Рішення № 83437276, 12.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року №826/10415/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі також - позивач, ПАТ «Українська залізниця») з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач, Держархбудінспекція), в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 01.06.2018 №22 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 15.06.2018 №17/1014-2646-18.

Ухвалою суду від 01.08.2018 відкрито провадження у справі №826/10415/18, розгляд якої вирішено здійснювати у спрощеному провадженні, запропоновано відповідачу надати письмовий відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованими висновками посадових осіб відповідача про вчинення позивачем порушення вимог містобудівного законодавства, які покладено в основну прийняти ним припису про усунення цього порушення та постанови про накладення штрафу за це порушення. Відтак, вказані припис та постанова є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідач у письмовому відзиві, що надійшов на адресу суду, просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про його необґрунтованість, оскільки оскаржувані та постанова прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі також - Інспекція) проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних будівельних норм, стандартів і правил експлуатації Виробничим підрозділом служби колії «Вознесенська колійна машинна станція регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт пішохідного мосту на ст.Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці» за адресою: Миколаївська область, м.Первомайськ, Первомайська міська рада/Одеська залізниця, дільниця Котовськ-Помічна 140 км ПК 10» (далі - Об`єкт).

Перевірка проводилась в присутності головного інженера виробничого підрозділу Служби колії - Подільська дистанція колії регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якого діяти від імені ПАТ «Українська залізниця» надано довіреність від 31.10.2017.

За результатами перевірки Інспекцією складено акт перевірки від 01.06.2018 №01062018-06-1, в якому зафіксовано виявлене перевіркою порушення статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пунктів 2 та 3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкту архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», яке полягає в тому, що під час перевірки уповноваженою особою позивача посадовим особам Інспекції надано договір від 15.06.2017 на здійснення технічного нагляду за будівництвом, укладений між ПАТ «Українська залізниця» та ТОВ «Будальянс Інжиніриг», однак, не надано наказ про призначення особи, відповідальної за здійснення технічного нагляду за будівництвом вищевказаного об`єкта будівництва, та кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду.

Водночас Інспекцією складено протокол від 01.06.2018 б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис від 01.06.2018 №22, яким позивача зобов`язано усунути виявлене порушення та забезпечити здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт пішохідного мосту на ст.Первомайськ-на-Бузі Одеської залізниці» за адресою: Миколаївська область, м.Первомайськ, Первомайська міська рада/Одеська залізниця, дільниця Котовськ-Помічна 140 км ПК 10».

За результатам розгляду справи про правопорушення Інспекцією прийнято постанову від 15.06.2018 №17/1014-2646/18 про накладення на позивача штрафу в розмірі 70 480,00 грн. за вчинене правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із вищевказаними приписом та постановою, позивач вернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів частини третьої статті 3 вищевказаного Закону органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно пунктом 3 Положення №294 одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 Положення №294 визначено, що відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №294).

Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок про здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

Відтак, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області є територіальним органом Держархбудінспекції, яке має право здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Наявність підстав для проведення Інспекцією планової перевірки його структурного підрозділу позивачем не заперечується.

Відповідно до пункту 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пунктів 16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачає, що замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані, серед іншого, доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Механізм здійснення авторського і технічного наглядів під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначають Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903.

Пунктом 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури передбачено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Згідно з пунктом 3 згаданого Порядку технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Як встановлено судом вище з акту перевірки, виявлене Інспекцією порушення позивачем статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пунктів 2 та 3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкту архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», яке полягає в тому, що під час перевірки уповноваженою особою позивача посадовим особам Інспекції під час перевірки надано договір від 15.06.2017 на здійснення технічного нагляду за будівництвом, укладений між ПАТ «Українська залізниця» та ТОВ «Будальянс Інжиніринг», однак, не надано наказ про призначення особи, відповідальної за здійснення технічного нагляду за будівництвом вищевказаного об`єкта будівництва, та кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду.

Дійсно, в переліку документів, наданих уповноваженою особою позивача під час перевірки посадовим особам Інспекції, відсутні наказ про призначення особи, відповідальної за здійснення технічного нагляду за будівництвом вищевказаного об`єкта будівництва, та кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду, що визначене відповідачем як порушення.

Водночас, суд вважає, що сам факт ненадання вказаних документів позивачем під час перевірки не свідчить про відсутність цих документів.

Так, позивачем надано до суду копію наказу ТОВ «Будальянс інжиніринг» від 15.06.2017 №15/06-17/2 «Про призначення відповідальної особи за проведення технічного нагляду», яким призначено інженера з технічного нагляду ОСОБА_2 здійснювати технічний нагляд за об`єктами згідно з договором від 15.06.2017 № ЩД/НКВ-17-712/НЮ «Капітальний ремонт пішохідного мосту на 140 км ПК10 ст.Первомайськ-на-Бузі» та кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури серії АТ №002828, виданого інженеру технічного нагляду ОСОБА_2 .

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про відсутність порушення ним статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та пунктів 2-3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкту архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, отже у Інспекції не було підстав для винесення оспорюваних припису та постанови.

При цьому суд критично сприймає доводи відповідача в обґрунтування правомірності оспорюваних рішень про відсутність у відповідача правових підстав для укладення вищевказаного договору про здійснення технічного нагляду через відсутність у нього дозволу на виконання будівельних робіт щодо згаданого об`єкту будівництва, оскільки згаданий дозвіл виданий ДП «Одеська залізниця» і не переоформлений позивачем.

Наведене обґрунтовується судом тим, що вказані порушення не були зазначені в акті перевірки посадовими особами Інспекції і не були покладені в основу прийнятих Інспекцією припису та постанови.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому заслуговують на увагу доводи позивача про те, що акт перевірки відразу після проведення перевірки не був вручений уповноваженій особі позивача, що позбавило його можливості відразу ж надати посадовими особам Інспекції копії вищевказаних наказу та ліцензії.

Так у згаданому акті перевірки відсутній підпис уповноваженої особи позивача про отримання цього акта або про відомості про його відмову отримати цей акт. В указаному акті зазначено про його складення за відсутності представника позивача.

Згідно з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення акт перевірки від 01.06.2018 №01062018-06-1, протокол від 01.06.2018 та припис від 01.06.2018 №22 були вручені позивачу 05.06.2018.

Такі дії Інспекції також свідчать про порушення порядку складання вищевказаних документів, визначеного пунктами 18-21 Порядку №533.

Так указаними правовими нормами визначено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З наведеного слідує, що акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складається у присутності уповноваженої особи суб`єкта містобудування, а у разі відмови такого від отримання протоколу, він направляється засобами поштового зв`язку.

У порушення вищезазначеного згадані документи акт складені у відсутності уповноваженої особи позивача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 згаданого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. » рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Trofimchuk проти України» зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що встановлених вище обставин достатньо для того, щоб задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 524,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2018 №1159Ф, тому вказані кошти підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815,) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 01.06.2018 №22 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 15.06.2018 №17/1014-2646-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524,00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні нуль коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко