Рішення № 83448501, 25.07.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/203/19

Провадження № 2/740/526/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Пантелієнко В.Г.

з участю секретаря - Філоненко О.В.

представника позивача та третьої особи Петровського В.В.

представника відповідача Петренка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», треті особи: ОСОБА_4 , первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України філії «Пасажирська компанія» про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 2379/ос від 12.12.2018 року та поновити її на посаді провідника пасажирських вагонів в виробничому підрозділі Вагонної дільниці Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія», стягнути з посадової особи, що видала наказ № 2379/ос від 12.12.2018 року на її користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.12.2018 року по день поновлення на роботі, а також моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що працює на залізниці з 2009 року, наказом від 05.08.2010 року № 1453/ос її було прийнято по переводу з Мотор-вагонного депо Фастів провідником пасажирських вагонів в Вагонну дільницю станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці на умовах контракту від 07.06.2016 року № 186. Зі створенням філії «Пасажирська компанія» Вагонна дільниця перейшла у підпорядкування філії і вона продовжила працювати за тим же контрактом. 12.12.2018 року її було звільнено з займаної посади на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України за порушення п.18-а контракту № 186 від 07.06.2016 року (встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів). Вважає, що працедавець порушив вимоги чинного законодавства та незаконно звільнив її з займаної посади. 22.11.2018 року вона працювала провідником в складі поїзної бригади провідників регіонального електропоїзда № 888/887 сполученням Київ-Волинський - Ворожба в вагоні № 2. При перевірці вагону, нібито перевіряючими, було виявлено 11 безквиткових пасажирів, про що було складено відповідний акт. Перевірку при ній у вагоні ніхто не проводив, документів ніяких не оформляв, бригадир поїзду ОСОБА_5 до неї з перевіряючими не приходив, хоча така перевірка має бути обов`язково проведена в присутності бригадира. Так як перевіряючі не були одягнуті в форменний одяг, не представилися, не пред`явили свої службові посвідчення, вона не стала з ними спілкуватися. Обставини щодо перевезення 11 безквиткових пасажирів не відповідають дійсності, так як в вагоні № 2 взагалі не проводився контроль службовими особами залізниці відповідно до вимог Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. В разі виявлення такого факту перевіряючі мали б скласти відповідної форми акт (ЛУ-4) на місці вчинення правопорушення, відібрати пояснення, як в неї так і в бригадира, виписати квитанцію форми ГУ 9 про стягнення штрафу та обілетити безквиткових пасажирів, що не було зроблено. Таким чином відповідач не довівши факту перевезення нею безквиткових пасажирів безпідставно розірвав з нею трудовий договір (контракт). Внаслідок таких дій вона зазнала моральної шкоди, так як була схвильована звільненням перенесла душевний стрес.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи Первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України філії «Пасажирська компанія» Петровський В.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в позові пояснивши, що позивач умови контракту укладеного між нею та роботодавцем, не порушувала. Перевезення нею, як провідником, 11 безквиткових пасажирів не відповідає дійсності з огляду на те, що складення акту відбулось з порушенням законодавства. При здійсненні нібито перевірки особи в цивільному, які не представилися, пред`явили ОСОБА_3 претензії з приводу перевезення в вагоні 11 безквиткових пасажирів. На підставі складеного акту з позивачем було розірвано контракт. При цьому профспілка на звільнення позивача з займаної посади, згоди не надала.

Представник відповідача АТ «Українська залізниця» в судовому засіданні пояснив, що позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 07.06.2016 року з ОСОБА_3 укладено Типовий контракт з провідником пасажирського вагона строком дії з 07.06.2016 року по 07.06.2021 року, другий примірник контракту був вручений позивачу під підпис. Пунктом 18-а контракту визначено як додаткову підставу розірвання контракту - встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів. 22.11.2018 року працівниками внутрішнього аудиту та контролю АТ «Укрзалізниця» було здійснено перевірку регіонального електропоїзда № 888/887 сполученням Київ-Волинський - Ворожба і в вагоні № 2, де працювала провідником ОСОБА_3 , та виявлено перевезення 11 безквиткових пасажирів, про що складено відповідний акт та здійснено запис до рейсового журналу. Рішення профспілкового органу з приводу не надання згоди на звільнення позивача, є необґрунтованим, а отже не вплинуло на видачу роботодавцем наказу про звільнення ОСОБА_3 , з займаної посади. Про членство позивача в іншому профспілковому органі відповідачу відомо не було.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, тому суд розглянув справу в його відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

З копії трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 7-8) вбачається, що позивач: 31.07.2009 року прийнята в цех по обслуговуванню пасажирів провідником пасажирських вагонів на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_6 за контрактом Відокремленого підрозділу Моторвагонного депо Фастів-1 Державного територіального об`єднання «Південно-Західна залізниця»;

07.04.2010 року звільнена по переводу в вагонну дільницю ст. Київ-Пас.;

27.07.2010 року переведена провідником на постійне місце;

04.08.2010 року звільнена по переводу в вагонну дільницю ст. Київ-Пас.;

05.08.2010 року прийнята провідником пасажирського вагона в дільницю № 60 на умовах контракту з 05.08.2010 року по 05.08.2011 року за переведенням з Моторвагонного депо «Фастів»;

21.07.2011 року перезаключено контракт провідником пасажирських вагонів з 21.07.2011 до 21.07.2013 року;

25.06.2013 року перезаключений контракт провідником пас. вагонів з 25.06.2013 року до 25.06.2016 року;

01.12.2015 року Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» реорганізовано шляхом злиття з публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» та утворено регіональну філію «Південно-Західна залізниця»; Відокремлений підрозділ Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирських Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» реорганізовано шляхом перетворення у Виробничий підрозділ вагонна дільниця ст. Київ-Пасажирський регіональної філії «Південно-Західна залізниця» публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»;

07.06.2016 року перезаключено контракт провідником пасажирського вагона з 07.06.2016 року до 07.06.2021 року;

01.04.2017 року Виробничий підрозділ вагонна дільниця ст. Київ-Пасажирський вилучено зі складу регіональної філії «Південно-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та приєднано до філії «Пасажирська компанія» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Довідкою Виробничого підрозділу Вагонна дільниця ст. Київ-пасажирський Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 24.07.2019 року підтверджується, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 складає 312,06 гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 22 лютого 2017 року в справі №6-86цс17згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються.

В матеріалах справи на а.с. 86-87 міститься копія типового контракту з провідником пасажирського вагону від 07 червня 2016 року з якого вбачається, що між працівником ОСОБА_3 та роботодавцем Виробничим підрозділом вагонна дільниця ст. Київ-Пасажирський укладено контракт строк дії якого з 07.06.16 року по 07.06.21 року. Зі змісту п.4 контракту вбачається -працівник зобов`язується чесно і сумлінно виконувати вимоги діючої Інструкції провідника пасажирського вагону та інші нормативні акти, що регламентують порядок роботи провідника пасажирського вагону: здійснювати посадку пасажирів у вагон лише при наявності проїзних документі, які надають право на проїзд та посвідчує особу пасажира. Згідно п. 18-а контракту додатковою підставою для припинення та розірвання контракту не передбаченою чинним законодавством є встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів. При цьому на контракті мається підпис позивача про отримання нею примірника контракту, що спростовує твердження ОСОБА_3 , про не вручення їй контракту роботодавцем.

З метою виконання плану заходів з підвищення якості та сервісу обслуговування пасажирів на вокзалах і поїздах у відповідності до Статуту публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 02.09.2015 року № 735 директором Департаменту внутрішнього аудиту та контролю видано посвідчення №11/09 від 16.11.2018 року на перевірку поїзду № 888 сполученням «Київ-Ворожба». Перевірку доручено провести 22.11.2018 року старшим ревізорам Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ОСОБА_12, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9. (копія на а.с. 78).

Актом перевіряючих ОСОБА_11 , ОСОБА_8 від 22.11.2018 року № 008888 складеним в присутності старшого провідника ОСОБА_5 та провідника ОСОБА_3 , в вагоні № 2 електропоїзду № 888 сполученням «Київ-Ворожба», зафіксовано перевезення 11 безквиткових пасажирів, які проїжджали в тамбурах вагону зі ст. Дарниця до ст. Ніжин. По квитанціям № 003662-003668 оформлено проїзд на суму 330 гривень 55 копійок. По вказівці провідника пасажири відмовилися сплатити штраф. Від пояснення та пред`явлення службового посвідчення провідник відмовилась категорично (копія акту а.с. 79, копії квитанцій на а.с. 80-85). Вказане також підтверджено витягом з рейсового журналу (копія на а.с. 20).

Протоколом оперативної наради при в.о. начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ОСОБА_4 зафіксовано розгляд результатів перевірки працівниками ЦВА «УЗ» електропоїзда № 888 сполученням Київ-Волинський-Ворожба 22.11.2018 року. Нарадою встановлено, що в вагоні № 2 провідником якого була ОСОБА_3 , складено акт форми ЛУ-4 № 008888 на перевезення одинадцяти безквиткових пасажирів. Провідник ОСОБА_3 перешкоджала проведенню перевірки, категорично відмовилась від надання письмового пояснення та пред`явлення службового посвідчення. Нарада ухвалила за порушення умов контракту, а саме п.18а встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів, з провідником пасажирських вагонів ОСОБА_3 розірвати контракт (копія на а.с. 12-14).

В пояснювальній в.о. начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ОСОБА_4 від 23.11.2018 року (копія на а.с. 16) ОСОБА_3 вказала, що обслуговувала другий вагон електропоїзда № 888 сполученням Київ-Волинський-Ворожба 22.11.2018 року. В своєму поясненні вона вказала, що безквиткових пасажирів в її вагоні не було.

Крім того в матеріалах справи маються пояснення звільненого бригадира ОСОБА_5 надані в.о. начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ОСОБА_4 23.11.2018 року (копія на а.с. 75) в яких останній вказує, що в електропоїзді, провідником другого вагону якого була позивач, дійсно проводилась перевірка, але вона була проведена з численними порушеннями.

Вказані пояснення спростовуються витягом з рейсового журналу, актом перевіряючих від 22.11.2018 року та протоколом оперативної наради від 23.11.2018 року. Вказані документи є чинними, ніким не оспорені та не спростовані. При цьому як вбачається зі змісту акту, вказаний документ складений в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що спростовує твердження позивача про складення акту в її та ОСОБА_5 , відсутність.

23.11.2018 року позивач отримала попередження про звільнення з займаної посади після спливу двотижневого терміну з дня одержання попередження за п.8 ст. 36 КЗпП України з підстав передбачених п.18а контракту (копія на а.с.17).

Наказом в.о. начальника вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Виробничого підрозділу Філії «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Лебедєва Ж.В. № 2379/ос від 12.12.2018 року (копія на а.с. 88) ОСОБА_3 правомірно звільнена з 12.12.2018 року з посади провідника пасажирського вагону на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України за порушення п.18а контракту № 186 від 07.06.2016 року. Як вбачається з наказу 11.12.2018 року профспілковою організацією надана не обґрунтована відповідь з приводу звільнення позивача.

Як встановлено судом ОСОБА_3 з 19.09.2011 року (копія заяви на а.с. 72), перебувала в складі Незалежної профспілки працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці. Заяву про вихід з вказаної профспілки позивач не надавала (лист на а.с. 70-71).

26.11.2018 року в.о. начальника Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський вніс подання голові Незалежної профспілки працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці про надання згоди на розірвання строкового трудового договору (контракту), який був укладений 07.06.2016 року між виробничим підрозділом вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський та ОСОБА_3 (копія на а.с. 123-124).

11.12.2018 року Незалежною профспілкою працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці прийнято рішення не надавати згоду на звільнення з роботи позивача (копія на а.с. 73, 74). В обгрунтування прийнятого рішення вказано, що роботодавцем не враховано тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Відповідно до ч.7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Аналогічні положення щодо обґрунтованості рішення профспілки про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником містяться і в частині шостій статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника.

Як вбачається зі змісту рішення профспілкової організації Незалежна профспілка працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці про відмову в наданні згоди на звільнення позивача з займаної посади, вказане рішення не є обґрунтованим та не містить посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника, а отже в розумінні ст. 43 КЗпП України звільнення ОСОБА_3 з займаної посади правомірно відбулось без надання згоди органом первинної профспілкової організації.

Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 67) вбачається, що на підприємстві діє також Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України працівників філії «Пасажирська компанія», керівником якої є Петровський Валерій Вікторович .

Згідно вимог ч.6 ст. 43 КЗпП України якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Враховуючи, що роботодавець не був повідомлений про членство ОСОБА_3 в Первинній профспілковій організації вільної профспілки залізничників України працівників філії «Пасажирська компанія» та звернувся до Незалежної профспілки працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці, членом якої є позивача, тому роботодавцем дотримано вимог ст. 43 КЗпП України.

Крім того наказом Вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Виробничого підрозділу Філія «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 160 від 08.05.2018 року за неналежне виконання трудових обов`язків та порушення п. 1.9 Робочої інструкції, провідника пасажирських вагонів (регіональних поїздів) ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану (копія на а.с. 40).

Наказом Вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Виробничого підрозділу Філія «Пасажирська компанія» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 191 від 06.06.2018 року за порушення п. 8.2.1 Робочої інструкції, провідника пасажирських вагонів (регіональних поїздів), а саме за порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку вагонної дільниці, провідника пасажирських вагонів ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану (копія на а.с. 41).

Враховуючи наявність двох доган за неналежне виконання посадових обов`язків суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 свідомо і систематично ігнорувала покладені на неї обов`язки, за що на неї було накладено дисциплінарні стягнення.

Системний аналіз чинного трудового законодавства, а також документи надані сторонами по справі і проаналізовані судом у мотивувальній частині рішення дають змогу прийти до висновку, що відповідачем в повній мірі дотримано вимоги законодавства при звільненні ОСОБА_3 з займаної посади, а тому наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача про скасування наказу про припинення трудового договору.

Враховуючи, що прийнятий роботодавцем наказ про припинення трудового договору визнаний судом законним та скасуванню не підлягає, похідні вимоги ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.

Керуючись ст.ст. 21, 36, 40 КЗпП України, ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про скасування наказу № 2379/ос від 12.12.2018 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду В.Г. Пантелієнко

Повний текст рішення виготовлено 02.08.2019 року