Рішення № 83437292, 30.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1417/19

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М. позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2 , представника відповідача Ліщишина О.А., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на службі в поліції та виплаті заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. від 08.04.2019 №491 "Про застосування дисциплінарного стягнення із служби в поліції до інспектора СРПП №3 Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Косика В.В.; 2) поновити на службі в поліції на посаді інспектора СРПП №3 Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Косика В.В.; 3) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем Конституції України, Законів України "Про відпустки", "Про Національну поліцію", КЗпП України та його прав, і зазначає, що встановлені службовим розслідуванням обставини його відсутності у період з 18.03 до 02.04.2019 не відповідають дійсності, оскільки був відсутній на службі по причині догляду за своєю новонародженою дитиною, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своїх письмових рапортах та зверненнях на адресу керівництва відповідача повідомляв, що після закінчення відпустки по вагітності та пологах його дружина ОСОБА_3 вимушено вийшла на роботу. Він вирішив скористатися своїм конституційним правом взяти відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, службові особи відповідача не прийняли до уваги його звернення та безпідставно відмовили у реалізації його права на відпустку, тому оскаржуваний ним наказ є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ухвали від 10.05.2019, суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3, т.1).

Ухвалою від 27.05.2019, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (арк. спр. 182, т.2).

Згідно з ухвалою від 10.06.2019 задоволено клопотання відповідача та призначено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 16-187, т.2).

Ухвалою від 02.07.2019 закрито підготовче провадження, і призначено судове засідання на 24.07.2019 (арк. спр. 194, т.2).

Відповідно до протокольної ухвали від 24.07.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 30.07.2019 (арк. спр. 197, т.2).

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 24.05.2019, в якому, покликаючись на Закони України "Про Національну поліцію", "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в період відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою інспектора СРПП №3 Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції Косик В.В. згідно ч. 8 ст. 17 Статуту та Тимчасової інструкції повинен був перебувати на робочому місці в адміністративній будівлі Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області в службових кабінетах №№2, 4, 5, 22, 26. Однак, службовим розслідуванням було встановлено, що в період з 18.03 по 02.04.2019 ОСОБА_1 на службу не виходив. ОСОБА_1 06.02.2019 звернувся з рапортом про надання йому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06.02.2019 по 06.02.2022, однак за результатом розгляду цього рапорту йому листом за №509/121/12-2019 від 08.02.2019 було відмовлено у задоволенні цього рапорту з підстави відсутності довідки про припинення виплати допомоги по догляду за дитиною матері. 18.02.2019 ОСОБА_1 звернувся із листом, яким проінформував, що його дружина перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Городоцької РДА, отримувала допомогу з 01.05.2012 по 01.06.2014, і інших видів допомоги не одержує. Він перебуває на обліку цього управління як отримувач допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.12.2018 по даний час про що надає довідки №№342, 343 від 15.02.2019, і просить переглянути його рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Листом за №602/121/12-2019 від 19.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено що раніше поданий рапорт не може бути розглянуто, оскільки він вже не актуальний, а для прийняття рішення щодо надання відпустки по догляду за дитиною потрібно надати рапорт у якому зазначити актуальні терміни надання цієї відпустки. 25.02.2019 ОСОБА_1 повторно подав рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною з 01.03.2019 до 17.12.2021. Листом за №716/121/12-2019 від 27.02.2019 ОСОБА_1 було проінформовано, що головою дисциплінарної комісії висловлено заперечення щодо надання відпустки по догляду за дитиною та неможливістю надання цієї відпустки в цей час. Рішень (дій чи бездіяльності) щодо ненадання відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 до керівництва чи суду не оскаржував (арк. спр. 1-5, т.2).

Позивач та його представник у суді позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж обставини та докази, які зазначені в позові. Додатково ОСОБА_1 пояснив, що доказами щодо необхідності у догляді за його дитиною саме ним є те, що він доглядав за першою дитиною, він має більший досвід за догляду за дітьми, тому доцільним було йому брати відпустку по догляду за дитиною, і документи, які він надавав разом із своїми рапортами. В 2013-2017 роках він подавав рапорти про відпустку по догляду за першою дитиною, які відповідач вирішував без порушень, але у 2012 році була схожа ситуація з тією, яка є предметом цього судового розгляду, однак вона була вирішена все таки позитивно для нього, а саме йому було надано відпустку по догляду за першою дитиною. Йому відомо, що рапорти повинні вирішуватися наказами. Дії (бездіяльність) відповідача щодо його рапортів про надання відпустки по догляду за дитиною в 2019 році, як і наказ №104 о/с від 08.04.2019 (арк. спр. 96, т. 1) про звільнення із служби в поліції він не оскаржував, в тому числі до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, які вказані у відзиві на позов. Додатково представник пояснив, що позивач також був відсутній на службі 03 - 05.04.2019 без поважних причин, що підтверджено наданою суду довідкою №4628/123-19 від 29.07.2019 (арк. спр. 201-202, т.2), однак рішень щодо цього відповідачем не приймалось.

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши докази надані учасниками, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно з п.1 наказу №491 від 08.04.2019 вирішено: "За неналежне виконання службової дисципліни, яка полягає в порушенні вимог пп. 1, 2, 3 ч.1 ст. Закону України від 02.07.2015 "Про національну поліцію" ст.ст.1, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України" затвердженого законом України від 15 березня 2018 року "Про дисциплінарний статут Національної поліції України", р.ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу ГУНП в Хмельницькій області від 11.08.2016 №835 "Про затвердження внутрішнього розпорядку дня для поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Хмельницькій області", невиконання тимчасових посадових інструкцій, затверджених у відповідності до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 26.02.2019 №279, п.4 ч.1 ст.40 КЗпП, проявлену нещирість, застосувати до інспектора СРПП №3 Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Косика Віктора В`ячеславовича (№0015417) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції." На цьому наказі є запис: " З наказом ознайомлений, з підставами не згідний буду оскаржувати. 09.04.2019 р. ОСОБА_1 " (арк. спр.91-94, т.1).

Відповідно до Довідки ГУНП в Хмельницькій області за №461 від 25.07.2019 середньомісячне грошове утримання ОСОБА_1 складає - 7261,77 гривень, а середньоденне - 246,16 гривень (арк. спр. 200, т.2).

Судом встановлено та підтверджено доказами, і не оспорюються учасниками такі обставини: 1) Старший лейтенант поліції Косик В.В. проходив службу на посаді інспектора СРПП №3 Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГКНП в Хмельницькій області; 2) позивач в 2019 році писав 3-и рапорти про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а саме 06.02.2019 про надання відпустки по догляду за дитиною з 06.02.2019 по 06.02.2019 ( далі - Рапорт №1) (арк. спр. 71, т.1), від 22.02.2019 про надання відпустки по догляду за дитиною з 01.03.2019 по 17.12.2021 (далі - Рапорт №2) (арк. спр. 79, т.1), від 05.04.2019 про надання відпустки по догляду за дитиною з 15.04.2019 по 17.12.2021 (далі - Рапорт №3) (арк. спр. 84, т.1); 3) позивач виходив на службу 05.04.2019 для написання рапорту з датою від 05.04.2019 про надання відпустки по догляду за дитиною з 15.04.2019 по 17.12.2021; 4) відсутність позивача на службі з 18.03.2019 по 02.04.2019.

Оскаржуваний наказ №491 від 08.04.2019, враховує висновки Службового розслідування №36/2019 від 05.04.2019 (арк. спр. 165-175, т.2), яке було призначено наказом №434 від 26.03.2019 (арк. спр. 87, т.2), який позивач не оскаржує.

У матеріалах Службового розслідування №36/2019 від 05.04.2019 є письмове пояснення позивача від 02.04.2019 в яких він власноручно пояснив: "З 18.03.2019 на лікуванні не знаходжусь. На службу не виходжу оскільки доглядаю за дитиною. На інші запитання згідно ст.63 Конституції України давати відповіді відмовляюсь." (арк. спр.155, т.2).

Отже, позивач 02.04.2019 підтверджує свою відсутність на службі з 18.03.2019 по причині догляду за дитиною, і відмовляється надати інші пояснення щодо цього, відповідно до пояснення, наданого під час службового розслідування.

У суді підставою відсутності на службі у період з 18.03.2019 по 02.04.2019 позивач пояснює правом на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, чому суд дає критичну оцінку, адже позивач вимоги Рапорту №1 добровільно змінив Рапортом №2. Відповідач розглянув Рапорт №2, і у його задоволенні відмовив, про що проінформував позивача листом від 27.02.2019 за №716/121/12-2019 (арк. спр. 83, т.1). Після цього позивач вийшов на службу 05.04.2019, і написав Рапорт №3, яким визначив інший термін по догляду за дитиною, а саме з 15.04.2019 по 17.12.2021. Тобто, Рапортом №3 позивач змінив вимоги Рапорту №2, що відповідно вказує на відсутність законних підстав для невиходу на службу у період з 18.03.2019 по 02.04.2019. При цьому, суд не ставить під сумнів право позивача на відпустку по догляду за дитиною, але вирішення цього, з урахуванням встановленого, могло відбутися за результатом розгляду Рапорту №3. Відповідач Рапорт №3 не вирішив, однак 08.04.2019 наказом №491 застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, а саме за вчинення прогулу з 18.03.2019 по 02.04.2019.

Суд погоджується з цим висновком відповідача про застосування дисциплінарного стягнення, з урахуванням встановлених обставин, які були підтвердженні в суді, адже законних підстав невиходу на службу з 18.03.2019 по 02.04.2019 не було, що фактично підтверджує сам позивач своїм виходом на службу 05.04.2019 і написання Рапорту №3, яким він визначив новий час надання відпустки по догляду за дитиною з 15.04.2019 по 17.12.2021. Крім цього, потрібно враховувати, що обставина, яка, як пояснює позивач, стала підставою для оформлення відпустки по догляду за дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виникла з часу виходу матері дитини ОСОБА_3 на роботу з 05.02.2019, згідно з наказом ТОВ "Оздоровчо-спортивний комплекс "Сонячний Прованс" за №6 від 04.02.2019 (арк. спр. 23, т.1). Однак, з цього часу - 05.02.2019 нічого не змінилося після виходу дружини позивача на роботу до часу написання позивачем рапортів, що відповідно не вказує про нагальну потребу у відпустці, і відсутності законних підстав невиходу позивача на службу з 18.03.2019 по 02.04.2019 та в подальшому визначення цієї відпустки з 15.04.2019 по 17.12.2021, згідно написаному Рапорту №3. Також, суд бере до уваги і враховує такі обставини: 1) ОСОБА_1 був обізнаний щодо порядку оформлення відпустки по догляду за дитиною в якій раніше перебував з 21.05.2017 по 20.05.2018, відповідно до наказу №178о/с від 26.05.2017 (арк. спр. 63, т.2), і з 21.05.2018 вийшов на службу з цієї відпустки; 2) Службову характеристику ОСОБА_1 від 02.04.2019, згідно якої за час перебування на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Чемеровецького ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ., зарекомендував себе негативно (арк. спр. 88, т.2); 3) Позивач не оскаржував і не оскаржує дії (бездіяльність) відповідача щодо розглядів його Рапорту №1 та Рапорту №2; 4) Правову позицію Верховного Суду України в постанові від 13 вересня 2017 року у справі N 6-1412цс17, якою зроблено наступний висновок:

"Відповідно до частини третьої статті 179 КЗпП України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною (частина сьома статті 179 КЗпП України).

Згідно із частиною четвертою статті 20 Закону України "Про відпустки", особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

На підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Невихід на роботу у зв`язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

З огляду на зазначені обставини у справі, яка переглядається, суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли помилкового висновку про незаконність звільнення позивача у зв`язку з тим, що позивач вчинив прогул з поважних причин, оскільки надання соціальної відпустки є обов`язком роботодавця, а не є його правом." (арк. спр. 177-179, т.2).

Цей висновок не спростовується тим, що позивач є поліцейським, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 17 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 91 Закону № 580-VIII, для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.

Відповідно до ст. 92 Закону № 580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Згідно з ст. 12 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України"), дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади.

Згідно з частинами 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" (далі - Порядок), визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно п. 1 розд. 7 Порядку застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Пункту 1 розд. VII Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Частиною 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд прийшов до висновку з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 13 вересня 2017 року у справі N 6-1412цс17 та встановлених обставин у цій адміністративній справі, що позивач не довів позовні вимоги. При цьому, суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв у межах закону, застосувавши дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби поліцейського ОСОБА_1 наказом №491 від 08.04.2019 за прогул вчинений у період з 18.03.2019 по 02.04.2019, тому відповідно не має підстав для задоволення вимог про поновлення на службі в поліції та виплаті заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 08 травня 2019, залишити без задоволення.

Судових витрат, які визначені ст.132 КАС України і підлягають розподілу не має.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 серпня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824) Головуючий суддя А.І. Петричкович