства не рахується).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства, у платника податку виникає право на податковий кредит у зв'язку із придбанням основних фондів незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, вимогами чинного законодавства України - Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, не встановлено взаємозв'язку між даними бухгалтерського обліку (балансових рахунків) із правом виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, судом встановлено, що аерозольний генератор TF-35 придбано для використання у господарській діяльності підприємства, оскільки він призначений для дезінфекції приміщення, в якому вирощується птиця, а, як вбачається з матеріалів справи, (довідка №55 з ЄДРПОУ; свідоцтво №100194167 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість) позивач, зокрема, займається розведенням птиці.

Таким чином, доводи відповідача щодо зайвого включення ФГ „Під'ярків" в травні 2008 року до податкового кредиту ПДВ в сумі 2250,00 грн. згідно податкових накладних ТзОВ „Техностар-К" №99 від 02.04.2008 року та №151 від 29.04.2008 року, оскільки зазначені суми ПДВ сплачені за придбання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому не використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності – спростовуються.

Суд зазначає, що господарством було порушено вимоги ч.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV, а саме, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Втім, зазначене порушення не позбавляє платника права на податковий кредит з податку на додану вартість .

По другому епізоду.

Перевіркою встановлено, що відповідно до пп.7.7.2 "а" п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із внесеними змінами і доповненнями передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), однак підприємством зайво включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ за отриману, але неоплачену від ФГ "Бекас" макуху соєву відповідно до податкових накладних №61 від 30.05.2008 року на суму ПДВ 7081,93 грн., №51 від 30.06.2008 року на суму ПДВ 9747,00 грн., №108 від 14.07-2008 року на суму ПДВ 20976,08 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції з поставки ФГ „Під'ярків" (Продавець) для ФГ „Бекас" (Покупець) шроту (макухи) соєвого здійснено в межах дії Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 16.06.2007 р. Предметом цього договору було здійснення ФГ „Бекас" господарських операцій з поставки для ФГ „Під'ярків" сільськогосподарської продукції - курей бройлерів, ціна товару, його номенклатура, асортимент, загальна вартість кожної конкретної партії передбачена в додаткових угодах, що є невід’ємною частиною цього договору.

Позивачем до матеріалів справи долучено додаткові угоди до договору від 16 червня 2007 року №7/08 від 13.03.2008 р., року №8/08 від 14.03.2008 р., року №9/08 від 06.05.2008 р., року №10/08 від 07.05.2008 р., року №12/08 від 22.05.2008 р., року №11/08 від 21.05.2008 р., року №13/08 від 10.07.2008 р., року №14/08 від 11.07.2008 р., №15/08 від 23.07.2008 р., №16/08 від 24.07.2008 р., №17/08 від 12.09.2008 р., №18/08 від 13.09.2008 р., №19/08 від 29.09.2008 р., №20/08 від 30.09.2008 р., №21/08 від 12.11.2008 р., №22/08 від 13.11.2008 р. , №24/08 від 27.11.2008 р., №22/08 від 12.11.2008 р., якими спростовується позиція відповідача щодо невизначеності у договорі ціни товару, його кількості та вартості партії.

Умовами договору також передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок, так і в іншій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 16.06.2007 року ФГ „Під'ярків" та ФГ „Бекас" відбувалися товарообмінні операції.

Доводи відповідача щодо завищення суми бюджетного відшкодування позивачем внаслідок застосування спрощеної системи оподаткування спростовуються його ж висновком, викладеним у Акті перевірки (стор.22 Акта перевірки, а.с. 85), в якому зазначено, що завищення суми бюджетного відшкодування відбулося через зайво включену до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ за отриману, але неоплачену від ФГ "Бекас" макуху соєву відповідно до податкових накладних №61 від 30.05.2008 року на суму ПДВ 7081,93 грн., №51 від 30.06.2008 року на суму ПДВ 9747,00 грн., №108 від 14.07-2008 року на суму ПДВ 20976,08 грн.

Матеріалами справи документально підтверджується заборгованість ФГ „Бекас" перед ФГ „Під'ярків" станом на 01.08.2008 р. по розрахунках за результатами господарської діяльності здійснюваної в межах дії Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 16.06.2007 р. на суму 420351,22 грн.

Відповідно до п.4.2. ст.4 Закону України, від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість» у разі, зокрема, поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Водночас, згідно з п.п. 7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість» прямо не передбачено, що оплата має відбуватися тільки у грошовій формі, тобто дія п.п. 7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість» поширюється на товарообмінні операції, у складі яких вже враховано ПДВ, нараховане відповідно до п.4.2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість».

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання частково протиправним податкового повідомлення – рішення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 14.10.2008 року № 0000542321/0 в сумі 40055,01 грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення – рішення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 14.10.2008 року № 0000542321/0 частково в сумі 40055,01 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Під’ярків» (81214, Львівська обл., Перемишлянський район, с. Під’ярків, ідентифікаційний код 33826690) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку визначеному ч.5 ст. 186 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 15.03.2010 року.

Суддя (підпис) З.І. Лунь

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя З.І. Лунь