Постанова № 8344555, 04.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-68/10/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

при секретарі Гіщинській С.Я.

з участю представників:

позивача Бермес Н.Я.

відповідача Пастернак У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Будова-Віко» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування рішення,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області № 0003182308 від 20 липня 2009 року про застосування до ТзОВ «Будова-Віко» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9612 (девять тисяч шістсот дванадцять) грн. 84 коп.

Посилається на те, що дані рішення прийняті відповідачем на підставі акту № 510/23-1/34769047 від 06 липня 2009 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Будова-Віко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15 грудня 2006 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 15 грудня 2006 року по 31 грудня 2008 року». З даного акту перевірки, вбачається що підставою винесення оскаржуваних рішень слугував висновок про перевищення позивачем доведеного ліміту залишку готівки в касі підприємства в сумі 4806 грн. 42 коп., чим порушено п.п.2.7, 2.8, 3.5, 3.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320. Застосовані до нього штрафні санкції за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, а тому вважає, що по кожному з вищевказаних порушень пройшов річний строк застосування адміністративно-господарських санкцій.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що перевіркою встановлено перевищення позивачем доведеного ліміту залишку готівки в касі підприємства, чим порушено п.п.2.7, 2.8, 3.5, 3.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320. Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. На підставі вищевказаної норми Указу, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позов не визнала, просить в ньому відмовити, посилається на підстави викладені в запереченні проти позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як вбачається з акту відповідача № 510/23-1/34769047 від 06 липня 2009 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Будова-Віко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15 грудня 2006 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 15 грудня 2006 року по 31 грудня 2008 року» встановлено, що позивачем порушено п.п.2.7, 2.8, 3.5, 3.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а саме: згідно розпорядження підприємства № 11/2 від 10 квітня 2008 року, посвідки на відрядження та авансового звіту № АО-0000026 від 17 квітня 2008 року ОСОБА_3 знаходився у відрядженні в м.Дніпропетровську-Запоріжжі з 10 квітня 2008 року по 16 квітня 2008 року, тоді як з каси підприємства видані готівкові кошти в сумі 883 грн. 50 коп. 11 квітня 2008 року згідно видаткового ордера № 45 (номерний бланк серія АКАД № 733215) (видатковий касовий ордер № 45 підписаний одержувачем ОСОБА_5.) ; згідно розпорядження підприємства № 18/1 від 12 травня 2008 року, посвідки на відрядження та авансового звіту № АО-0000040 від 18 травня 2008 року ОСОБА_4 знаходився у відрядженні в м.Соледар з 12 травня 2008 року по 17 травня 2008 року, тоді як з каси підприємства в видані готівкові кошти в сумі 979 грн. 95 коп. 13 травня 2008 року згідно видаткового касового ордера № 51 (видатковий касовий ордер 51 підписаний одержувачем ОСОБА_1.); згідно розпорядження підприємства № 20/1 від 19 травня 2008 року, посвідки на відрядження та авансового звіту № АО-0000043 від 28 травня 2008 року ОСОБА_5 знаходився у відрядженні в м.Ужгороді з 20 травня 2008 року по 27 травня 2008 року, тоді як з каси підприємства видані готівкові кошти в сумі 1222 грн. 97 коп. 22 травня 2008 року згідно видаткового касового ордера № 58 та в сумі 2400 грн. 23 травня 2008 року згідно видаткового касового ордера № 61 (видаткові касові ордери № 58 та № 61 підписані одержувачем ОСОБА_5 та у видатковому касовому ордері № 61 від 23 травня 2008 року зроблено відмітку інспектора 17 червня 2009 року).

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято рішення № 0003182308 від 20 липня 2009 року про застосування до ТзОВ «Будова-Віко» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9612 (девять тисяч шістсот дванадцять) грн. 84 коп.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 1) податок на додану вартість; 2) акцизний збір; 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами; 4) податок на доходи фізичних осіб; 5) мито; 6) державне мито; 7) податок на нерухоме майно (нерухомість); 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); 9) рентні платежі; 10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11) податок на промисел; 12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13) збір за спеціальне використання природних ресурсів; 14) збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; 16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; 17) збір до Державного інноваційного фонду; 18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 19) фіксований сільськогосподарський податок; 20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року); 22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; 23) збір за використання радіочастотного ресурсу України; 24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний); 25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 26) збір за проведення гастрольних заходів; 27) судовий збір; 28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; 29) збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Згідно ст.15 вищевказаного Закону, до місцевих податків належать: 1) податок з реклами; 2) комунальний податок. 2. До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать: 2) збір за припаркування автотранспорту; 3) ринковий збір; 4) збір за видачу ордера на квартиру; 5) курортний збір; 6) збір за участь у бігах на іподромі; 7) збір за виграш на бігах на іподромі; 8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі; 9) збір за право використання місцевої символіки; 10) збір за право проведення кіно- і телезйомок; 11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; 13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; 14) збір з власників собак.

Як вбачається з переліку податків вищевказаних статей Закону штрафні санкцій за порушення п.п.2.7, 2.8, 3.5, 3.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 відсутні.

Відповідно до п.3 ст.241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Крім цього, ст.217 вищевказаного Кодексу, визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає, що штрафні санкції за порушення п.п.2.7, 2.8, 3.5, 3.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 є адміністративно-господарським штрафом, що сплачується субєктом господарювання до бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з акту перевірки по кожному з вищевказаних порушень пройшов річний строк застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задоволити. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області № 0003182308 від 20 липня 2009 року про застосування до ТзОВ «Будова-Віко» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9612 (девять тисяч шістсот дванадцять) грн. 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2010 року.

Головуючий Ланкевич А.З.