Рішення № 83437299, 05.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1941/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "Подільський Цемент" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 26.06.2019, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0003074814 від 03.04.2019 року та №0003084814 від 03.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що здійснені операції щодо ремонту та заміни обладнання не є експортом / продажем, виручки за них товариство не повинно було отримувати та не отримало, і тому жодних підстав для визначення пені за такими операціями немає. Також, при оформленні ВМД було допущено помилку, а саме були заповнені графи 20 «Умови поставки», 24 «Характер угоди» та 28 «Фінансові та банківські реквізити». Такі помилки були виправлені аркушем коригування митної декларації.

Також зазначає, що згідно п.11 підр.10 розд. ХХ ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. На дату складання акту перевірки таке правопорушення, як порушення порядку декларування валютних цінностей, а також відповідальність за нього скасовані, тому відсутні правові підстави для накладення на товариство відповідного штрафу.

Ухвалою від 03.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

19.07.2019 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить залишити позовну заяву без задоволення. Вказує, що перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, наслідком чого є нарахування пені за кожний день прострочення. При цьому підприємством до перевірки не представлено дозвіл на переробку товарів за межами митної території України.

Також існуюча у позивача протермінована дебіторська заборгованість підлягала обов`язковому декларуванню, станом на 01.10.2018 у розмірі 12000,00 євро по договору від 22.01.2018 POD-ABB-2018, у розмірі 7400,00 євро по договору 24.07.2017 POD-R-001-17 та станом на 01.01.2019 у розмірі 12000,00 євро по договору від 22.01.2018 POD-ABB-2018. Однак, у порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" станом на 01.10.2018 та станом на 01.01.2019, ПАТ «Подільський цемент» не подано декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (арк. спр. 85-88).

31.07.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що сама лише форма декларації не підтверджує необхідності здійснення оплати за товар, який було безоплатно передано нерезиденту. У позивача не було протермінованої дебіторської заборгованості, а лише наявність заборгованості може бути базою для нарахування пені. Розрахунки в іноземній валюті у даних операціях не здійснювались. Якщо орган Державної фіскальної служби України вбачає порушення порядку заповнення митної декларації, то він міг ініціювати міри відповідальності, що стосуються порядку заповнення митної декларації, а не щодо неповернення виручки, якої ні контрактом, ні митною декларацією не передбачено (арк. спр. 111-114).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС отримано повідомлення від ПАТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» від 08.10.2018 №2124-БТ про порушення позивачем встановлених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків, зокрема, за наступними експортними операціями: POD-ABB-2018 від 22.01.2018 (дата оформлення МД 07.03.2018), № POD-R-001-17 від 24.07.2017 (дата оформлення МД 07.03.2018) (арк. спр. 90).

Офісом великих платників податків ДФС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Подільський цемент» (ЄДРПОУ 00293091) з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з нерезидентом ABB Switzerland Ltd (Швейцарія) по договору POD-ABB-2018 від 22.01.2018 по операції, яка була здійснена 07.03.2018 по дату її закриття, з нерезидентом ROCKTEQ International GMBH (Німеччина) по договору № POD-R-001-17 від 24.07.2017 по операції, яка була здійснена 07.03.2018, за період з 07.03.2018 по 28.12.2018, з нерезидентом Carlson ЕМЕА BV (Великобританія) по договору PRODUCT S/N LH-12-890 від 27.03.2018 по операції, яка була здійснена 29.03.2018, за період з 27.03.2018 по 23.07.2018.

За результатами перевірки складено Акт від 26.02.2019 № 42/28-10-48-14/00293091 (арк. спр. 14-23), яким встановлено порушення ПАТ "Подільський цемент":

1) статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 № 410 із змінами та доповненнями, при здійсненні розрахунків з нерезидентом ABB Switzerland Ltd (Швейцарія) по договору №POD-ABB-2018 від 22.01.2018 (дата здійснення операції 07.03.2018) та нерезидентом ROCKTEQ International GMBH (Німеччина) по договору № POD-R-001-17 від 24.07.2017 (дата здійснення операції 07.03.2018). За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД статтею 4 цього Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості неодержаної виручки в іноземній валюті (товарів, робіт, послуг) перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

2) статті 9 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.1993 № 15-93 (із змінами і доповненнями) щодо порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.10.2018 та 01.01.2019, за що відповідно до п. 2.7, п. 2.10 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49 (із змінами і доповненнями) передбачено накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у кожному випадку порушення.

Так, згідно акту перевірки, ПАТ «Подільський цемент» було надано ВМД UA400010/2018/001045, згідно якої 07.03.2018 підприємство здійснило відвантаження товару на користь нерезидента ABB Switzerland Ltd (Швейцарія) на загальну суму 12 000,00 євро. У графі 1 Декларації зазначено ЕК 10 - переміщення товарів у звичайному порядку. Отже, граничний термін розрахунків по даній експортній операції - 03.09.2018. Станом на 26.02.2019 товар не повернувся на митну територію України, валютна виручка не поступила від нерезидента на валютний рахунок ПАТ «Подільський цемент», чим порушено вимоги статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 № 410 із змінами та доповненнями.

За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД статтею 4 цього Закону передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Розрахунок пені наведено у додатку №1 до акта перевірки.

Також 07.03.2018 ПАТ «Подільський цемент» здійснило відвантаження товару на користь нерезидента ROCKTEQ International GMBH (Німеччина) на загальну суму 7400,00 євро, згідно ВМД UA400010/2018/001044, а саме частини пальників топкових для розпиленого твердого палива або газу та форсунка вугільного пилу. У графі 1 Декларації зазначено ЕК 10 - переміщення товарів у звичайному порядку. Граничний термін розрахунків по даній експортній операції - 03.09.2018. 28.12.2018 нерезидент здійснив відвантаження товару на користь ПАТ «Подільський цемент» на загальну суму 7400,00 євро, згідно ВМД UA400010/2018/005994, а саме: частини пальників топкових для розпиленого твердого палива або газу, запасні частини для нової системи головного пальника цементної печі №7 лінії по виробництву цементу, форсунка, частина 1.1, пальник осьового повітря, зовнішня частина - 1 шт. Отже товар, що надійшов на митну територію України 28.12.2018 на суму 7400,00 євро, надійшов з порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків, передбачених статтею 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 № 410 із змінами та доповненнями.

Також перевіркою встановлено порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме ПАТ «Подільський цемент» станом на 01.10.2018 не подало до податкового органу «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», не задекларовано протерміновану дебіторську заборгованість по нерезиденту ABB Switzerland Ltd (Швейцарія) по договору №POD-ABB-2018 від 22.01.2018 в сумі 12 000,00 євро та по нерезиденту ROCKTEQ International GMBH (Німеччина) по договору № POD- R-001-17 від 24.07.2017 в сумі 7 400,00 євро. А також не подано до податкового органу станом на 01.01.2019 «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» не задекларовано протерміновану дебіторську заборгованість по нерезиденту ABB Switzerland Ltd (Швейцарія) по договору №POD-ABB-2018 від 22.01.2018 в сумі 12 000,00 євро, чим порушило вимоги ст.9 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.93 №15-93, із змінами і доповненнями, щодо порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення №0003074814 від 03.04.2019, яким нараховано штрафні санкції (пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) в сумі 293 573,84 грн. та №0003084814 від 03.04.2019, яким нараховано штрафні санкції в сумі 680 грн. (арк. спр. 12-13).

Позивачем подано скарги на податкові повідомлення - рішення, які залишено без задоволення відповідно до рішення від 13.06.2019 року №27211/6/99-99-11-04-02-25 (арк. спр. 26-29).

Судом встановлено, що позивачем (замовником) укладено договір № POD-ABB-2018 від 22.01.2018 з нерезидентом ABB Switzerland Ltd (виконавцем) на надання послуг з діагностики та ремонту модуля системи вимірюваних викидів, для чого замовник передає обладнання виконавцю на тимчасовій основі періодом на 2 місяці для надання виконавцем послуг, зазначених в п.1.1. Договору (арк. спр. 30-34).

01.05.2018 було укладено Додаткову угоду до Договору, якою було змінено термін виконання послуг, а саме - збільшено термін передачі обладнання з 2 місяців на 12 місяців (арк. спр. 35).

При вивезенні обладнання за межі митної території України було складено вантажну митну декларацію № UA40010/2018/001045. У графі 1 Декларації було зазначено код ЕК 10 АА (що згідно Класифікатора типів декларацій, Класифікатора митних режимів, Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 означає наступне: ЕК - напрямок переміщення - вивезення; 10 - експорт (остаточне вивезення); АА - митна декларація, заповнена у звичайному порядку) з ознакою 1000 FG00 в графі 37 (FG переміщення товарів для виконання їх ремонту, 00 - інше); у графі 22 (валюта та загальна сума за рахунком) зазначено 12000 EUR. Опис товарів згідно графи 31 - частини електричних пультів управління, електронні модулі. Модуль системи вимірювання викидів сер. №1382046-001, модель FTPA92-001 -1шт. (арк. спр. 36-37).

В подальшому, аркушем коригування митної декларації від 07.03.2018 14:11:11 №UA 400010/2018/001045 були виключені заповнені графи 20 «Умови поставки», 24 «Характер угоди» та 28 «Фінансові та банківські реквізити» (арк. спр. 38).

ABB Switzerland Ltd проведено діагностику обладнання (модуль системи вимірювання викидів моделі FTPA92-001, сер. номер 1382046-001) та встановлено, що обладнання ремонту не підлягає в зв`язку зі значним обсягом ушкоджень. Внаслідок чого обладнання, за погодженням ПАТ "Подільський цемент", передано на утилізацію, що підтверджується довідкою від 07.06.2019 (арк. спр. 41).

Також позивачем (покупцем) укладено договір № POD-R-001-17 від 24.07.2017 з нерезидентом ROCKTEQ International GMBH (виконавцем) на поставку замовнику обладнання (арк. спр. 43-59). В подальшому позивачем була написана Офіційна заява від 26.02.2019 №21-912 з проханням замінити поставлену деталь (форсунку) (арк. спр. 68).

При вивезенні обладнання за межі митної території України було складено вантажну митну декларацію № UA40010/2018/001044. У графі 1 Декларації було зазначено код ЕК 10 АА (ЕК - напрямок переміщення - вивезення; 10 - експорт (остаточне вивезення); АА - митна декларація, заповнена у звичайному порядку) з ознакою 1000 FG00 в графі 37 (FG переміщення товарів для виконання їх ремонту, 00 - інше); у графі 22 (валюта та загальна сума за рахунком) зазначено 7400 EUR. Опис товарів згідно графи 31 - частини пальників топкових для розпиленого твердого палива або газу. Форсунка вугільного пилу - 1 шт (арк. спр. 69-70).

В подальшому, аркушем коригування митної декларації від 07.03.2018 12:40:21 №UA 400010/2018/001044 були виключені заповнені графи 20 «Умови поставки», 24 «Характер угоди» та 28 «Фінансові та банківські реквізити» (арк. спр. 71).

28.12.2018 нерезидент здійснив відвантаження товару на користь ПАТ «Подільський цемент» на загальну суму 7400,00 євро, згідно ВМД UA400010/2018/005994, а саме: частини пальників топкових для розпиленого твердого палива або газу, запасні частини для нової системи головного пальника цементної печі №7 лінії по виробництву цементу. Форсунка, частина 1.1, пальник осьового повітря, зовнішня частина - 1 шт. (арк. спр. 74-75).

Отже, перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД, внаслідок чого нараховано пеню за кожний день прострочення після закінчення 180-денного граничного терміну розрахунків (арк. спр. 23).

Водночас, позивач вказує, що експортоване обладнання ним не відчужувалось, а надавалось для проведення діагностики (ремонту) та заміни деталі. Підтвердженням цього позивач вказує: 1) заяву щодо заміни форсунки у взаємовідносинах із ROCKTEQ International GMBH та договір на надання послуг з діагностики та ремонту модуля системи вимірюваних викидів у взаємовідносинах із ABB Switzerland Ltd; 2) зазначення в графі 37 митних декларацій коду Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України FG - переміщення товарів для виконання їх ремонту; 3) коригування (виключення) з митних декларацій граф 20, 24 та 28.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносини, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 МК України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави.

Згідно класифікатора митних режимів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 №1011, встановлено наступні коди митних режимів, зокрема, 10 - експорт (остаточне вивезення), 61 - переробка за межами митної території (крім позначеного кодом 62).

Згідно п.1 розд.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у другому та третьому підрозділах графи 1 "Декларація" зазначаються коди митного режиму та типу декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій відповідно.

Графа 20 "Умови поставки" заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу (крім випадків декларування товарів, що переміщуються в межах зазначених договорів на безоплатній основі, та переміщення товарів громадянами), та здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Графа 24 "Характер угоди" заповнюється у разі здійснення грошових розрахунків за товар і здійснення товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Графа 28 "Фінансові та банківські відомості" заповнюється у разі здійснення грошових розрахунків за товар.

У графі 37 проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму.

У першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до класифікатора митних режимів, наступні дві - код попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів. Якщо попередній митний режим - відсутній, то третьою та четвертою цифрами коду проставляється "00".

У другому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення товарів, наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 №1011, літерний код FG (Особливості переробки) означає переміщення товарів для виконання їх ремонту (у тому числі модернізація, відновлення та регулювання, калібрування).

Згідно з ч.1 ст.82 МК України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення

Відповідно до ч.1 ст.162 МК України переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Згідно з ч.2 ст.150 МК України операції з переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;

2) ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Відповідно до ч.1-3 ст.165 МК України поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів такі документи:

1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів і які повинні містити, зокрема, відомості про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;

3) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи, такі як висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.

Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України видається підприємству органом доходів і зборів безоплатно протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.

Отже, позивачем було визначено митний режим та оформлено саме експортні операції, із зазначенням в графі 22 митних декларацій валюти та загальної суми за рахунком. Виключення відомостей із граф 20, 24 та 28 митних декларацій не спростовує вказаного та не змінює митний режим. Поміщення товарів у митний режим переробки, що передбачає дотримання визначеної процедури, не відбувалось.

Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII, експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Отже, експорт товарів передбачає їх продаж (оплатну передачу) іноземним суб`єктам господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин ( далі - Закон №185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

Згідно ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналогічний розмір відповідальності визначено ч.5 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року №2473-VIII, який набрав чинність з 7 лютого 2019 року (та згідно якого втратив чинність Закон №185/94-ВР).

Отже, оскільки товари були поміщені у митний режим експорту, що передбачає їх продаж та надходження виручки, відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції внаслідок ненадходження такої виручки. Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0003074814 від 03.04.2019, яким нараховано штрафні санкції (пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) в сумі 293 573,84 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач міг ініціювати міри відповідальності, що стосуються порядку заповнення митної декларації, а не щодо неповернення виручки, якої ні контрактом, ні митною декларацією не передбачено, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення.

Статтею 71 МК України передбачено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Однак зміна митного режиму у спірних операціях позивачем, що є виключним правом декларанта, не здійснювалась.

Крім того, потрібно враховувати, що відповідно до пункту 51 частини 1 статті 4 МК України ремонт - це операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 "Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за N 1669/21981 (далі - Порядок №657), заявник режиму переробки - це підприємство - резидент, яке отримало дозвіл контролюючого органу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території або митний режим переробки за межами митної території.

Пунктом 3 розділу V Порядку №657 визначено, що дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території надається за заявою Декларанта керівником або вповноваженою ним посадовою особою митного органу, яким відповідно до частини третьої статті 247 Кодексу буде здійснено митне оформлення цих товарів у митний режим переробки за межами митної території.

Таким чином, положення законодавства України з питань державної митної справи не передбачають можливості вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України з метою їх переробки (ремонту) без отримання дозволу контролюючого органу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території або митний режим переробки за межами митної території, чого позивач не дотримався, так як не отримав відповідного дозволу, і що відповідно підтверджує його порушення та раніше зроблений висновок суду.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0003084814 від 03.04.2019, яким нараховано штрафні санкції в сумі 680 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютого 1993 року (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України (абзац 8 частини 2 ст. 16 вказаного Декрету).

Згідно з пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08 лютого 2000 року № 49 (яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за порушення резидентами порядку декларування у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначене положення втратило чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 3 січня 2019 року №13, яка набрала чинності 07.02.2019.

Того ж дня, згідно із Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII, втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютого 1993 року.

При цьому, згідно п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, контролюючий орган неправомірно застосував штрафні санкції до позивача, оскільки на момент застосування таких заходів (03.04.2019) керувався нормами законодавства, що втратили чинність 07.02.2019.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0003084814 від 03.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв у межах закону при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0003084814 від 03.04.2019, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1,3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 4413,81 грн. судового збору при поданні позовної заяви, тому такі витрати, враховуючи часткове задоволення позову, пропорційно задоволеним вимогам підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 10,15 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов акціонерного товариства "Подільський Цемент" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0003084814 від 03.04.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь акціонерного товариства "Подільський Цемент" судові витрати в розмірі 10,15 (десять гривень п`ятнадцять копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 серпня 2019 року

Позивач:Акціонерне товариство "Подільський Цемент" (вул. Хмельницьке шосе, 1 А, с.Гуменці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область,32325 , код ЄДРПОУ - 00293091) Відповідач:Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11 г, м.Київ, 04119 , код ЄДРПОУ - 39440996)

Головуючий суддя А.І. Петричкович