Ухвала суду № 83441843, 05.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

05 серпня 2019 року м. Київ № 826/13205/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Альянс Груп" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Альянс Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про:

- визнання протиправним і скасувати пункт 3 розродження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2016 року №783 «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» в частині "…у випадку затвердження схем розміщення рекламоносіїв на території міста та експлуатаційних вимог до їх розміщення, а також змін у загальноміських вимогах (підходах) щодо розташування зовнішньої реклами, які зумовлюють неможливість розташування відповідних рекламних засобів, - до затвердження таких схем чи настання таких змін у загальноміських вимогах (підходах) згідно переліку:

номер дозволу - 50514, ТОВ "Медіа Альянс Груп", щит стоїть окремо (суцільний щит) площею 36 кв.м, місце розташування: м. Київ, вул. Богатирська, 32а, за заправкою;

номер дозволу - 50516-15, ТОВ "Медіа Альянс Груп", щит стоїть окремо (суцільний щит) площею 18 кв.м, місце розташування: м. Київ, вул. Срібнокільська, 2а;

номер дозволу - 50515-16, ТОВ "Медіа Альянс Груп", щит стоїть окремо (суцільний щит) площею 36 кв.м, місце розташування: м. Київ, вул. Богатирська, 26а"

- визнання протиправним та скасування наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 березня 2018 року №267 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 247, 248 та 316 Додатку 1 до наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2018 (суддя Чудак О.М.) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

23.07.2019 позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову на стадії письмового провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019, для розгляду справи № 826/13205/18 було визначено головуючого суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва справу прийнято до провадження.

В заяві про забезпечення позову на стадії письмового провадження позивач просить суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу відповідача 2 від 23.03.2018 № 267 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 247, 248 та 316 додатку 1 та заборони відповідачу 2 та Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також іншим особам вчиняти дії, пов`язані з демонтажем належних позивачу рекламних щитів. Як на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач посилається на очевидну протиправність оскаржуваного наказу та на те, що 09.07.2019 та 11.07.2019 працівниками Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресами м. Київ, вул. Богатирська № 32-а та Срібнокільська 2-а було проведено демонтаж належних позивачеві на праві власності рекламних щитів (№№ конструкцій - 50514-15 та 50516-15), що привело до значних матеріальних втрат та втрати можливості використання місць їх розміщення в майбутньому, оскільки дозволи на вказані місця можуть бути надані іншим особам.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року № 826/16365/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено позивачем в заяві про забезпечення позову наказ відповідача 2 від 23.03.2018 №267 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 247, 248 та 316 стосується належних позивачу рекламних засобів - щитів, що розташовані за адресами: м . Київ, вул. Богатирська № 32-а , м. Київ Срібнокільська 2-а та м . Київ, вул. Богатирська № 26 а. Позивач також зазначає, що рекламні засоби - щити за адресами: м. Київ, вул. Богатирська № 32-а, м. Київ Срібнокільська 2-а вже було демонтовано, а твердження щодо можливості демонтажу рекламного засобу - щита за адресою вул. Богатирська № 26 а ґрунтується виключно на припущеннях зроблених виходячи з факту демонтажу перших двох щитів та доказів на підтвердження того, що відповідачем 2, Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) чи іншими особами будуть вчинені дії щодо демонтажу рекламного засобу - щита за адресою вул . Богатирська № 26 позивачем суду не надано.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Також суд не вбачає, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а тому протиправність рішення потребує доведення під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити повністю.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Суддя О.П. Огурцов