Ухвала суду № 83437215, 05.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 р. № 639/4331/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань № 27, Державної казначейської служби України про скасування адміністративних стягнень ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 13.08.2018 року звернулась до суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати карцер з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року;

- скасувати догану за 04.01.2018 року, оформлену 12.01.2018 року;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 євро.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 року по справі №639/4331/18 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань № 27, Державної казначейської служби України про скасування адміністративних стягнень направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску, однак, Харківською установою виконання покарань № 27 вказана ухвала від 14.01.2019 р. вручена позивачу одночасно з ухвалою про повернення позовної заяви від 05.02.2019, заява про поновлення строку до суду не надходила.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 р. суд встановив додатковий строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

На адресу суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення згідно якого вказану ухвалу від 21.05.2019 вручено за довіреністю 27.05.2019 р., однак, розписка про особисте отримання вказаної ухвали від 21.05.2019 ОСОБА_1 на адресу суду не надходила.

Листом від 25.06.2019 р. суд просив начальника Качанівської виправної колонії №54 направити розписку про особисте отримання ОСОБА_1 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2019, однак, 10.07.2019 до канцелярії суду надійшла відповідь, згідно якої вказано, що ухвалу від 21.05.2019 року вручити не вбачалося можливим ув`язненій ОСОБА_1 , оскільки остання вибула за адресою АДРЕСА_1 до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" 04.03.2019 року, згідно вимоги Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 р. продовжено позивачу термін - на десять календарних днів з дня отримання копії зазначеної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

На адресу суду 01.08.2019р. від Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» надійшла розписка про особисте отримання вказаної ухвали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої позивач 18.07.2019 р. отримав ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 р.

Позивач 01.08.2019 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 14.01.2019 р. року та про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви від 11.07.2019 р., надав до суду заяву від 24.07.2019 р., в якій просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

В обґрунтування заяви зазначив, що в позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 постійно зверталась зі скаргами до прокуратури, Жовтневого районного суду міста Харкова та Апеляційного суду Харківської області, тобто, щодо порушень Харківського слідчого ізолятору постійно були звернення, а тому, просить суд поновити строк звернення до суду.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить суд: скасувати карцер з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року, скасувати догану за 04.01.2018 року, оформлену 12.01.2018 року та стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 євро.

Як вказує позивач в своїй позовній заяві, вона неодноразово зверталась зі скаргами до прокуратури, Жовтневого районного суду міста Харкова та Апеляційного суду Харківської області щодо порушень Харківського слідчого ізолятору, однак, як встановлено судом вказані скарги та звернення були стосовно умов утримання позивача у слідчому ізоляторі, забезпечення належних побутових умов утримання тощо. Жодних скарг та звернень щодо оскарження чи скасування карцеру з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року та скасування догани за 04.01.2018 року, оформленої 12.01.2018 року, позивачем до прокуратури, Жовтневого районного суду міста Харкова та Апеляційного суду Харківської області подано не було, позовна заява та додані до неї документи зазначених доказів не містить.

Суд зазначає, що позивач звернувся з даним позовом до суду 13.08.2018 року за захистом свого порушеного права, якого він вимагає починаючи з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року, з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року та з 04.01.2018 року.

Як на час існування спірних правовідносин (ст. 99 КАС України), так і на час звернення із даним позовом до суду (ст. 122 КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.

Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.

При чому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві та в заяві про поновлення пропущеного строку, про порушення своїх прав вона дізналась одразу, при поміщенні її в карцер та при винесенні догани, тобто, 13.04.2017 року, 19.07.2017 року та відповідно, 12.01.2018 року. Крім того, вказала про постійні звернення до Жовтневого районного суду зі скаргами на умови утримання та неналежне забезпечення належних умов утримання, що свідчить про реальну можливість звернення до суду з позовною заявою про скасування карцеру та догани, та жодним чином не вказує на наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та заважають своєчасно звернутись до суду за поновленням порушених прав.

Позивач, звернувшись до суду 13.08.2018 року з даним позовом про скасування карцеру з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року, скасування догани за 04.01.2018 року, оформленої 12.01.2018 року та стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 євро, пропустила строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку. В даному випадку, дії відповідача, пов`язані з поміщенням в карцер, закінчилась 18.04.2017 року та 26.07.2017 року відповідно.

Посилання ОСОБА_1 в заяві від 24.07.2019 року на інші законодавчі акти, які встановлюють спеціальні строки звернення до суду з аналогічними позовними вимогами, ніж установлені ст. 122 КАС України, відсутні.

Отже, звернувшись 13.08.2018 року до суду з позовом про скасування карцеру з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року, скасування догани за 04.01.2018 року, оформленої 12.01.2018 року та стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 євро, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України, не зазначивши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача від 24.07.2019 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 14.01.2019 р. року та про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви від 11.07.2019 р.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві від 24.07.2019 року, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки з позовними вимогами про скасування карцеру з 13.04.2017 року по 18.04.2017 року (5 діб), з 19.07.2017 року по 26.07.2017 року, скасування догани за 04.01.2018 року, оформленої 12.01.2018 року та стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 євро позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві від 24.07.2019 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань №27, Державної казначейської служби України про скасування адміністративних стягнень - повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.А. Волошин