Рішення № 83437411, 26.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/301/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Сулими М.П.

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Бурлаки Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області № 117 від 19.02.2019 р. про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області № 25 від 19.02.2019 р. про звільнення зі служби в поліції за підпунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та наказ № 28 о/с від 25.02.2019 р. про внесення змін до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.02.2019 р. № 25 о/с в частині звільнення;

- поновити його, ОСОБА_1 , на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції ГУНП в Чернівецькій області з 25.02.2019 р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на його користь грошове утримання за час вимушеного прогулу з 26.02.2019 р. по день поновлення на службі з розрахунку 233,84 грн за кожний календарний день вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач вказував, що у відповідача не було підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з служби в поліції, оскільки були відсутні докази доведеності вини у вчиненні дисциплінарного проступку, а службове розслідування проведено без урахування всіх обставин справи.

З огляду на наведене, позивач вважає, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, відтак, він має бути поновлений на роботі.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а накази ГУНП в Чернівецькій області в частині звільнення позивача зі служби в поліції правомірними, оскільки службовим розслідуванням підтверджено, що позивач без поважних причин не вийшов на службу, чим вчинив дисциплінарний проступок, який несумісний з проходженням служби в органах поліції, суперечить змісту Дисциплінарного статуту та Присяги працівника поліції, чим порушує норми трудового законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Ухвалою суду від 29.03.2019 р. відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 824/301/19-а та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. витребувано з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області особову справу майора поліції ОСОБА_1.

03.06.2019 р. Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області супровідним листом №207дск/123/05/12-2019 від 31.05.2019 р., на виконання вимог ухвали суду 17.05.2019 р. про витребування доказів, направлено архівну особову справу майора поліції ОСОБА_1 (№3705).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, яке є розпорядником інформації з обмеженим доступом, зобов`язано надати згоду на ознайомлення з наданою до суду особовою справою майора поліції ОСОБА_1 , що має гриф "для службового користування", особам, які беруть участь у справі та уповноваженим працівникам Чернівецького окружного адміністративного суду, а також для розгляду справи у відкритому судовому засіданні, дослідженні та використанні згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

27.06.2019 р. сторонами в підготовчому засіданні подано заяви про закінчення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання були вирішені усі питання, зазначені у ч. 2 ст. 180 КАС України, а також враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи по суті, у той самий день після закінчення підготовчого засідання, суд розпочав розгляд справи по суті, про що 27.06.2019 р. постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

03.07.2019 р. Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, яке є розпорядником інформації з обмеженим доступом, надало до суду згоду на ознайомлення з наданою до суду особовою справою майора поліції ОСОБА_1 , що має гриф "для службового користування", особам, які беруть участь у справі та уповноваженим працівникам Чернівецького окружного адміністративного суду, а також для розгляду справи у відкритому судовому засіданні, дослідженні та використанні згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду справи судом було допитано як свідків заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області, капітана поліції ОСОБА_5, інспектора відділу інспекції з особового складу ГУНП у Чернівецькій області, підполковника поліції - ОСОБА_7, начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області, полковника поліції - ОСОБА_3 , інспектора відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП у Чернівецькій області, майора поліції - ОСОБА_4, з питань, які мають значення для розгляду даної справи.

Будучи допитаний як свідок заступник начальника відділення поліції - начальник сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області, капітана поліції ОСОБА_5 , повідомив, що ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, як досвідчений, відповідальний, неконфліктний працівник, зі своїми посадовими обов`язками справлявся сумлінно, сам організовував свою роботу. Виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків не пов`язане з безпосереднім перебуванням на робочому місці та в приміщенні Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області. Облік входу/виходу працівників не ведеться. На запитання суду чому підписував акт про відсутність позивача на робочому місці вказав, що не може відповісти. Під час конфлікту позивача з водієм не був присутній. 18.02.2019 р. телефонував до позивача з метою повідомлення про збір по особовому складу, однак телефон був вимкнений. Наступного дня, 19.02.2019 р. позивач повідомив його в телефонному режимі, що перебуває в лікарні. Крім того, свідок ОСОБА_5 вказував, що в другій половині дня 18.02.2019 р. позивач не відповідач на телефонні дзвінки, оскільки його телефон був розряджений. Під час відбирання пояснень у позивача у лікарні свідок ОСОБА_5 не був присутній.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , інспектор відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП у Чернівецькій області, майор поліції, дав показання, в яких вказував, що був членом комісії під час службового розслідування щодо позивача. Відразу після повідомлення про конфлікт за участю позивача направився до Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області на збір по особовому складу. О другій половині дня 18.02.2019 р. ніхто ОСОБА_1 на робочому місці не бачив, на дзвінки не відповідав. Наступного дня, 19.02.2019 р. він прибував до лікарні за місцем знаходженням позивача. Позивач відмовився давати пояснення, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я. Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказував, що з`ясувати місце знаходження позивача після обіду 18.02.2019 р. не представилося можливим. 19.02.2019 р. зранку зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що він знаходиться в лікарні на стаціонарному лікуванні. З метою перевірки вказаної інформації свідок ОСОБА_6 поїхав з працівниками інспекції по особовому складу до лікарні. У зв`язку із поганим самопочуттям ОСОБА_1 відмовився давати пояснення, про що було складено акт про відмову від дачі пояснень. Більше пояснень у позивача не відбиралося.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що проводив службове розслідування відносно позивача. На запитання суду, чи відбиралися пояснення в очевидців сутички, яка відбулася між позивачем та ОСОБА_8 , свідок відповів, що очевидців не було. Пояснення повторно у позивача не відбиралися. Висновок ґрунтувався на фактах прогулу та опублікуванні інциденту у засобах масової інформації.

У своїх показах, свідок ОСОБА_3 (начальник Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області) вказував, що позивач зарекомендував себе з позитивної сторони, добросовісно виконував свої посадові обов`язки, досвідчений працівник. Підписував службову характеристику на позивача. Позивач підпорядковується ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Під час роботи позивач міг виконувати обов`язки та завдання, які не пов`язані з безпосереднім перебуванням у приміщенні Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області. 18.02.2019 р. о 17:00 год. до Шевченківського відділення поліції прийшли працівники інспекції по особовому складу та повідомили про сутичку між водієм маршрутного таксі та позивачем, яка опублікована у засобах масової інформації. З даного приводу о 18:00 год. було зібрано особовий склад, на який позивач не прибув. У зв`язку із тим, що до 19:00 год. 18.02.2019 р. позивач не прибув на збір особового складу, за його вказівкою та вказівкою працівників інспекції по особовому складу було складено акт відсутності на робочому місці позивача. Свідок ОСОБА_3 стверджував, що 18.02.2019 р. будь-яких доручень особисто позивачу не давав, оскільки кожна посадова особа має справи по напрямку. На телефонні дзвінки від чергового позивач не відповідав, оскільки телефон був вимкнений.

Наступного дня, 19.02.2019 р. свідок ОСОБА_3 дізнався про те, що позивач знаходиться в лікарні.

Вислухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив службу в органах внутрішніх справ з 03.10.2001 р. по 06.11.2015 р., а з 07.11.2015 р. прийнятий на службу в поліцію, звільнений з якої 19.02.2019 р., що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 (а.с. 13-14, 31-33).

На момент звільнення позивач проходив службу на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області.

На підставі доповідної записки заступника начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, майора поліції ОСОБА_12, яка надіслана до т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області, полковника поліції ОСОБА_11, було ініційовано клопотання про призначення службового розслідування. Зокрема, в доповідній записці зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. за результатами моніторингу соціальних мереж, загальнодержавних та регіональних засобів масової інформації, на інтернет-сторінці видання «БукІнфо» було виявлено публікацію, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2 (відео)». Під час попередньої перевірки встановлено, що безпосереднім учасником даної події, який, як слідує з публікації, вчинив неправомірні дії відносно водія маршрутного таксі м. Чернівці, був заступник начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції - ОСОБА_9 . Вказана подія мала місце у робочий час ОСОБА_1 , останній перебував без однострою та вогнепальної зброї (а.с. 93).

Згідно доповідної записки начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області, полковника поліції - ОСОБА_3, надіслана до т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області, полковника поліції ОСОБА_11 , зазначено, йому стало відомо із засобів масової інформації про конфлікт, який мав місце на вул. Головній, м. Чернівці, а саме на зупинці "Щербанюка", між водієм маршрутки та ОСОБА_1 о 17:30 год. ним було здійснено збір по особовому складу, на який останній не прибув, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 94).

18.02.2019 р. ГУНП в Чернівецькій області видано наказ №189 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", яким призначено службове розслідування по факту порушення трудової дисципліни та встановлення інформації щодо причетності заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 до публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка висвітлена на інтернет-сторінці видання «БукІнфо». Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голови комісії - майора поліції, ОСОБА_12 ,. заступника начальника ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; членів комісії: підполковника поліції ОСОБА_7 , старшого інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; підполковника поліції ОСОБА_10, старшого оперуповноваженого в ОВС Чернівецького управління ДБН НП України; майора поліції ОСОБА_6, інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 15-16).

За результатами проведеного службового розслідування, комісією 19.02.2019 р. складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області 19.02.2019 р. (а.с. 17-24, 82-89).

У висновку службового розслідування зафіксовано, що за результатами моніторингу соціальних мереж, загальнодержавних та регіональних засобів масової інформації, на інтернет-сторінці видання «Букінфо» було виявлено публікацію, датовану ІНФОРМАЦІЯ_3 р., о 16 год. 40 хв. під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2 (відео)».

У ході проведення службового розслідування встановлено, що безпосереднім учасником даної події, який, як слідує з публікації, вчинив неправомірні дії відносно водія маршрутного таксі м. Чернівці, був заступник начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_1 .

Вказана подія мала місце у робочий час ОСОБА_1 , останній перебував без однострою та вогнепальної зброї.

Так, саме на підставі відеоматеріалу, розміщеного на сайті «Букінфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВІДЕО)», а також відеоматеріалу, розміщеного на сайті «МБ молодий буковинець» під назвою «У Чернівцях пасажир ударив каменем по голові водія маршрутки - відео», члени дисциплінарної комісії, серед учасників події, зафіксованої на відео, ідентифікували особу ОСОБА_1 , який, будучи учасником конфлікту з водієм маршрутного таксі, піднявши камінь з землі, намагався нанести останньому тілесні ушкодження. Вказана подія мала місце у денний час доби, на зупинці громадського транспорту (зупинка «вул. О. Щербанюка», навпроти КМУ «Міська клінічна лікарня №3» м. Чернівці).

Крім цього, переглядом вищевказаного відео, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що на момент зазначеної події ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками перебував у стані сп`яніння.

У подальшому, у ході опитування водія маршрутного таксі №39 фірми «Диліжанс» ОСОБА_8 , з яким у ОСОБА_1 виник конфлікт, встановлено наступне. Так, висновку службового розслідування зазначено про те, що ОСОБА_8 18.02.2019 р. близько 14 год. 11 хв. розпочав свою робочу зміну на маршрутному таксі № 39. Через деякий час до автобусу на зупинці вул. Кармелюка (навпроти магазину «Люкс») сів молодий чоловік худорлявої статури, одягнений у верхній одяг темного кольору, яким у подальшому виявився позивач. Як повідомив ОСОБА_8 , ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому ОСОБА_8 не отримав від нього плату за проїзд.

У подальшому, під час руху автобусу, як зазначив ОСОБА_8 , ОСОБА_1 почав висловлюватись на його адресу брутальною та ненормативною лексикою, оскільки був не задоволений тим, як водій керує транспортним засобом, у зв`язку із поганим дорожнім покриттям. Доїхавши до зупинки «вул. О. Щербанюка», ОСОБА_8 зупинив автобус, вийшов із кабіни та підійшов до входу у салон, вказавши ОСОБА_1 , щоб він покинув громадський транспорт. Вказане викликало невдоволення ОСОБА_1 , та він знову вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_8 , висловлюючись брутальною та ненормативною лексикою. При цьому, вийшовши з салону на зупинку, підняв з землі камінь, яким намагався завдати ОСОБА_8 ушкоджень, однак цьому запобігли двоє інших пасажирів.

Надаючи пояснення, ОСОБА_8 відмовився відповідати на питання про обставини отримання ним тілесних ушкоджень (пошкодження тім`яної ділянки голови). Більше того, з пояснення викреслив речення: «По факту отримання мною ушкоджень жодних претензій ні до кого не маю», наголосивши, що взагалі не бажає обговорювати дане питання, та зазначив про внесення у пояснення формулювання: «Жодних претензій ні до кого не маю».

Окрім цього, у висновку зазначено, що 18.02.2019 р. проведення освідчення ОСОБА_1 на стан сп`яніння не представилось можливим, оскільки останній під час робочого дня, у період часу з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., перебував у невідомому місці, тобто без поважних причин був відсутній на своєму робочому місці у Шевченківському відділенні поліції та не виконував жодних службових завдань за його межами.

У зв`язку із відсутністю на робочому місці ОСОБА_1 , комісійно в складі: заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_14, заступником начальника відділення поліції - начальником сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_5 та інспектором сектору кадрового забезпечення Чернівецького ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_16 складено акт про відсутність працівника на службі, який зареєстровано у канцелярії Шевченківського відділення поліції від 18.02.2019 р. №1218/123/40/01-2019.

Крім цього, у ході проведення службового розслідування за фактом допущеного ОСОБА_1 прогулу було опитано його безпосереднього керівника, заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_5 , який повідомив, що 18.02.2019, близько 14 год. 00 хв., заступник начальника СКП Шевченківського відділення поліції ОСОБА_1 . вийшов з приміщення Шевченківського відділення поліції та до кінця робочого дня, тобто до 18 год. 00 хв., до відділення поліції не повертався. Місце перебування позивача ОСОБА_5 відомим не було, оскільки останній на його неодноразові телефонні дзвінки не відповідав.

Також ОСОБА_5 вказав, що будь-яких вказівок ОСОБА_1 щодо оперативних та інших заходів не надавав. Про причини своєї відсутності на роботі ОСОБА_1 його не повідомляв.

Крім цього, ОСОБА_5 зазначив, що у зв`язку з інформацією щодо можливого вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій відносно водія маршрутного таксі №39, о 17 год. 30 хв., т.в.о. начальника Шевченківського відділення поліції полковником поліції ОСОБА_3 було оголошено збір поліцейських відділення поліції, однак за даним наказом ОСОБА_1 до Шевченківського відділення поліції не прибув.

Під час проведення службового розслідування також було опитано інспектора з режиму секретності Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_15 , службовий кабінет якої суміжно розташований з робочим місцем ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_15 повідомила, що 18.02.2019 р., близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_1 покинув своє робоче місце і до кінця робочого дня, тобто до 18 год. 00 хв., не повертався. Про місце перебування ОСОБА_1 у вказаний період часу, ОСОБА_15 нічого відомо не було, оскільки вона із ним не спілкувалась.

З пояснення старшого інспектора-чергового чергової частини Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_13, який 18.02.2019 р. з 09 год. 00 хв. заступив на добове чергування в якості чергового по Шевченківському відділенню поліції, встановлено, що він бачив ОСОБА_1 лише близько 09 год. 30 хв. вказаного числа.

Окрім цього зазначено, ОСОБА_1 18.02.2019 р. не з`явився до Шевченківського відділення поліції за наказом т.в.о. начальника відділення поліції підполковника поліції ОСОБА_3 про збір всього особового складу відділення поліції, оголошений 17 год. 30 хв.

Будучи опитаною під час проведення службового розслідування, інспектор сектору кадрового забезпечення Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_16 , яка виконує свої службові обов`язки у Шевченківському відділенні поліції повідомила, що 18.02.2019, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 зайшов до її службового кабінету, щоб подати рапорт про його переміщення по службі. У подальшому, з 10 год. 30 хв. і до кінця робочого дня, тобто до 18 год. 00 хв., ОСОБА_16 ОСОБА_1 у розташуванні Шевченківського відділення поліції не бачила.

Також ОСОБА_16 зазначила, що 18.02.2019 ОСОБА_1 не з`явився до Шевченківського відділення поліції за наказом т.в.о. начальника відділення поліції про збір всього особового складу відділення поліції.

Крім цього, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП до ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» було направлено запит щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному (вих. №820/123/12/03-2019 від 18.02.2019). Згідно отриманої відповіді ТМО від 19.02.2019 №33/46-197 встановлено, що 18.02.2019 ОСОБА_1 на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні у даному медичному закладі не перебував (а.с. 97).

Під час службового розслідування також зафіксовано, що за фактом публікації в інтернет-ЗМІ інформації про подію за участю ОСОБА_1 , а також допущення ним прогулу, останньому було запропоновано у межах службового розслідування надати пояснення. Однак, ОСОБА_1 від надання будь-яких пояснень відмовився, що зафіксовано актом від 19.02.2019 №1267/123/40/01-2019, зареєстрованим у Шевченківському відділенні поліції та складеним т.в.о. начальника Шевченківського відділення поліції підполковником поліції ОСОБА_3 та інспектором відділу ІОС УКЗ ГУНП майором поліції ОСОБА_6

Приймаючи до уваги викладене у поясненні ОСОБА_5 про те, що 18.02.2019 р. у ОСОБА_1 не було жодних службових завдань, які необхідно було виконувати поза адміністративним приміщенням Шевченківського відділення поліції, а також відмову ОСОБА_1 надати пояснення з предмету службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вказане підтверджує протиправний характер дій останнього та породжує розумні сумніви щодо подальших наведених ним версій подій.

Таким чином, на підставі матеріалів службового розслідування у своїй сукупності, дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що 18.02.2019 р., у робочий час, близько 14 год. 30 хв., заступник начальника СКП Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_9 вчинив конфлікт з водієм маршрутного таксі №39 м. Чернівці ОСОБА_8 .

Так, ОСОБА_1 рухаючись у вказаному громадському транспорті та перебуваючи у стані сп`яніння, у присутності інших пасажирів висловлювався на адресу ОСОБА_8 брутальною та ненормативною лайкою, а коли автобус зупинився на зупинці громадського транспорту «Вул. О. Щербанюка - вул. Головна м. Чернівці», ОСОБА_1 намагався каменем завдати тілесні ушкодження ОСОБА_8 , чому запобігли інші пасажири.

Враховуючи вищенаведене, дисциплінарна комісія, яка проводила службове розслідування, прийшла до висновку про те, що 18.02.2019 р. у період часу, з 14 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на своєму робочому місці у Шевченківському відділенні поліції, а також не виконував жодних службових завдань за його межами, тобто вчинив прогул, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, є підставою для розірвання із ним трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 , будучи поліцейським, тобто особою, яка зобов`язана служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтриманню публічної безпеки і порядку, вчинив дії, які суперечать завданням та принципам діяльності Національної поліції України та носять дискредитуючий характер.

Такі дії позивача, на думку дисциплінарної комісії, свідчать про допущення ним дисциплінарного проступку, який виразився у недотриманні ним Присяги працівника поліції, невиконанні вимог ч. 3 ст. 11, п. п. 1,3 ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. п. 1, 3, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також вимог п.п. 1, 2 розділу II, п. п. 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, за що він, згідно ст. 11 цього статуту, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У висновку також зазначено, що обставинами, які обтяжують ступінь дисциплінарного проступку є умисні дії порушника, вчинення дисциплінарного проступку поліцейським керівної ланки; дії ОСОБА_1 під час конфлікту, висвітленого в інтернет-ЗМІ, могли негативно вплинути на рівень довіри населення до поліції. Обставин, що пом`якшують відповідальність, не виявлено.

За результатами проведеного службового розслідування комісією запропоновано за порушення службової дисципліни до заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

19.02.2019 р. ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 117 «Про застосування дисциплінарного стягнення» пунктом першим якого наказано за порушення службової дисципліни, до заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 25, 111 - 112).

19.02.2019 р. наказом ГУНП в Чернівецькій області № 25 о/с "Про особовому складу", відповідно до п. 6. ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, майора поліції ОСОБА_1, з 19.02.2019 р. звільнено зі служби в поліції (а. с. 27, 113).

25.02.2019 р. інспектор сектору кадрового забезпечення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_16 звернулася з рапортом до начальника ГУНП в Чернівецькій області, в якому просила внести зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.02.2019 р. № 25 о/с в частині звільнення позивача, у зв`язку з перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні в період з 19.02.2019 р. по 22.02.2019 р. (а.с. 125).

Наказом Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області №28 о/с від 25.02.2018 р. внесено зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.02.2019 року №25 о/с в частині звільнення зі служби в поліції заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, майора поліції ОСОБА_1, слова і цифри «з 19 лютого 2019 року» замінено словами і цифрами «з 25 лютого 2019 року». Підстава: рапорт інспектора сектору кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_16 від 25.02.2019 р. (а.с. 28, 114).

Вважаючи накази про звільнення протиправними, 18.03.2019 р. позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити з таких міркувань.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 -VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Так, відповідно до ст. 1 та 2 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування проводиться.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що службове розслідування повинно проводитися повно та об`єктивно з метою з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перевірки інформації та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 р. № 893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Приписами п. 1 Розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (п. 4 Розділу V Порядку № 893).

Положеннями п.п. 1-6 розділу VI "Оформлення матеріалів службового розслідування" Порядку № 893 передбачено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України«Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які в установленому законодавством України порядку віднесено до державної таємниці або інформації, що належить до службової, такому висновку службового розслідування надається відповідний гриф обмеження доступу.

Відповідно до п.1 та п. 2 розділу VII "Прийняття рішення за результатами службового розслідування" Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, суд зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його вчинено, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

З матеріалів справи видно, що під час проведення службового розслідування відповідач зробив висновок про допущення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у недотриманні ним Присяги працівника поліції, невиконанні вимог ч. 3 ст. 11, п. п. 1, 3 ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. п. 1, 3, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також вимог п. п. 1, 2 розділу II, п.п. 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, за що він, згідно ст. 11 цього статуту, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У службовому висновку відповідач також вказував, що обставинами, які обтяжують ступінь дисциплінарного проступку є умисні дії порушника, вчинення дисциплінарного проступку поліцейським керівної ланки; дії ОСОБА_1 під час конфлікту, висвітленого в інтернет-ЗМІ, могли негативно вплинути на рівень довіри населення до поліції. Обставин, що пом`якшують відповідальність, не виявлено.

Суд вважає, що висновки службового розслідування є передчасними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 03.10.2001 р. по 06.11.2015 р., а з 07.11.2015 р. прийнятий на службу в поліцію, звільнений з якої 19.02.2019 р. Станом на час винесення оскаржуваних наказів діючих дисциплінарних стягнень позивач не мав.

Судом також встановлено, що позивач характеризується з позитивної сторони, до виконання службових обов`язків ставиться чесно та сумлінно, суворо дотримується вимог Присяги та статутів, що підтверджується службовою характеристикою від 18.02.2019 р. підписаною т.в.о. начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_3 (а.с. 34).

Як зазначалося вище, ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення із служби в поліції можуть передувати такі дисциплінарні стягнення як, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає в невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Як видно із матеріалів службового розслідування, при визначенні позивачу дисциплінарного стягнення відповідачем не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких вони ним скоєні, його попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов`язків тощо.

При визначенні міри дисциплінарного стягнення та при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем також не вказано мотивів надання переваги обраного виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції) і не можливості застосування більш м`якого виду дисциплінарної відповідальності враховуючи обставини справи.

Суд констатує, що ні у висновку службового розслідування, ні у спірних наказах відповідачем не зазначено, яка шкода була заподіяна позивачем внаслідок допущеного ним порушення та чим це підтверджується, не вказано, що саме характеризує проступок позивача з найтяжчої сторони, враховуючи те, що звільнення як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач повинен був вийти на роботу (службу) у другу половину дня 18.02.2019 р.

Разом з тим, згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Отже, суд зазначає, що обов`язковою складовою дисциплінарною проступку є вина у вигляді прямого чи опосередкованого наміру, тобто має бути доведено, що позивач хотів чи свідомо допускав настання певних несприятливих наслідків, без наявності або недоведеності вини не може бутті застосоване дисциплінарне стягнення.

Як вбачається із дослідженої в судовому засіданні інформації, яка висвітлена на інтернет-сторінці видання «БукІнфо» щодо причетності заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 до публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» та відео, відсутні докази нанесення саме позивачем тілесних ушкоджень водію маршрутки ОСОБА_8 .

Як зазначив позивач у судовому засіданні, що між ним та водієм маршрутного таксі проходив діалог, однак водій став наближатися до нього, почав розмахувати руками та намагався нанести йому удар. З метою уникнення отримати удар позивач почав відходити в сторону, однак водій продовжував наближатися до нього та намагався нанести удар. Сторонні люди стали між ним та водієм не даючи можливість останньому наблизитися до нього, так як бачили агресивність водія. В результаті чого, водій відійшов в сторону та повернувся до свого робочого місця.

Як видно із пояснень ОСОБА_8 від 19.02.2019 р. відібраних під час проведення службового розслідування, конфлікт між ним і невідомим на зупинці вул. О. Щербанюка - вул . Головна м. Чернівці носив словесний характер, жодних претензій ні до кого немає (а.с. 37-38).

Разом з тим, в матеріалах службової перевірки не міститься жодних доказів звернення до поліції ОСОБА_8 та відсутні будь-які документи, які б свідчили про факт нанесення позивачем тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , відсутні очевидці інциденту, на місце події ніхто з правоохоронних органів не виїжджав, жодних пояснень у очевиців події не відбирав відповідач під час службового розслідування.

У висновку службового розслідування, проведеного за фактом порушення службової дисципліни зазначено, що під час конфлікту за зовнішніми ознаками позивач перебував в стані алкогольного сп`яніння, відтак вказана обставина не береться до уваги та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах службового розслідування відсутній акт медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння позивача та зроблена на припущеннях. Не надано таких доказів відповідачем і під час судового розгляду справи по суті.

Таким чином, факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не доведено відповідачем, доказів перебування в стані алкогольного сп`яніння не встановлено, відтак належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку відповідачем не надано, а отже сама подія носить формальний характер, базуючись на припущеннях та об`єктивних версіях відповідача, у зв`язку з чим висновки службового розслідування, які слугували підставами для звільнення, не знайшли свого підтвердження.

Окрім цього, у висновку зазначено, що 18.02.2019 р. провести освідчення ОСОБА_1 на стан сп`яніння не представилось можливим, оскільки останній під час робочого дня, у період часу з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., перебував у невідомому місці, тобто без поважних причин був відсутній на своєму робочому місці у Шевченківському відділенні поліції та не виконував жодних службових завдань за його межами. Вказана обставина спростовується матеріалами справи.

Так, у судовому засіданні позивач пояснив, що під час виконання своїх посадових обов`язків не пов`язаний з робочим місцем, тому з другої половини дня 18.02.2019 р. проводив оперативно-розшукові заходи та перевірку інформації в межах м. Чернівці. Оскільки, після обіду в нього розрядився телефон та погіршився стан здоров`я, він не зміг зателефонувати керівництву Шевченківського відділення поліції та не знав, що відбувається збір по особовому складу.

З дослідженої в судовому засіданні довідки ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за № 04/350 від 05.03.2019 р. встановлено, що 18.02.2019 р. біля 23:00 год. в ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» було зареєстровано виклик бригади Е (Ш)МД № 14, з приводу "тиску", за адресою: м. Чернівці, вул. Мусорського, 8 (СШМД) до ОСОБА_1 Хворого оглянуто та надано невідкладну медичну допомогу відповідно до його стану. ОСОБА_1 виставлено попередній діагноз: "ВСД по гіпертонічному типу. Астено-невротичний синдром. Синусова тахікардія" (а.с. 51).

19.02.2019 р. позивач телефоном повідомив керівництво Шевченківського відділення поліції, що перебуває на стаціонарному лікуванні в ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернівецькій області".

Дослідженням виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 307 встановлено, що у період з 19.02.209 р. по 22.02.2019 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні у по поліклініці ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернівецькій області" з осносним діагнозом ВСД за змішаним типом, судинний криз (19.02.2019 р.). Супутній діагноз: хронічний гастродуоденіт, типовий перебіг, нестійка ремісія. Хронічна двобічна сенсорно-невральна приглуховатість І ст., ангіоспазм сітківки ОИ (а.с. 29).

Про перебування позивача на стаціонарному лікуванні також підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського № 70 від 22.02.2019 р. (а.с. 30)

Судом встановлено, що у зв`язку з повідомленням позивачем про перебування на лікарняному, 19.02.2019 р. інспектор відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_6 разом з т.в.о. начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_3 . прибули до лікарні ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернівецькій області" для відібрання у позивача пояснень щодо можливого порушення ним 18.02.2019 р. службової дисципліни.

Як вказував в судовому засіданні позивач, у зв`язку з перебуванням на лікарняному та погіршенням стану здоров`я, він запропонував надати такі пояснення після одужання.

У зв`язку з наведеним, 19.02.2019 р. о 10 год. 00 хв. інспектор відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_6 склав акт відмови позивача від дачі пояснень в присутності т.в.о. начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_3 Зокрема, в акті зазначено, що відмову від дачі пояснень позивач мотивував погіршенням стану здоров`я (а.с. 39).

Наведена обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Статтею 16 Дисциплінарного статуту встановлено строки проведення службового розслідування. Так, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Частиною 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, в т.ч.: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

Згідно ч. 3 та 6, 7 ст. 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Під час розгляду справи по суті, відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами нагальну необхідність відібрання пояснень у позивача під час перебування на лікарняному, складання акту відмови від дачі пояснень у зв`язку з бажанням надати такі позивачем після одужання, неможливість проведення службового розслідування та відібрання пояснень від позивача після його одужання.

Стосовно висновку відповідача щодо відсутності позивача на робочому місці без поважних причин, суд зазначає наступне.

Згідно положення про Шевченківське відділення поліції ЧВП ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП в Чернівецькій області від 19.02.2016 р. № 148, Шевченківське відділення поліції є структурним підрозділом ГУНП в Чернівецькій області.

Відповідно до п. 9 Положення Шевченківське відділення поліції відповідно до покладених на нього завдань, в т.ч. вживає заходів з виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє кримінальні та адміністративні правопорушення (а.с. 147-152).

Дослідженням функціональних обов`язків заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1., затверджених т.в.о. начальника Шевченківського відділення поліції ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 від 08.01.2019 р. встановлено, що позивач в т.ч. організовує збір, аналіз і перевірку інформації, як оперативного характеру, так і іншого, здійснює міри по їх реалізації.

Будучи допитані як свідки заступник начальника відділення поліції - начальник сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_5 та начальник Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_3 дали суду показання, в яких вказували, що з урахуванням функціональних обов`язків позивач в т.ч. самостійно визначає та здійснює необхідні оперативно-розшукові заходи на території обслуговування Шевченківського відділення поліції, а тому їх виконання не передбачає постійне знаходження в робочому кабінеті.

В судовому засіданні позивач стверджував, що 18.02.2019 р. в другій половині дня він здійснював оперативно-розшукові заходи щодо виявлення та припинення кримінальних правопорушень.

За наведених обставин, висновок відповідача щодо відсутності 18.02.2019 р. у період часу з 14 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. позивача без поважних причин на своєму робочому місці у Шевченківському відділенні поліції та вчинення прогулу є безпідставним та необґрунтованим.

Під час судового розгляду по суті відповідачем подано до суду довідку від 26.07.2019 р. № 7370, зі змісту якої видно, що згідно наявних облікових форм Шевченківського відділення поліції позивач 18.02.2019 р. МНСІ не виготовляв та не отримував (а.с. 230).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів відповідач не враховував наведену в довідці від 26.07.2019 р. № 7370 інформацію, а тому, на думку суду, відповідач не може посилатися на вказаний доказ під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач не довів, а також не надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що під час проведення службового розслідування відносно позивача та прийняття оскаржуваних наказів він вжив всіх можливих заходів для отримання вказаної довідки.

Посилання відповідача на те, що про здійснення позивачем заходів на виконання функціональних обов`язків стало відомо тільки в судовому засіданні, суд відхиляє, оскільки це зайвий раз свідчить про поверхневість проведення службового розслідування.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач не міг виготовити МНСІ, оскільки з 19.02.2019 р. про 22.02.2019 р. перебував на лікарняному, а 25.02.2019 р. звільнений зі служби в поліції (23 та 24 лютого 2019 р. вихідні дні).

Причини не врахування наведених вище обставин відповідач у висновку службового розслідування не вказав, при прийнятті оскаржуваних наказів їх не врахував. В той же час обмежився тільки констатуванням факту не виходу позивача на службу та не повідомленням ним про відсутність.

Враховуючи вище встановлені обставини справи та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків та рівень його кваліфікації.

Отже, при проведенні службового розслідування відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини, які мають значення по справі, що призвело до неправильного та передчасного висновку і, як наслідок, до незаконного звільнення позивача зі служби в поліції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, які стали підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення та його звільнення не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та не вказують у достовірний спосіб на протиправну поведінку позивача, яка може мати своїм наслідком звільнення зі служби в поліції у порядку дисциплінарного стягнення.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи по суті відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваних наказів прийнятих відносно позивача, тому оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання поновлення на службі, суд застосовує в даному випадку норми Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи висновок суду про протиправність та скасування оскаржуваних наказів, а також беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 КЗпП України, позивача необхідно поновити на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з 26.02.2019 р., допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 26.02.2019 р. по 26.07.2019 р. (103 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно довідки ГУНП в Чернівецькій області №114 від 19.04.2019 р. середньоденний заробіток позивача на день звільнення становив 233,84 грн (а.с. 123).

Пунктом 6 розділу III "Окремі питання виплати грошового забезпечення" Порядку та умову виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 р. №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799 встановлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з ГУНП в Чернівецькій області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.02.2018 р. по 26.07.2019 р. у сумі 24085,52 грн (103 робочих дні Х 233,84 грн).

Враховуючи наведене, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №117 від 19.02.2019 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування до заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

3. Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 25 о/с від 19.02.2019 р. "По особовому складу" та № 28 о/с від 25.02.2019 р. "По особовому складу" в частині звільнення із служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України "Про національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, з 25.02.2019 р.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з 26.02.2019 р.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.02.2019 р. по 26.07.2019 р. у сумі 24085,52 грн.

6. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.08.2019 р.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вулиця Головна, 24, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя Левицький В.К.