Ухвала суду № 83444164, 05.08.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2726/18

Провадження № 1-кс/591/3388/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., за участю секретаря Бузової Т.І., прокурора Шерстюк А.О., захисників Назаренка О.О. та Маслей І.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Назаренка Олексія Олександровича про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в:

Захисник Назаренко О.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивував тим, що останній перебуває під вартою з 06.06.2019, підставами для застосування такого запобіжного заходу була наявність ризиків, передбачених п.п. 2 та 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме це ризики можливості знищення речових доказів та незаконного впливу на потерпілого. За час перебування ОСОБА_1 під вартою ризики істотно знизилися, останній був допитаний в якості підозрюваного після застосування запобіжного заходу та дав послідовні пояснення, стан його здоров`я погіршився, також ОСОБА_1 передав слідчому закордонний паспорт, вагомі докази вчинення злочину його підзахисним відсутні, просить врахувати його виключно позитивно репутацію та обставини, передбачені ст. 178 КПК України та зазначені в клопотанні. Зниження ризиків обгрунтовує тим, що доказів впливу на потерпілого стороною обвинувачення так і не надано, під час допиту потерпілий пояснив, що обличь нападників не бачив і впізнати їх не може а тому взагалі відсутні підстави для впливу на потерпілого. Щодо зменшення ризику знищення речових доказів зазначив, що ОСОБА_1 добровільно дав покази слідчому щодо місця перебування в день вчинення злочину, а також пояснив, що після звільнення з військової служби у зв`язку з контузією він за ненадобністю роздав всі речі, якими користувався в АТО іншим особам, в тому числі ОСОБА_2 .

В судовому засіданні захисники Назаренко О.О. та Маслей І.М., а також підозрюваний ОСОБА_1 клопотання підтримали з мотивів, наведених в ньому. Захисник Назаренко О.О. також просить врахувати пояснення, відібрані ним 27.07.2019 в м. Одеса у громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт дарування ОСОБА_1 свого взуття іншій особі, чим і пояснюється наявність його ДНК на вилученому в ході огляду місця події взутті.

Прокурор заперечив проти клопотання, вважає, що ризики не зменшились, крім того зазначив, що клопотання підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.5 ст. 201 КПК України, оскільки до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою згідно ухвали Сумського апеляційного суду 08.07.2019 та клопотання подане раніше 30 днів з дня постановлення цієї ухвали а в клопотанні не зазначені нові обставини.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши подані докази, вважає необхідним зазначити наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській обл. знаходиться кримінальне провадження № 12018200190000139 за ст.ст. 146 ч.2, 187 ч.2 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 був фактично затриманий 06.06.2019, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2019 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду від 08.07.2019 зазначена вище ухвала слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07.06.2019 була скасована та відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави до 24:00 год. 04.08.2019.

Вказані вище обставини підтверджуються копією ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду від 08.07.2019 (а.с.6-8).

Клопотання прокурора про залишення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу без розгляду не підлягає задоволенню, оскільки до ОСОБА_5 було слідчим суддею суду першої інстанції застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою 07.06.2019, тобто з моменту застосування такого запобіжного заходу до звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу пройшло більш ніж 30 днів. Крім того в клопотанні про зміну запобіжного заходу та доданих до нього доказах повідомляється про нові обставини, а саме ОСОБА_1 був допитаний в якості підозрюваного та додані нові відомості про стан здоров`я останнього. Також згідно вимог ч.5 ст. 201 КПК України залишення клопотання про зміну запобіжного заходу без розгляду є правом а не обов`язком суду.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, у справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Відповідно до п. 117 рішення ЄСПЛ у справі «Алєксандр Макаров проти Росії» існує презумпція на користь звільнення особи.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, відповідно до п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської Федерації» до визнання винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим. Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».

Відповідно до п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ викладена у п. 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ст. 201 КПК України передбачає право сторони захисту звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Зазначеною вище ухвалою суду апеляційної інстанції про застосування запобіжного заходу було встановлено наявність обгрунтової підозри та встановлено наявність ризиків незаконного впливу на потерпілого та знищення речових доказів. Інших ризиків при застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції встановлено не було.

Дослідивши надані докази суд вважає, що ризики знизилися та стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, одним ризиків при застосуванні запобіжного заходу був ризик впливу на потерпілого. З протоколу допиту потерпілого вбачається, що потерпілий навряд чи зможе впізнати нападників. Після застосування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції досудове розслідування здійснюється певний час однак будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 намагався чи має намір вплинути на потерпілого, стороною обвинувачення не надано. Вказаний ризик з огляду на покази потерпілого малоймовірний та переважно грунтується на припущенні.

Також під час здійснення досудового розслідування так і не було здобуто доказів того, що ОСОБА_1 намагався чи має намір знищити речові докази. В судовому засіданні прокурором так і не було зазначено, які ж саме речові докази може знищити підозрюваний, а в разі їх наявності чому вони не були вилучені слідчим під час здійснення досудового розслідування.

Згідно вимог ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зокрема враховуються вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність міцних соціальних зв`язків, репутація особи та інші обставини.

В обгрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисником надано протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який пояснив можливість походження його ДНК на вилученому взутті.

Не встановлюючи обставин вчинення злочину, проаналізувавши всі надані сторонами докази слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не надано істотно вагомих доказів вчинення злочину ОСОБА_1 .

Як вбачається з наданих доказів ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, в зв`язку з чим тримав поранення, є інвалідом 3 групи, має ряд захворювань та потребує лікування, має постійне місце проживання, за місцем навчання характеризується позитивно (а.с. 11-12, 17-24, 41-52).

Враховуючи всі зазначені вище обставини суд вважає, що існують підстави для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

В той же час стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_1 , що підтверджується копіями наданих доказів (а.с.62-98), а також наявність ризиків впливу на потерпілого та знищення речових доказів, хоча ці ризики на думку суду є малоймовірними.

Тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника частково і застосувати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, так як більш м`який запобіжний захід на думку суду не забезпечить існуючих ризиків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-199, 201 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника Назаренка О.О. задовольнити частково.

Змінити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому цілодобово без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, залишати житло за адресою АДРЕСА_1 з покладенням обов`язків:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а також потерпілим ОСОБА_8 ;

- повідомляти слідчого , прокурора, суд про зміну місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з під варти в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на підозрюваного обов`язків - до 24:00 год. 04 серпня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особами, що перебувають під вартою – з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Є.В. Янголь