Вирок № 83443140, 05.08.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3625/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Ящук К.В.

за участю прокурора Білодід К.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бенцарука Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Ужгородського району , АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

21 квітня 2019 року, близько 01.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи поруч з гаражами, неподалік приміського Залізничного вокзалу у м. Львові по вул. Городоцькій, 174, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , та, скориставшись його безпораднім станом, відкрито заволодів належним потерпілому мобільним телефоном марки «Алкатель» золотистого кольору, вартістю, зі слів потерпілого, 2500 грн., в якому були дві сім-картки «Водафон» з номером НОМЕР_1 вартістю 60 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 24 грн., та «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти розмірі 20 грн., шкіряним гаманцем, зі слів потерпілого вартістю 250 грн., грошовими коштами в сумі 1950 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на момент вчинення злочину становить 52439,09 грн), 1000 грн, 50 злотих (що згідно курсу НБУ станом на момент вчинення злочину становить 353,14 грн), 100 крон (що згідно курсу НБУ станом на момент вчинення злочину становить 117,69 грн). В подальшому ОСОБА_1 та невстановлені особи разом із викраденим майном покинув місце скоєння кримінального правопорушення.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав повністю та пояснив, що він 21.04.2019р. близько 23-24 год. знаходився на площі перед Залізничним вокзалом у м. Львові. До нього підійшов потерпілий ОСОБА_2 та повідомив, що у нього викрали документи, попросив обвинуваченого знайти осіб, які могли б це скоїти, за шо пообіцяв йому винагороду у 100 доларів. В подальшому ОСОБА_1 разом із потерпілим пішли в сторону Депо, позаду них йшло ще троє чоловіків і одна жінка. Коли вони зайшли в тихе місце, ОСОБА_1 вдарив потерпілого кулаком в голову, від чого потерпілий впав на землю. Скориставшись безпораднім становищем потерпілого, обвинувачений забрав у нього телефон з гаманцем, а сам з місця події втік. Інші чоловіки та жінка продовжили бити ногами та руками потерпілого. Приблизно через 30 хв. після скоєного, перебуваючи у парку біля Залізничного вокзалу у м. Львові, до нього підійшли патрульні поліцейські, попросили пройти разом з ними у чергову частину, де в подальшому вилучили у нього викрадені речі та затримали. В скоєному щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому подав заяву, в якій просить проводити розгляд за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, при призначенні міри покарання поклався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений, захисник та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст.349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового провадження, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечне для житті чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який повністю визнав свою вину, розкаюється у вчиненому злочині, раніше не судимий, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, наявність на його утриманні малолітньої доньки, такі пом`якшуючі обставини як щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого майна. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищезазначені дані, що характеризують обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, інші обставини справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України ближче до мінімального його строку. Разом з тим, враховуючи наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання, перебування на утриманні обвинуваченого малолітньої доньки, позицію прокурора щодо призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, позицію потерпілого, який при призначенні покарання поклався на розсуд суду, а також дані досудової доповіді, відповідно до якої виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення волі або обмеження волі, такий не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає за можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання із застосування ст. 75 КК України із встановленням йому іспитового строку, що відповідатиме поняттю та меті покарання, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 377 КПК України у разі призначення покарання із звільненням від його відбуття, суд звільняє обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349,368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 /два/ роки.

Зобов`язати ОСОБА_1 відповідно до ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази:

-Грошові кошти у сумі 450 доларів США, а саме купюра номіналом 100 доларів США ML3490168I, купюра номіналом 100 доларів США ML34901683C, купюра номіналом 100 доларів США ML34901679C, купюра номіналом 100 доларів США ML34901682C, купюра номіналом 20 доларів США AC34592708E, купюра номіналом 20 доларів США NF34101811A, купюра номіналом 5 доларів США MB78101076D, купюра номіналом 5 доларів США ML92478866F; Грошові кошти в сумі 100 чеських крон номіналом 100 чеських крон Н66268842; Грошові кошти в сумі 50 злотих Республіка Польща, а саме купюра номіналом 20 злотих AZ0119241, купюра номіналом 20 злотих AL6609853, купюра номіналом 10 злотих AY5615278; Грошові кошти в сумі 65 грн., а саме купюра номіналом 5 гривень СБ4589052, купюра номіналом 5 гривень ТБ9816754, купюра номіналом 5 гривеньЮЕ2821822, купюра номіналом 50 гривень ТД6114763; гаманець чорного кольору із маркування «Tailian»; Мобільний телефон марки «Алкатель» золотистого кольору, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - йому залишити.

-Мобільний телефон «Samsung», переданий в камеру зберігання Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1

Скасувати ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.04.2019 р. в частині накладення арешту на речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung», вилучений у ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Постигач О.Б.

З оригіналом згідно

Суддя Постигач О.Б.