
Справа № 167/1082/18
Провадження № 1-кп/452/73/2019
УХВАЛА
Іменем України
02 серпня 2019 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Пташинського І.А.,
суддів Карнасевич Г.І., Сенечина В.М.,
при секретарі Терлецькій І.В.,
представника заявника – адвоката Галишина С.О.
прокурора Музичук Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Самборі клопотання заявника ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-
в с т а н о в и в :
В провадженні Самбірського міськрайонного суду Львівської області знаходяться кримінальні провадження:
-№12018030000000424 від 31.08.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 292, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 292 КК України;
-№12019030000000343 від 18.02.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 292, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 292 КК України (справа №452/843/19, провадження №1-кп/452/190/2019);
- №12019030000000008 від 05.01.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 292, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 292 КК України;
- №12013020170000289 від 17.04.2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 292, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 292 КК України та про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 292, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 292 КК України,які ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 квітня 2019 р. об`єднані в одне провадження.
02 липня 2019 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна що є його власністю, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р.у кримінальному провадженні №12013020170000289 від 17.04.2013 р., за ознаками злочинів, передбачених ч.1,2,3,5 ст.185 КК України,та передачу йому цього майна на відповідальне зберігання.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 26 березня 2018 р. ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області накладено арешт на машину направленого горизонтального буріння, модель VermeerD36x50 Series 2, 2007 року з напрацюванням 1141 м/г, виробництва компанії «Vermeer» (США), серійний номер 1VR4230D361000210, яка є його власністю, хоч в ухвалі це майно вказано: «бурова установка «Vermeer» на гусеничному ходу із брезентом, яким вона була накрита», без зазначення серійного номера.
Крім того, цією ж ухвалою накладено арешт на інше майно, яке є його власністю, а саме на : штанга бурова 105 шт. ( в ухвалі - труби для буріння у кількості 105 (сто п`ять) штук);насосно-змішувальний вузол Betntomix 5000 (в ухвалі - пристрій схожий на насосну станцію із маркуванням «BENTOМІХ 5000»); локаційну систему DigiTrak Eclipse в комплекті:локатор Eclipse, повторювач дисплей MFD, 2 акумулятори, 4 батареї, зарядний пристрій, зонд «чорний», кейс для транспортування і зберігання (в ухвалі – пристрій «DIGITRЛKMFD», пристрій з монітором сірого кольору «DIGITRЛKECLIPSE», дві акумуляторні батареї чорного кольору, чотири батарейки «DURASELL», зарядний пристрій та акумуляторна батарея чорного кольору).
Вже більше року він, як власник арештованого майна, позбавлений можливості розпоряджатись вказаним майном та отримувати орендну плату згідно укладеного договору оренди від 22 січня 2018 року, що порушує його конституційні права.
На думку заявника, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у його права і свободи як власника майна на користування цим майном, так як вилучене майно не містить на собі слідів злочину; не є річчю, обмеженою чи забороненою в цивільному обігу; він, як власник майна не допитаний в межах цього кримінального провадження і не має в ньому процесуального статусу; його причетність до вчинення кримінального правопорушення на час подання цього клопотання не встановлена.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Галишин С.О. подане клопотання підтримав, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково зазначив, що в подальшому застосуванні арешту вищевказаного майна відпала потреба.
Прокурор прокуратури Волинської області Музичук Р.А. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи тим, що майно, на яке накладено арешт, постановою слідчого від 15.03.2018 р. визнано речовим доказом, тобто є матеріальним об`єктом, який є доказом фактів та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень і його повернення приведе до втрати важливих доказів у даному кримінальному провадженні, які ще не досліджувалися у судовому провадженні. Питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Крім того, вищевказане майно, відповідно з вимогами ст.96-2 КК України, підлягає до спеціальної конфіскації.
Вислухавши пояснення представника заявника - адвоката Галишина С.О., прокурора, дослідивши надані докази, суд прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р.накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події та обшуків майно, у кримінальному провадженні №12013020170000289 від 17.04.2013 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.1,2,3,5 ст.185 КК України, серед якого є : «труби для буріння у кількості 105 (сто п`ять) штук; пристрій схожий на насосну станцію із маркуванням «BENTOМІХ 5000»; пристрій «DIGITRЛKMFD», пристрій з монітором сірого кольору «DIGITRЛKECLIPSE», дві акумуляторні батареї чорного кольору, чотири батарейки «DURASELL», зарядний пристрій та акумуляторна батарея чорного кольору», з метою забезпечення речових доказів, оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України, а саме: є речами та документами, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошима та цінностями, набутими кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.174 КПК України, власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником майна, а саме: штанги бурової 105 шт., насосно-змішувального вузла Betntomix 5000, локаційної системи DigiTrak Eclipse в комплекті: локатор Eclipse, повторювач дисплей MFD, 2 акумулятори, 4 батареї, зарядний пристрій, зонд «чорний», кейс для транспортування і зберігання, що підтверджується договором купівлі-продажу №01/11/1-17 від 01.11.2017 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна структура Авантаж» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) та специфікацією №1 від 01.11.2017 р. до вказаного договору про придбання ОСОБА_1 вищезазначеного товару (Додаток №1).
Договором оренди №22/01/18-4від 22 січня 2018 р. та актом прийому-передачі від 25.01.2018 р. підтверджується той факт, що ОСОБА_1 (орендодавець) передав ОСОБА_12 (орендар) : штангу бурову 105 шт.,насосно-змішувальний вузол Betntomix 5000, локаційну систему DigiTrak Eclipse в комплекті: локатор Eclipse, повторювач дисплей MFD, 2 акумулятори, 4 батареї, зарядний пристрій, зонд «чорний», кейс для транспортування і зберігання, для використання виключно з метою здійснення господарської діяльності за плату (орендну) згідно домовленості терміном до 31.12.2022 р.
Отже, ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно ОСОБА_1 , який, враховуючи ті обставини, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчене, не має статусу обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за дії таких осіб.
При цьому суд вважає, що вказане в ухвалі слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р. про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події та обшуків майно, у кримінальному провадженні №12013020170000289 від 17.04.2013 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.1,2,3,5 ст.185 КК України, «труби для буріння у кількості 105 (сто п`ять) штук; пристрій схожий на насосну станцію із маркуванням «BENTOМІХ 5000»; пристрій «DIGITRЛKMFD», пристрій з монітором сірого кольору «DIGITRЛKECLIPSE», дві акумуляторні батареї чорного кольору, чотири батарейки «DURASELL», зарядний пристрій та акумуляторна батарея чорного кольору» і вказане в клопотанні ОСОБА_1 майно - штанга бурова 105 шт.; насосно-змішувальний вузол Betntomix 5000; локаційна система DigiTrak Eclipse в комплекті: локатор Eclipse, повторювач дисплей MFD, 2 акумулятори, 4 батареї, зарядний пристрій, зонд «чорний», кейс для транспортування і зберігання, є одним і тим самим майном.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де зазначено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Разом з тим, аналіз наданих в розпорядження суду матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Водночас, на день розгляду клопотання жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурор до суду не надав, у зв`язку із чим суд, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, прийшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
При цьому, в наявних у розпорядженні суду матеріалах, відсутні об`єктивні дані, що майно, вказане в клопотанні ОСОБА_1 , на яке ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р. накладено арешт, може бути використано як доказ в даному кримінальному провадженні.
Доводи прокурора, зазначених висновків суду не спростовують.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, з урахуванням відомостей, які є у розпорядженні суду, судвважає щов подальшому застосуванні арешту вказаного в клопотанні ОСОБА_1 майна відпала потреба, так як на даний час відсутніправові підставі для такого арешту і він(арешт) не відповідає вимогам ч.3 ст. 170 КПК України.
Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна, яке належить ОСОБА_1 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що підтверджується матеріалами доданими до клопотання та обґрунтовано представником власника майна адвокатом Галишин С.О. в судовому засіданні.
Крім того, в судовому засіданні не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_1 належним йому майном, оскільки володільцем майна доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне скасувати арешт майна, власником якого є ОСОБА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р., не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту вказаного ним майна, накладеного ухвалою слідчого судді слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р. слідзадовольнити та передати дане майно,яке знаходиться на території ТОВ «Прикарпатзахідтранс», на відповідальне зберігання власнику.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 174, 369-372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 р. у кримінальному провадженні №12013020170000289 від 17.04.2013 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.1,2,3,5 ст.185 КК України, на майно -скасувати в частині щодо майна, а саме:
-труб для буріння у кількості 105 (сто п`ять) штук (штанга бурова 105 шт.);
-пристрою схожого на насосну станцію із маркуванням «BENTOМІХ 5000»(насосно-змішувальний вузол Bentomix5000);
-пристрою «DIGITRЛKMFD», пристрою з монітором сірого кольору «DIGITRЛKECLIPSE», двох акумуляторних батарей чорного кольору, чотирьох батарейок «DURASELL», зарядного пристрою та акумуляторної батареї чорного кольору (локаційна система DigiTrak Eclipse в комплекті: локатор Eclipse, повторювач дисплей MFD, 2 акумулятори, 4 батареї, зарядний пристрій, зонд «чорний», кейс для транспортування і зберігання), власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ПІН НОМЕР_1 ).
Передатина відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ПІН НОМЕР_1 ), труби для буріння у кількості 105 (сто п`ять) штук (штанга бурова 105 шт.); пристрій схожий на насосну станцію із маркуванням «BENTOМІХ 5000» (насосно-змішувальний вузол Bentomix5000); пристрій «DIGITRЛKMFD», пристрій з монітором сірого кольору «DIGITRЛKECLIPSE», дві акумуляторні батареї чорного кольору, чотири батарейки «DURASELL», зарядний пристрій та акумуляторну батарею чорного кольору (локаційна система DigiTrak Eclipse в комплекті: локатор Eclipse, повторювач дисплей MFD, 2 акумулятори, 4 батареї, зарядний пристрій, зонд «чорний», кейс для транспортування і зберігання).
Ухвала оскарженню не підлягає
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 83443378, Самбірський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 02.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 167/1082/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: