Рішення № 83437389, 31.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2019 року № 640/9740/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕРРОТ» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕРРОТ» (далі - відповідач, ТОВ «Торговий дім «КЕРРОТ»), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 684 937,00 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 684 937,00 грн. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Слід зауважити, що вимоги ухвали суду відповідачем не виконано, не надано відзиву на позовну заяву та доказів в спростування заявленого адміністративного позову.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕРРОТ» (код ЄДРПОУ 42123760), як платник податків від 10.05.2018 року за №265618099092 взято на податковий облік у ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Місцезнаходженням товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру є: 04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 12, поверх 1.

Щодо виникнення узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом із сплати податку на додану вартість - 684 937,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань, визначених платником податків самостійно та не сплачених у встановлений законодавством термін.

Щодо виникнення податкового зобов`язання з ПДВ, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання згідно податкової декларації від 30.11.2018 №9257628344 на суму 684 937,00 грн.

У зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості, яка не переривалась, заборгованість відповідача з податку на додану вартість з урахуванням несплати станом на час розгляду справи становить 684 937,00 грн., що підтверджується даними картки облікового рахунку з податку на додану вартість.

Вказана сума податкового боргу виникла, як на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, згідно з податковою звітністю, але не сплачених у визначеному законом порядку так і на підставі донарахованих контролюючим органом, але не сплачених платником податків сум податкових зобов`язань, відповідно до прийнятого рішення.

Оскільки ці зобов`язання не сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п.4.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом виставлено відповідачу податкову вимогу №252614-17 від 18.12.2018 на суму 684 937,00 грн., яка направлена позивачем засобами поштового зв`язку, отриману посадовою особою відповідача 03.01.2019, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідач суду не надав.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 ст.95 ПК України).

Як визначено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, 241-246, 257-263, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КЕРРОТ» (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд.12. кв. (офіс) поверх 1, код ЄДРПОУ 42123760) шляхом стягнення коштів з усіх розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків у сумі 687 937,00 грн. (шістсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко