Ухвала суду № 83441523, 05.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2019 року м. Київ № 640/14059/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача відповідно до заяв від 28.12.2018 № KV17-СЛ-15905-1218, від 28.02.2019 № 81017-СЛ-3487-0219.

- стягнути з державного бюджету України майнову шкоду, яка завдана відповідачем, 2 237 141 033,76 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 20 118 434,01 грн. та 3% річних у сумі 9 977 604,07 грн.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача відповідно до заяв від 28.12.2018 № KV17-СЛ-15905-1218, від 28.02.2019 № 81017-СЛ-3487-0219 та стягнути з Державного бюджету України майнову шкоду, яка завдана відповідачем 2 у розмірі 237 141 033,76 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 20 118 434,01 грн. та 3% річних у сумі 9 977 604,07 грн. за період з 2016 - 2019 років.

Позов до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було подано 29.07.2019

Як на обґрунтування того, що ним не було пропущено строк на звернення до суду позивач посилається на те, що протиправна бездіяльність відповідача має триваючий характер, а тому, станом на день звернення до суду, право позивача на отримання джерел відшкодування збитків за період дії тарифів (цін) на послуги з розподілу природного газу в розмірі нижчому від економічно обґрунтованого залишається порушеним.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що станом на день подання позову для нього діє тариф, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 463 в редакції постанови від 15.12.2016 року №2290, який не передбачає необхідних для товариства компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в тарифі на 2016 - І півріччя 2019 роки необхідної вартості обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (далі - ВТВ), компенсації різниці в цінах на ВТВ, недоотримання тарифної виручки, а також інших складових тарифу, у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу в сумі 2 237 141 033,76 грн. Також позивач посилається на те, що він неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявами про встановлення (перегляду) тарифу, а також щодо включення до тарифу компенсації дефіциту коштів, що виник внаслідок тарифної політики Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних, за якою до тарифу не було включено компенсацію різниці в цінах на ВТВ та недоотриманої тарифної виручки за 2016-2018 роки, водночас відповідачем не було вчинено жодних дій щодо перегляду тарифу.

На підтвердження вказаних фактів позивачем до позовної заяви додано копії заяв про перегляд тарифу, зокрема заяви від 19.05.2017, та листів відповідача, зокрема, листа від 11.04.2018 №3556/16/7-18.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено вимоги про відшкодування йому майнової шкоди у розмірі 2 237 141 033,76 грн. за період 2016 рік - І півріччя 2019 року, то про факт порушення зазначених прав він мав дізнатись у 2016 році. Крім того, наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт того, що з зазначеного питання позивач вже звертався до відповідача з заявами перша з яких датована 19.05.2017 та відповідачем з приводу відповідного питання було надано відповіді перша з яких датована 11.04.2018.

Отже, позивач достеменно знаючи про порушення прав на захист яких було подано позов протягом 2016 - першої половини 2019 років, не звертався з позов до суду.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що в даному випадку має місце триваюче правопорушення з огляду на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про перегляд тарифу, які відповідачем задоволено не було, про що він безпосередньо зазначає у позовній заяві.

Відповідь за результатами розгляду заяви позивача від 28.12.2018 № KV17-СЛ-15905-1218 була надана відповідачем листом від 11.01.2019, який було отримано позивачем 21.01.2019, а отже про неналежний, як зазначає позивач у позовній заяві, розгляд вказаної заяви позивач мав дізнатись 21.01.2019.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не було додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов