Рішення № 83437085, 05.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1697/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови начальника державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" підполковника внутрішньої служби Сухораба Р.С. від 09.03.2019 про поміщення ув`язненого ОСОБА_1 у карцер.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку із попереднім ув`язненням перебуває у ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор". Відповідно до постанови начальника державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" підполковника внутрішньої служби Сухораба Р.С. від 09.03.2019 поміщений у карцер у зв`язку з тим, що під час проведення вибіркового обшуку, в кишені його кофти був знайдений мобільний телефон та на спальному місці було виявлено зарядний пристрій до телефону.

Позивач вважає твердження, викладені у постанові надуманими та такими, що суперечать дійсності, оскільки порушень режиму утримання не допускав, у зв`язку з цим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.06.2019 суд відкрив провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому вказано, що заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач порушив Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачено статтею 15 Закону України "Про попереднє ув`язнення", зокрема, поміщення в карцер.

Враховуючи викладене, відповідач вважає постанову про поміщення ОСОБА_1 у карцер правомірно, такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Позивач заявляв клопотання про розгляд справи в його присутності у судовому засіданні. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Суд встановив, що Ув`язнений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, до ув`язнення не працював, притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

До Хмельницького слідчого ізолятора прибув 31.07.2017.

Під час проведення вибіркового обшуку в установі 28.02.2019, а саме: в камері № 41, режимного корпусу № 1, в ув`язненого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки "SAMSUNG", ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора, батареєю живлення та зарядним пристроєм до мобільного телефону, які знаходились в прихованому вигляді, а саме: в кишені кофти.

Перед проведенням обшуку камери № 41 режимного корпусу № 1 всім ув`язненим даної камери було запропоновано добровільно видати заборонені для зберігання і використання предмети та роз`яснено, що до них відноситься.

Даний факт виявлення та вилучення забороненого для зберігання та використання предмета, в ув`язненого ОСОБА_1 підтверджується рапортом заступника начальника відділу режиму і охорони державної установи.

Надати письмове пояснення по даному факту ув`язнений відмовився, посилаючись на положення Конституції України.

Враховуючи вчинене порушення, начальником установи було прийнято рішення про необхідність накладення дисциплінарного стягнення у виді поміщення в карцер на 10 діб, як достатнього і необхідного для подальшого недопущення порушення вимог режиму утримання ув`язненим ОСОБА_1 .

Постанову від 09.03.2019 про поміщення в карцер ув`язненого ОСОБА_1 оголосили позивачу 09.03.2019, від підпису про ознайомлення постанови ОСОБА_1 відмовився, про що складено відповідний Акт.

Вважаючи постанову про поміщення ОСОБА_1 у карцер такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України від 30.03.1993 №3352 "Про попереднє ув`язнення" особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов`язками та вимогами режиму. Речі, які є при них, а також передачі і посилки, що надходять на їх ім`я, підлягають огляду, а листування - перегляду. Їм забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув`язнення. Вилучені у них при доставлені в місця попереднього ув`язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув`язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в доход держави за мотивованою постановою начальника установи для попереднього ув`язнення, санкціонованою прокурором, копія якої приєднується до особової справи особи, яка тримається під вартою. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України, взятого під варту, та огляд його речей здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Відповідно до статті 15 Закону України від 30.03.1993 №3352 "Про попереднє ув`язнення" до осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув`язнення може застосовувати такі заходи стягнення: попередження або догану; позачергове залучення до прибирання приміщення.

Особи, взяті під варту, які злісно порушують вимоги режиму, за мотивованою постановою начальника місця попереднього ув`язнення можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні - на строк до п`яти діб. Поміщення до карцеру не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування.

Застосовувані до взятих під варту заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини.

Як слідує з оскаржуваної постанови від 09.03.2019 вона містить посилання на порушення позивачем своїми діями статтю 15 Закону України "Про попереднє ув`язнення".

Згідно пункту 4.2 Розділу 1 "Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 №460/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі - Правила) ув`язненим і засудженим ув`язнені і засуджені зобов`язані:

додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, і виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров`ю інших осіб, а також принижують їх гідність;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка за єдиним зразком, встановленим адміністрацією СІЗО, і здійснювати вологе прибирання приміщення;

бути ввічливими між собою, а також з персоналом СІЗО, вставати з ліжок, шикуватися в шеренгу та вітатися при вході в камеру персоналу СІЗО;

не вступати в суперечки з персоналом СІЗО, не принижувати його гідність, не протидіяти виконанню ним своїх обов`язків. На вимогу персоналу СІЗО повідомляти своє прізвище, ім`я та по батькові, давати письмові пояснення;

дотримуватися тиші, встановлених правил поведінки і чистоти у дворах для прогулянок;

під час пересування за межами камери в приміщеннях і по території СІЗО тримати руки за спиною;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки;

за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері.

Пунктом 4.3. Розділу 1 Правил ув`язненим і засудженим, ув`язнені і засуджені забороняється:

порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою;

без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів;

порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО;

чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших ув`язнених і засуджених;

вступати в суперечки та встановлювати неслужбові стосунки з персоналом СІЗО, а також особами, які їх відвідують;

здійснювати передачу будь-яких предметів, вести не визначене законодавством листування, а також перегукуватися і перестукуватися з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх дворах;

викидати будь-які предмети з вікон, знаходитися на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер;

порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна і камерний інвентар;

завішувати і міняти без дозволу персоналу СІЗО спальні місця;

тримати та розводити тварин;

користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО проводити ремонт сантехніки та освітлення в камері;

виготовляти, зберігати і користуватися предметами й речами, забороненими для передачі ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі;

виготовляти, зберігати, розповсюджувати та вживати алкогольні напої, а також наркотичні, психотропні й інші заборонені до вживання речовини;

грати в карти, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди, а також організовувати їх;

продавати, дарувати, обмінювати, віддавати речі та інші предмети, які є в особистому користуванні, а також відбирати речі та предмети в інших осіб;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров`ю;

порушувати встановлений порядок проведення побачень, відправлення листів, скарг і заяв;

курити під час проходження коридорами та територією СІЗО;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

наносити собі або іншим особам, які перебувають у СІЗО, татуювання та заподіювати членоушкодження.

Перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув`язненим і засудженим, а також користуватися та зберігати при собі наведений в пунктів 4.5 розділу 1 Правил, де серед іншого вказано радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них.

Згідно положень пункту 7.1 розділу 7 Правил, ув`язнені та засуджені, які злісно порушують вимоги режиму, за вмотивованою постановою начальника СІЗО можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні особи - на строк до п`яти діб.

Злісним порушником режиму тримання є ув`язнений або засуджений, який не виконує законних вимог персоналу СІЗО, вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманливі засоби, виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети, бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, вчинив дрібне хуліганство, систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох порушень режиму тримання, на які за постановою начальника СІЗО чи особи, яка виконує його обов`язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені відповідно до чинного законодавства (пункт 7.2 розділу 7 Правил).

Постанова про поміщення ув`язненого або засудженого в карцер оголошується йому начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов`язки, під особистий підпис. У разі відмови ув`язненого чи засудженого ставити особистий підпис на постанові робиться відповідна відмітка (пункт 7.1 розділу 7 Правил).

Таким чином, факт зберігання заборонених предметів (у даному випадку мобільного телефону та зарядного пристрою) зафіксований у протоколі вибіркового обшуку камери №41, ув`язненого ОСОБА_1 , додатково цей факт підтверджує рапорт від 28.02.2019 №96 заступника начальника відділу режиму і охорони капітана внутрішньої служби А.П. Тимощука, Акт від 04.03.2019 про відмову ув`язненого від надання правдивого письмового пояснення по факту вилучення заборонених речей.

Враховуючи приписи пункту 7.2 розділу 7 Правил сам факт зберігання заборонених предметів (у даному випадку мобільного телефону та зарядного пристрою) є злісним порушенням режиму.

Розглянувши матеріали перевірки за фактом порушення, керуючись статтею 15 Закону України "Про попереднє ув`язнення", начальник державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" підполковник внутрішньої служби Сухораб Р.С. 09.03.2019 прийняв постанову про поміщення ув`язненого ОСОБА_1 у карцер.

Посилання позивача на те, що працівники ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор", проводячи 28.02.2019 вибірковий обшук, мали вільний доступ і достатньо часу для того, щоб самим покласти вищезгадані заборонені речі до речей позивача суд не приймає до уваги, оскільки даний факт є недоведеним, а лише є припущенням позивача.

Отже, в даному випадку, співмірність заходу впливу, що застосовується відносно правопорушення, яке відповідач вважає вчиненим відповідає вимогам Закону України "Про попереднє ув`язнення", дії ув`язненого були кваліфіковані як такі, що злісно порушують вимоги режиму, внаслідок чого, до нього могли бути застосовані положення частини 3 статті 15 такого Закону.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що постанова від 09.03.2019 про поміщення ув`язненого у карцер, прийнята відповідачем за достатніх підстав, у зв`язку з порушенням умов режиму позивачем, мотивовано та обґрунтовано.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, правомірність оскаржуваної постанови, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 серпня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - Відповідач:Державна установа "Хмельницький слідчий ізолятор" (вул. Кам`янецька, 39, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 08564794)

Головуючий суддя В.В. Матущак