Рішення № 83437310, 05.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1535/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби;

- зобов`язати Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення ним не було отримано одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, у зв`язку із чим він звертався до відповідача з приводу врегулювання питання виплати вказаних коштів, проте отримав відмову з посиланням на те, що його вислуга років у календарному обчисленні становить лише 8 років 10 місяців 21 день, замість 10 років і більше, а тому позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою 05.06.2019 суд відкрив провадження в даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що на момент виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини вислуга років останнього становила: календарна - 8 років 10 місяців 21 день; пільгова - 01 рік 09 місяців 17 днів; загальна - 10 років 08 місяців 08 днів. Вважає, що норма частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" чітко визначає, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються зі служби в зв`язку з закінченням строку контракту, одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Таким чином, за пільгові роки виплата не нараховується, а враховуються лише календарні роки служби.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Суд встановив, що згідно наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.06.2017 № 141-ос "По особовому складу" старшого лейтенанта ОСОБА_1 (П-006962) зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення з 30.06.2017.

Згідно наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18.05.2018 №168-ос "По особовому складу" капітана ОСОБА_1 (П-006962) звільнено з військової служби в запас за пунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 21.06.2018 № 257-ос "По особовому складу" капітана ОСОБА_1 (П-006962) виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Кіцманського ОРВК Чернівецької області.

Згідно наказу начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 21.06.2018 року № 257-ос "По особовому складу" у капітана ОСОБА_1 (П-006962) вислуга років станом на 21.06.2018 становить:

календарна - 08 років 10 місяців 21 день;

пільгова - 01 рік 09 місяців 17 днів;

всього - 10 років 08 місяців 08 днів.

На день звільнення позивач не отримав одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, у зв`язку із чим він з метою отримання вказаної грошової допомоги звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Супровідним листом від 19.03.2019 № 11/3147 було проінформовано позивача, що така одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям при умові наявності календарної вислуги 10 років і більше. На момент виключення зі списків військової частини, календарна вислуга років позивача становила 08 років 10 місяців 21 день.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати та ненарахування йому одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби протиправною та такою, що суперечить вимогам законів України та порушує його конституційні права, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до підпунктом 1 пункту 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 (яка діє з 10.08.2018) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "вислуги 10 років і більше".

Таким чином, в частині другій статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 по справі № 806/2104/17.

Оскільки вислуга років позивача станом на 10.03.2019 становила 10 років 08 місяців 08 днів, це дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, відповідно позивач має право на таку виплату.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (див. рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002).

Посилання відповідача у відзиві на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" є безпідставним, оскільки дана постанова регулює питання розміру одноразової грошової допомоги, яка обчислюється за кожний повний календарний рік служби, право на отримання такої допомоги як раз таки і передбачене за умови наявності вислуги 10 років і більше.

Вислуга років у даному випадку не обчислюється календарними роками служби, а може включати різні періоди, у тому числі і пільгове обчислення строку вислуги. Позивач має загальний строк вислуги більше 10 років, а тому має право на спірну виплату.

Крім того, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби передбачена частиною 1 статті 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якою особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 07.11.2015 були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Норму частини 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо календарного року служби слід тлумачити та застосовувати лише для обчислення розміру компенсації, а не набуття самого права на неї, оскільки таке право виникає за наявності вислуги років 10 років і більше, без будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги.

Виходячи з приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як вже зазначалося, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, що свідчить про протиправну бездіяльність Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат ним не вчинялися, а тому позов необхідно задовольнити.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправною бездіяльність щодо не виплати згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги обставини, встановленні в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 16.05.2019 №18 на суму 704,80 грн. та від 04.06.2019 №1 на суму 63,60 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.

Зобов`язати Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати (судовий збір) в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 серпня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Стрілецька, 6, м. Луцьк, Волинська область, 43005 , код ЄДРПОУ - 14321661)

Головуючий суддя В.В. Матущак