Ухвала суду № 83439275, 04.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8654/19 1-кс/335/5380/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., слідчого Снопко Р.О., прокурора Якушева Ю.С., захисника Горлова Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області Гужви Владислава Сергійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженеця м. Запоріжжя, офіційно не працевлаштований, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, маючий середню освіту, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий відповідно до ст.89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080000000144 від 11.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Встановлено, що в теперішній час на території міста Запоріжжя, група осіб, за попередньою змовою, незаконно зберігають з метою збуту та незаконно збувають особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс».

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне, в порушення вимог ст. ст. 25, 26 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори", зберігання з метою подальшого збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабіс», діючи умисно, при невстановлених слідством обставинах та у не встановлений час придбав з метою збуту та незаконно зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», а саме в автомобілі «Mercedes Bens ML» реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».

Так, 02.08.2019, в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля «Mercedes Bens ML» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який був розташований на території бази відпочинку «Арго» смт. КирилівкаЗапорізької області, яким користується ОСОБА_1 , виявлено та вилучено сім зіп-пакетів з рослинною речовиною сіро-зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 7-1445 від 03.8.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», загальною масою 6,270 г., яку ОСОБА_1 зберігав за вказаною адресою з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:

03.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України КК України.

Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_1 повністю підтверджуєтьсязібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколами обшуків; протоколами затримання осіб в порядку ст. 208 КПК; Висновками експертів ЗНДЕКЦ;

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно взяти до уваги те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і послідуючого покарання, знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно вимогам п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно вимогам п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженню, що підтверджується тим, що він знає їх місце проживання, та важливість їх свідчень у подальшому досудовому розслідуванні.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 може переховуватиметься від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, погрози його застосування, слідчий суддя, має право не визначати розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як: п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України - провина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доводиться вагомими доказами (перелічені вище).п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - тяжкість вчиненого ОСОБА_1 , за яке передбачено покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі.п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України - вік та стан здоров`я ( ОСОБА_1 не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє підозрюваному перебувати в умовах слідчого ізолятору).п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України - відсутність постійного джерела доходів, місця роботи та офіційного місця працевлаштування. п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистої поруки не встановлено осіб, які є такими, що заслуговують на довіру та зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_1 невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування;

- обрання запобіжного заходу у вигляді застави також є не можливим, оскільки у підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів та офіційне місце працевлаштування.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 активно перешкоджатиме виконанню завдань кримінального провадження, що не дозволить виконати прийняті щодо нього процесуальні рішення та може продовжувати злочинну діяльність.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000144 від 11.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

02.08.2019 року, о 16 годині 00 хвилини, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

03.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_1 до скоєння вказаного злочину.

Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, не працевлаштований, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України не судим. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність постійного стабільного джерела доходу, що дає підстави дійти висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, не має джерела доходу, офіційно непрацевлаштований, підтверджують наявність зазначених вище ризиків. Стан здоров`я ОСОБА_1 не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, хоча підозрюваний і є соціально адаптованими, має дітей, проте незважаючи на наявність у підозрюваного соціальних зв`язків, постійного місця реєстрації, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також наміру вчинення іншого злочину.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи захисника про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

Щодо посилання захисника на неналежність та недопустимість доказів у кримінальному провадженні та непричетність підозрюваного до інкримінованого злочину, то слідчий суддя зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік»щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.07.2019 року складає 1936 грн., вважає що застава у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покладених на неї обов`язків, тому призначає заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 02.08.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 30.09.2019 включно

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.09.2019 року включно, який обчислювати з 02.08.2019 року.

Встановити заставу у розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 387200 (триста вісімдесят сім тисяч двісті ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 30.09.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова