Постанова № 8343762, 19.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-115/10/1370

19 лютого 2010 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - Потабенко В.А.,

при секретарі Білас Ю.Ю.

за участю представника позивача Костів Л.І., згідно довіреності,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості (надалі - ЛМЦЗ) до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

позов заявлено Львівським міським центром зайнятості (надалі ЛМЦЗ) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЛМЦЗ безпідставно отриманих коштів як допомоги з безробіття в сумі 1507, 62 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідачкою було безпідставно отримано кошти як допомога з безробіття. Безпідставність нарахування позивач мотивує фактом подання відповідачкою неправдивих відомостей про те, що вона не є підприємцем. Відповідачка пройшла процедуру реєстрації в ЛМЦЗ та їй було надано статус безробітної. У цей же час, в порушення вимог законодавства про надання статусу безробітної, остання була зареєстрована у відділі державної реєстрації як фізична особа - субєкт підприємницької діяльності і про цю обставину не повідомила ЛМЦЗ. Цим, відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, позивачеві було завдано матеріальної шкоди у розмірі 1507,62 грн., оскільки ним проводилася виплата відповідачці матеріального забезпечення та надавалися соціальні послуги відповідно до законодавства. На адресу відповідачки направлялася претензія щодо відшкодування коштів, але самостійно нею вказана сума сплачена не була. Відтак, позивач змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечила. Стверджувала, що хоча й продовжувала бути зареєстрованою як субєкт підприємницької діяльності, однак, на обліку в органах ДПС не перебувала, підприємницької діяльності не проводила, а, відтак, і жодного прибутку від підприємницької діяльності не отримувала. На думку відповідачки, факт її реєстрації як субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не дає підстав вважати, що вона порушила вимогу ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в пункті віднесення її до зайнятого населення громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю та ін. Крім того, пояснила, що претензію від Львівського міського центру зайнятості не отримувала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачки, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_2 була зареєстрована в ЛМЦЗ 05.08.2009 року. На підставі її особистої заяви до ЛМЦЗ від 12.08.2009 року, копія якої долучена до матеріалів справи, відповідачці було надано статус безробітної. У матеріалах справи наявна копія повідомлення від 05.08.2009 року, підписаного ОСОБА_2, щодо незайняття шукачем роботи окремими видами трудової діяльності. В повідомленні особисто засвідчено те, що відповідачка на момент звернення до ЛМЦЗ не займається жодним із видів діяльності, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зокрема, не забезпечує себе роботою самостійно, тобто не є підприємцем. Крім того, факт, що вона не є підприємцем, відповідача підтвердила, підписавши 12.08.2009 року додаток до заяви про надання їй статусу безробітної.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 отримала від ЛМЦЗ допомогу по безробіттю за період з 12.08.2009 року по 30.10.2009 року в сумі 1507,62 грн.

На підставі листа, отриманого від управління державної реєстрації Львівської міської ради від 28.10.2009 року, наказом від 30.10.2009 року № НТ091030 відповідачці припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 3162/10/29-0 від 13.02.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 знята з податкового обліку як субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, однак, відсутня інформація про внесення запису в ЄДР щодо припинення державної реєстрації.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, на адресу відповідачки було скеровано претензію щодо відшкодування коштів від 17.11.2009 року із обґрунтуванням обставин відшкодування та пропозицією повернути отримані кошти в місячний термін.

Заперечення ОСОБА_2 факту отримання вказаної претензії спростовується долученою до матеріалів справи копію повідомлення про вручення 25.11.2009 року рекомендованого листа із відміткою Укрпошти та підписом отримувача - ОСОБА_2.

Відповідно до абз. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року N 803-XII, з наступними змінами та доповненнями, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно положень п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року N 1533-III, з наступними змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно положень п. 3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затв. Постановою КМУ від 14 лютого 2007 р. N 219 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто, поданням такої заяви громадянин засвідчує, що не є таким, що самостійно забезпечує себе роботою, включаючи те, що він не є підприємцем.

Згідно абз. 13 п. 20 того ж Порядку, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку є підставою для знаття з обліку.

Львівський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, діє відповідно до законів України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», "Про зайнятість населення", "Про державну службу в Україні", а, відтак, має право звертатись з позовами про стягнення коштів, витрачених як виплата допомоги по безробіттю.

Згідно довідки ЛМЦЗ від 03.02.2010 року № 135010213, сума виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в період з 12.08.2009 року по 30.10.2009 року становить 1507 грн. 62 коп.

Твердження відповідачки про те, що вона, будучи зареєстрованою як приватний підприємець, не отримувала доходів, судом не береться до уваги, оскільки підставою для стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, є не наявність доходів відповідачки, а подання нею до ЛМЦЗ недостовірних даних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Враховуючи все наведене, суд прийшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, оскільки в судовому порядку було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 при зверненні до Львівського міського центру зайнятості не повідомила факт реєстрації її як приватного підприємця і в результаті цього отримала в період 12.08.2009 року по 30.10.2009 року допомогу по безробіттю в сумі 1507,62 грн.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII, зі змінами та доповненнями, ст. 31, 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року N 1533-III, зі змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ос. ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) на р/р 37170001000584, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, КЕКВ 1341 - повернення допомоги з безробіття від п. Осадців Н.В. - 1507 (одну тисячу п'ятсот сім) гривень 62 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 24.02.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частини)

Справа № 2а-115/10/1370

19 лютого 2010 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - Потабенко В.А.,

при секретарі Білас Ю.Ю.

за участю представника позивача Костів Л.І., згідно довіреності,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості (надалі - ЛМЦЗ) до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.

Тому, відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 24.02.2010 року.

На підставі ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII, зі змінами та доповненнями, ст. 31, 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року N 1533-III, зі змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ос. ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) на р/р 37170001000584, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, КЕКВ 1341 - повернення допомоги з безробіття від п. Осадців Н.В. - 1507 (одну тисячу п'ятсот сім) гривень 62 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті

Суддя Потабенко В.А.