
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2019 року м. Київ №640/1151/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,
за участю представників:
позивача - адвоката Новічкової О.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
третіх осіб:
Державної служби морського та річкового транспорту України - Нечипоренко Н.С.,
Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Саніної Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного прова-дження адміністративну справу за позовом Професійної спілки робітників морського транс-порту Морського порту Чорноморськ (далі - Профспілка або ПРМТ МПЧ) до Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури), треті особи, які не заявляють самостій-них вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба морського та річкового транспорту України (далі - Морська адміністрація), Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ"), про визнання нечинним п. 33 наказу від 06.08.2018 №354,
в с т а н о в и в:
У січні 2019р. позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати п. 33 Змін до деяких наказів Міністерства транспорту України, Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства інфраструктури України, затверджених наказом Мінінфраструктури від 06.08.2018 №354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 №972/32424 (далі - Зміни), таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили і нечинним з моменту його прийняття (з 06.08.2018).
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2019 відкрито про-вадження у справі, відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Морську адміністрацію та ДП "АМПУ".
Оголошення про оскарження п. 33 Змін розміщено в Офіційному віснику України, №16, від 26.02.2019, с. 143.
Підставою позову є те, що оскаржуваний п. 33 Змін про перепідпорядкування служби капітана морського порту з адміністрації морських портів (ДП "АМПУ") до державної служби морського та річкового транспорту (Морська адміністрація) не відповідає ст. 14, п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України", ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ України), згідно з якими організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту є функцією капітана морського порту і відноситься до компетенції адміністрацію морських портів України. Позов поданий на захист прав та інтересів служби капітана морського порту Чорноморськ, колектив якої звернувся до Профспілки для здійснення заходів щодо скасування спірного положення.
Представником відповідача ОСОБА_1 подано відзив на позов, в якому він про-сить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на: 1) правомірність оскаржуваного поло-ження, яке розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №1095, пройшло необхідні погодження і державну реєстрацію; 2) відсутність у позивача права на звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач не є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржуване положення, та з його Статуту не вбачається підстав для оскарження до суду акта, який не впливає на інтереси трудового колективу, а також не надано доказів того, що капітан порту є членом Профспілки.
Представником позивача адвокатом Новічковою О.В. подано відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що доводи відповідача не стосуються суті позову, а питання погодження і реєстрації наказу Мінінфраструктури від 06.08.2018 №354 позивачем не оспорюється. Щодо права на звернення до суду з цим позовом, то послалася на п. 1.1 Статуту, протокол від 15.11.2018 зборів колективу ІФ ДП "АМПУ" та зазначила, що Профспілка є первинною профспілковою організацією робітників морського транспорту будь-якого з підприємств, що діють в порту Чорноморськ, у т.ч. працівників служби капітана морського порту ІФ ДП "АМПУ" та є стороною колективного договору ІФ ДП "АМПУ", а також послалася на ст. 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Представником відповідача Загороднім В.С. подано заперечення, в яких він зазначив про те, що відповідь на відзив подано поза межами встановленого судом строку, додані копії документів незавірені та подані не разом з позовною заявою, тому просив не приймати відповідь на відзив.
З`ясовуючи дані питання під час підготовчого провадження, представник позивача ОСОБА_3 пояснила суду, що договір про надання правової допомоги укладено з позива-чем лише 10.03.2019, а вже 11.03.2019 була надіслана до суду відповідь на відзив. Щодо копій документів і строку їх подання до суду, то на вимогу суду представником позивача ОСОБА_3 разом з клопотанням від 22.03.2019 були подані засвідчені копії докумен-тів, а також надані суду для огляду оригінали. У своєму клопотанні представник позивача ОСОБА_3 зазначила, серед іншого, і те, що до відповіді на відзив були додані додаткові докази, необхідність подання яких випливала з відзиву відповідача.
Суд вважає пояснення представника позивача обґрунтованими і достатніми для визнання поважними причин пропущення строку подання відзиву та його прийняття.
В.о. Голови ДП "АМПУ" Вецкагансом Р. подано письмові пояснення, в яких він про-сить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що функція забезпечення безпеки мореплавства покладена законодавством на ДП "АМПУ", а функція нагляду за безпекою мореплавства покладена на капітанів та служби капітанів морських портів, тому твердження позивача про те, що організація та забезпечення безпеки мореплавства є функцією капітана морського порту та відноситься до компетенції адміністрації морських портів України суперечить чинному законодавству.
Представником позивача адвокатом Новічковою О.В. подано відповідь на письмові пояснення ДП "АМПУ", в якій вона зазначила, що доводи третьої особи спростовуються нормою ст. 74 КТМ України, п. 1.1 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, п. 2.2 Статуту ДП "АМПУ".
Головою Морської адміністрації Петренком Д. подано письмові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на Національну транспортну страте-гію на період до 2030р., згідно з якою передбачено чітке розмежування функцій забезпе-чення безпеки мореплавства, державного нагляду і надання адміністративних послуг та роз-поділ повноважень між органами виконавчої влади та суб`єктами господарювання. Вважає спірний п. 33 Змін законним, який відповідає розмежуванню функцій у сфері забезпечення безпеки мореплавства і функцій контролю (нагляду) за безпекою мореплавства, посилаючись на те, що одним з основних завдань Морської адміністрації, як центрального органу виконавчої влади, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на морському та річковому транспорті, а функціональні обов`язки капітана морського порту, передбачені ст.ст. 74, 75, 78 КТМ України, стосуються державних функції в сфері публічних відносин, зокрема державний нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства; нагляд і контроль за підприємствами, що надають лоцманські послуги, і службою регулювання руху суден у межах акваторії морського порту; нагляд та контроль за криговим проведенням суден на підходах до морського порту і в межах його акваторії. Також зазначає, що позивачем не обґрунтовано, яким чином наказ Мінінфраструктури від 06.08.2018 №354 зачіпає інтереси позивача. Просить суд не враховувати виписку з протоколу №07 від 15.01.2019, яка не додавалася до позовної заяви, і лист Мінінфраструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18, оскільки він поданий не в оригіналі, а копія не засвідчена.
Представником позивача адвокатом Новічковою О.В. подано відповідь на письмові пояснення Морської адміністрації, в якій вона зазначила про належність копії листа Мінінф-раструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18 до справи, оскільки він містить інформацію щодо предмета доказування, а також зазначила, що оригінал цього листа знаходиться у відповідача, про що вказано у позовній заяві, тому позивач не міг засвідчити його копію. Вважає, що доводи третьої особи не спростовують правову позицію позивача.
З`ясовуючи під час розгляду справи питання належності наданої позивачем копії листа Мінінфраструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18 як доказу у справі, суд зазначає, що від-повідачем у справі є Мініфраструктури, однак жодних заперечень і доказів, які б свідчили, що такий лист цим Міністерством не складався і до Міністерства юстиції України не нап-равлявся, відповідачем не надано.
Крім того, на пропозицію суду представником позивача ОСОБА_3 з клопо-танням від 21.06.2019 були подані: засвідчена копія запиту Профспілки від 14.12.2018 №598 про доступ до публічної інформації, адресованого Міністру інфраструктури України Омеля-ну В.В., в якому, серед іншого, просилося надати супровідний лист до доопрацьованого наказу Мінінфраструктури від 21.09.2018 №430; засвідчена копія скрін-шоту електронної скриньки запитувача про надіслання 14.12.2018 запиту на електронну адресу: miy@mtu.gov.ua; засвідчена копія листа Мінінфраструктури від 22.12.2018 №14764/27/10-18, яким на запит позивача від 14.12.2018 №598 надано копії запитуваних документів у кількості 20 арк., серед яких наявна копія листа Мінінфраструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18.
Після ознайомлення в судовому засіданні інших учасників справи з наданими пред-ставником позивача документами, представник Морської адміністрації Нечипоренко Н.С. заперечила проти їх прийняття, обґрунтувавши це тим, що заявник, зловживаючи своїми правами, надіслала це клопотання іншим учасникам у той же день, тому на час проведення судового засідання вони його не могли отримали.
Суд відмовив представнику Морської адміністрації Нечипоренко Н.С. у задоволенні її клопотання про неприйняття клопотання представника позивача, оскільки документи подані на пропозицію суду до судового засідання і заявником виконані вимоги ст. 79 КАС України, щодо надання до суду доказів про надіслання цих документів іншим учасникам справи. У судовому засіданні інші учасники справи оглянули подані представником позивача докази і висловили свої міркування. Суд роз`яснив учасникам справи їх право заявити відповідне клопотання перед судом у разі необхідності надання часу для додаткового ознайомлення з поданими документами. Таких клопотань в судовому засіданні ніким заявлено не було.
Враховуючи викладене, суд прийняв клопотання представника позивача ОСОБА_3 від 21.06.2019 з додатками.
Оскільки, надані представником позивача документи підтверджують дійсність листа Мінінфраструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18 та легальне отримання позивачем його копії, то у суду відсутні підстави для виключення цього документу з числа доказів. Щодо не засвідчення копії листа, то суд, погоджуючись з доводами представника позивача, вважає, що оскільки цей документ позивачем не видавався і адресований йому не був, то він не міг засвідчити його копію, що відповідає п. 2 глави 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181.
Щодо виписки з протоколу №07 засідання профспілкового комітету ПРМТ МПЧ від 15.01.2019, то судом встановлено, що її копія була додана позивачем до клопотання про забезпечення позову і подана позивачем разом з позовними матеріалами (т. 1 а.с. 116). Під час судового засідання 12.03.2019 оригінал цієї виписки був досліджений судом, однак на той час, треті особи не вступили у справу, тому про вказані обставини не були обізнані.
За цих обставин, клопотання третьої особи про неврахування судом вказаної виписки задоволенню не підлягає.
Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не надійшло.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідачем прийнято наказ від 06.08.2018 №354, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 за №972/32424, яким затверджені Зміни до деяких наказів Мініс-терства транспорту України, Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства інфраструктури України. Цей наказ набрав чинності 11.09.2018.
Вказані Зміни містять п. 33 такого змісту: "У тексті Положення про капітана морсь-кого порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 березня 2013 року №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2013 року за №632/23164, слова "Укртрансбезпека", "адмініс-трація морських портів" у всіх відмінках замінити словами "Морська адміністрація" у відповідних відмінках.".
З набранням 11.09.2018 Змінами чинності, п. 1.1 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затверджене наказом Мінінфраструктури від 27.03.2013 №190, мало такий зміст:
"1.1. Це Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.
Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу Морської адміністрації України.".
На час розгляду справи Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затверджене наказом Мінінфраструктури від 27.03.2013 №190, викладено у новій редакції згідно з наказом Мінінфраструктури від 18.04.2019 №266, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2019 за №448/33419.
У редакції, чинній на час розгляду справи, п. 1.1 має такий зміст:
"1.1. Це Положення визначає порядок організації діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту у сфері державного нагляду (контролю) за без-пекою мореплавства (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Капітан морського порту керує службою капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація).".
Спірні правовідносини виникли у сфері нормотворчої діяльності органів державної влади та стосуються відповідності вищевказаного п. 33 Змін актам вищої юридичної сили.
Статтею 264 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскар-ження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Ре-спубліки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
ПРМТ МПЧ легалізована 03.12.2007 Іллічівським міським управлінням юстиції Уп-равління юстиції Одеської області Міністерства юстиції України і зареєстрована 27.03.2008 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, що підтверджується копіями свідоцтва про легалізацію профспілки, об`єднання профспілок від 03.12.2007 №77, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №403592, довідки з ЄДРПОУ АБ №098719 від 27.03.2018 (т. 1 а.с. 32-34).
Згідно із Статутом ПРМТ МПЧ, затвердженим 23.09.2016, копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 14-31), Профспілка є первинною профспілкою, неприбутковою організацією, яка діє в межах території морського порту Чорноморськ обладнаною для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності, а також прилеглих до морського порту Чорноморськ територіях. Профспілка діє на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та способу господарювання, які розташовані та займаються господарською діяль-ністю в межах території морського порту Чорноморськ та на прилеглих до неї територіях. Профспілка об`єднує робітників морського транспорту, суміжних та інших галузей та профе-сій, пов`язаних з морським транспортом спільними соціально-трудовими та професійними інтересами (п. 1.1). Метою діяльності Профспілки є представництво і захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки та трудових колективів, через ініціювання, ведення колективних переговорів, укладення і контроль за виконанням колективних договорів та угод (п. 2.1).
Згідно з копією Змін до колективного договору Іллічівської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація Іллічівського морського порту), зареєстрованих в Управлінні соціальної політики Чорноморської міської ради 14.07.2017 за №82 (т. 1 а.с. 208, 209; т. 2 а.с. 77-82), колективний договір укладений між уповноваженими власниками державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі начальника Іллічівської філії ДП "АМПУ" (Адміністрація Іллічівського морського порту), з однієї сторони і професійними спілками, у т.ч. ПРМП МПЧ, з іншої.
Згідно з копією протоколу від 15.11.2018 зборів колективу СКМП (служба капітана морського порту) ІФ ДП "АМПУ" (т. 1 а.с. 69) вирішено скласти звернення співробітників Служби і направити в профспілкові організації порту "Чорноморськ" та ін. портів, Міністру інфраструктури України, де вказати на небезпеку розвалу всіх СКМП, а також запропо-нувати скасувати наказ Мінінфраструктури №354.
Згідно з копією звернення профспілкових зборів Служби капітана морського порту Чорноморськ без дати і номеру (т. 1 а.с. 72, 73) колектив Служби згідно із списком, копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 74, 75), звернувся до Міністра інфраструктури України Омеляна В.В. , в.о. начальника ДП "АМПУ" Вецкаганса Р., начальника ІФ ДП "АМПУ" Волошина В.Е. , Профспілки портів України, Профспілки Мінінфраструктури та просив скасувати наказ Мінінфраструктури №354 і залишити капітанів портів і СКМП з повним збереженням штатів в адміністративному підпорядкуванні і фінансуванні в ДП "АМПУ".
Згідно з протоколом №07 засідання профспілкового комітету ПРМТ МПЧ від 15.01.2019, копія виписки з якого наявна у справі й оригінал якої досліджений судом в судовому засіданні (т. 1 а.с. 116, 117), Профспілкою розглянуто подання начальника ІФ ДП "АМПУ" на звільнення працівників служби капітана морського порту ІФ ДП "АМПУ" у кількості 27 осіб згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та не надано згоду на їх звільнення. Пунктом 2 цього протоколу передбачено Профспілці звернутися з позовними заявами та заявами про забезпечення позовних вимог до суду та вимагати через суд визнання проти-правним і скасування наказу Мінінфраструктури №354.
Згідно з копією довідки ПРМТ МПЧ від 19.03.2019 №87 (т. 2 а.с. 16, 17) 27 пра-цівників служби капітана морського порту, щодо яких були подані подання на звільнення, є членами цієї Профспілки.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України від 15.09.1999 №1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об`єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Зважаючи на те, що спірний п. 33 Змін стосується не лише капітана морського порту, а й служби капітана морського порту, враховуючи положення ч. 4 ст. 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" щодо представництва профспілкою інтересів своїх членів у судах, а також беручи до уваги вищевказані виписку ПРМТ МПЧ з протоколу №07 від 15.01.2019 і довідку ПРМТ МПЧ від 19.03.2019 №87, згідно з якими пра-цівники служби капітана ІФ ДП "АМПУ" є членами ПРМТ МПЧ, суд дійшов висновку про можливість оскарження позивачем спірного положення та про належність позивача у справі.
Згідно з п. 4 Положення про Мінінфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 №460, відповідач відповідно до покладених на нього зав-дань: розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції (пп. 2); здійснює нормативно-правове регулювання у сферах, які нале-жать до його компетенції (пп. 5); затверджує положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту (пп. 31).
Згідно з п. 2 цього Положення відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Підпунктом 4.9.70 пп. 4.9 п. 4 Положення про Мінінфраструктури, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 №581/2011, який був чинним на час прийняття спірної норми, також передбачалося затвердження відповідачем положення про капітана морського торговельного порту.
Кабінетом Міністрів України було прийнято від 06.09.2017 №1095 "Про утворення Державної служби морського та річкового транспорту України", згідно з якою утворено Морську адміністрацію як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямо-вується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, а також затверджено відповідне Положення про неї.
Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Морську адміністрацію основним її завданням є, серед іншого, виконання окремих функцій з реалізації державної політики у сферах:
морського та річкового транспорту;
торговельного мореплавства;
судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;
безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Підпунктом 53 п. 4 цього Положення передбачено, що Морська адміністрація відпо-відно до покладених на неї завдань готує подання Мінінфраструктури щодо призначення та звільнення капітанів морських портів.
Підпунктом 22 п. 11 цього Положення передбачено, що Голова Морської адміністрації має у підпорядкуванні капітанів морських портів.
Таким чином, вносячи зміни до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, відповідач діяв у межах своїх повноважень та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №1095 , що ніким з учасників справи не оспорюється, як не оспорюється і процедура прийняття, погодження і затвердження Змін.
Оцінюючи аргументи сторін по суті спору, суд зазначає таке.
Згідно із ст. 14 Закону України від 17.05.2012 №4709-VI "Про морські порти України", організація судноплавства в акваторії морського порту здійснюється на основі розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплав-ства (ч. 1).
Нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту (ч. 2).
Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються КТМ України (ч. 3).
Безпека мореплавства в акваторії морського порту забезпечується адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів і гідротехнічних споруд, судно-власниками, іншими суб`єктами господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, відповідно до законодавства і правил, визначених обов`язковими постановами по порту (ч. 4).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 15 цього Закону адміністрація морських портів України утворюється з метою, зокрема організації та забезпечення безпеки мореплавства.
Згідно з ч. 1 ст. 74 КТМ України організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України.
Згідно із ст. 75 КТМ України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті (ч. 1).
Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту (ч. 2).
Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту (ч. 3).
Таким чином, вірними є доводи відповідача і третіх осіб на його стороні про те, що функції капітана морського порту полягають саме у нагляді (контролі) за безпекою мореплавства в морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях, оскільки такі доводи відповідають вищенаведеним законодавчим положенням.
Водночас твердження позивача у позовній заяві про те, що питання організації та забезпечення безпеки мореплавства є функцією капітана морського порту та відносяться до компетенції адміністрації морських портів України (с. 4 абз. 6) є помилковими і суперечать чинному законодавству, оскільки згідно з розподілом функцій з організації судноплавства забезпечення безпеки мореплавства покладено на адміністрацію морських портів України, а не на капітана морського порту.
Зважаючи на законодавчо закріплений розподіл функцій з організації судноплавства і враховуючи, що капітан морського порту виконує лише окремі функції, зокрема державний нагляд (контроль) за безпекою судноплавства, що відповідає основним завданням Морської адміністрації, визначеним у пп. 1 п. 3 Положення про Морську адміністрацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №1095, і те, що капітан морського порту перебуває у підпорядкуванні Голови Морської адміністрації згідно з пп. 22 п. 11 цього Положення, який є актом вищої юридичної сили відносно оскаржуваного п. 33 Змін, а також зважаючи на те, що норми ст.ст. 74, 75 КТМ України та ст.ст. 14, 15 Закону України "Про морські порти України" не визначають обов`язкову приналежність капітана морського порту і служби капітана морського порту до адміністрації морських портів України, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про невідповідність п. 33 Змін вимогам ст. 14, п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України", ст. 74 КТМ України.
Лист Мінінфраструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18 і проект наказу Мінінфра-стуруктури від 21.09.2018 №430, копії яких додані до позовної заяви (т. 1 а.с. 150-155), а також надані позивачем копії подань на звільнення, не свідчать про невідповідність п. 33 Змін вимогам ст. 14, п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України", ст. 74 КТМ України, тому не доводять зазначених у позові підстав і обґрунтованість вимог позивача. Так, зміст листа Мінінфраструктури від 13.11.2018 №12911/27/10-18 не стосується підстав цього позову, а вказаний проект наказу Мінінфрастуруктури від 21.09.2018 №430 був повернутий на доопрацювання листом Міністерства юстиції України від 17.10.2018 згідно з наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2018 №3231/5, копії яких наявні у справі (т. 2 а.с. 169, 170). Посилання представника на п. 2.2 Статуту ДП "АМПУ", копія якого наявна у справі (т. 2 а.с. 95-109), згідно з яким третя особа здійснює організацію та забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії морського порту, також цих підстав не доводить.
Окремо суд зауважує на тому, що п. 33 Змін набрав чинності 11.09.2018, тобто після того, як розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №621-р "Питання Державної служби морського та річкового транспорту" визнано можливим забезпечення здійснення Морською адміністрацією повноважень та виконання функцій.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача і відсутність підстав для їх задоволення.
З огляду на відмову в задоволенні позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір стягненню на користь позивача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 134, 139, 241-246, 250, 264, 265 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Відмовити Професійній спілці робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ у задоволенні адміністративного позову повністю.
Позивач:
Професійна спілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ;
68001, Одеська область, м. Чорноморськ, площа Праці, 6, код ЄДРПОУ 20987333.
Відповідач:
Міністерство інфраструктури України;
01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062.
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Державна служба морського та річкового транспорту України;
03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25, код ЄДРПОУ 41886120.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України";
04070, м. Київ, пл. Контрактова, 10 А, код ЄДРПОУ 38727770.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 05.08.2019.
Суддя Д.А. Костенко
Судове рішення № 83437282, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 21.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/1151/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: