Постанова № 8344469, 24.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-599/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року м. Львів

10 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Романчук Л.В.,

від

позивача Бойко М.С.

відповідача Посацький Р.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання нечинною першої податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернувся з позовом до суду про визнання нечинною першої податкової вимоги від 25.12.2009 року №1/199 надісланої йому відповідачем, Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009 року відкрито касаційне провадження за скаргою відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (далі - ВАТ «ЖЦПК»), та зупинено виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08) до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративного суді України. Тому позивач вважає, що зобовязання визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000032320/2/483 від 15.01.2008 року, яким донараховані податкові зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 2 887 730,0 грн., в тому числі 1 705 283,0 грн. основного платежу та 1 182 447,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій є неузгодженим, а отже направлення йому відповідачем першої податкової вимоги від 25.12.2009 року №1/199 є неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подав для огляду Ухвалу Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмове обґрунтування проти позовних вимог, вважає, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009 зупинено лише виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08), а ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2009 року у справі №22-а-10305/08/9104, якою апеляційну скаргу ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" залишено без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року залишено - без змін є чинною, відтак зобовязання позивача є узгодженим, наслідком чого є направлення ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" першої податкової вимоги від 25.12.2009 року №1/199.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно оцінив подані сторонами докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, що мають значення для вирішення спору по суті та встановив наступне.

За результатами виїзної планової перевірки ВАТ «ЖЦПК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року ДПІ у Жидачівському районі складено акт від 09.08.2007 року № 794/23-1/00278801 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032320/2/483 від 15.01.2008 року, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 2 887 730,0 грн., в тому числі 1 705 283,0 грн. основного платежу та 1 182 447,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі №3/58А позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі № 0000032320/2/483 від 15.01.2008 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №3/58А (22-а-10305/08) від 04.08.2009 року, постанову господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А залишено без змін.

Постанова господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А оскаржена позивачем до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009 року відкрито касаційне провадження за скаргою ВАТ «ЖЦПК», зупинено виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08) до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративного суді України.

Проте, ДПІ у Жидачівському районі 25.12.2009 року надіслало ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" першу податкову вимогу № 1/199 з поштовим повідомленням про вручення, яке отримано позивачем 28.12.2009 року. (Копія корінця першої податкової вимоги форми "Ю1" від 25.12.2009 року №1/199 з поштовою квитанцією та поштовим повідомленням про вручення в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000р. №2181-111 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) далі Закон 2181, моментом узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, є день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення.

День закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону 2181, вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3 п.6.3 ст.6 Закону 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Як встановлено судом, рішення суду першої інстанції з приводу визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.01.2008р. №0000032320/0/483 переглянуто Львівським апеляційним адміністративним судом та залишено без змін.

Згідно з п. 5 ч. І ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), при підготовці справи до касаційного розгляду суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Частиною 2 ст.230 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги

Відтак, внаслідок задоволення відповідного клопотання ВАТ «ЖЦПК», виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08) Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-37013/09 від 28.09.2009 зупинено.

Посилання відповідача на ту обставину, що не зупинена ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2009 року у справі №22-а-10305/08/9104, якою апеляційну скаргу ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" залишено без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року залишено - без змін судом не може братися до уваги, оскільки Ухвалою Львівського апеляційного адміністративним судом по справі №3/58А (22-а-10305/08) від 04.08.2009 року, постанову господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58 залишено без змін, відтак самостійне правове значення для того, щоб зобовязання вважалося узгодженим має саме вступ у законну силу постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08), виконання якої зупинено.

З огляду на викладене зобовязання позивача не може вважатися узгодженим, у звязку із зупиненням постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2008 року у справі № 3/58А (22-а-10305/08).

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ (далі Закон про ДПС) рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Право платника податків оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання закріплено також і в пп. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону 2181.

Пункт 1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України в адміністративному або судовому порядку.

Вичерпний перелік оскаржуваних рішень закріплено п. 2 зазначеного вище Положення. Зокрема, в адміністративному порядку можуть бути оскаржені податкові повідомлення, податкові повідомлення-рішення (далі - податкові повідомлення) про визначення сум податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкові вимоги щодо податкового боргу.

Відповідно до п. 1.10 Закону №2181, податковою вимогою є письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Форма та зміст податкової вимоги закріплені у Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. № 266.

Під актом державного чи іншого органу розуміють юридичну форму рішень цих органів, тобто офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обовязки у того субєкта, якому вони адресовані.

Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Виходячи зі змісту понять “акт індивідуального характеру” та “податкова вимога”, остання за своєю юридичною природою є актом індивідуального характеру. Такий висновок обґрунтовується тим, що вона адресована субєкту господарювання, зачіпає його матеріальні інтереси і носить обовязковий характер для виконання. Крім того, податкова вимога є офіційним письмовим документом, який обовязково має містити: повідомлення щодо необхідності сплатити суму податкового боргу, дату опису активів, термін проведення публічних торгів з продажу активів, підпис керівника (заступника керівника) податкового органу.

Оскільки податкова вимога є актом індивідуального характеру з усіма передбаченими чинним законодавством ознаками, то відповідно вона може бути оскаржена в судовому порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачем зроблено не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання нечинною першої податкової вимоги від 25.12.2009 року №1/199, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинною першу податкову вимогу від 25.12.2009 року №1/199.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, 4 ЄДРПОУ 00278801, р/р 26008050001935) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2010 р о 17 год. 30 хв.

Суддя Коморний О.І.