Рішення № 83436858, 05.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 р. № 520/5412/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 15.02.2019 протокол №6 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова (після реорганізації - Шевченківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова) з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням відповідача від 01.04.2016 протокол №10 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Повторно, ОСОБА_1 18.10.2016 звернувся за поновленням виплати пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте, 21.10.2016 рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління ПФУ в Жовтневому районі м.Харкова протокол №40 відмовлено в поновленні виплати, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не призначалась. Не погоджуючись із вказаними рішенням, позивач звернувся до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року суд частково задовольнив позовні вимоги позивача та визнав протиправним та скасував рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова та зобов`язав Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2016 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Проте, рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 15.02.2019 протокол №6 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі заяви від 31.03.2016 відмовлено. Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 15.02.2019 протокол №6 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є цілком обґрунтованим та законним, оскільки позивач надав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка, на думку відповідача, є недійсною, оскільки на зворотному боці довідки не було відмітки територіального підрозділу ДМС про реєстрацію місця проживання. Крім того, зазначив, що вказані обставини підтверджуються рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 по справі № 520/2538/18.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою №6331009702 від 28.01.2016.

31 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (після реорганізації - Шевченківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова), з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, яке відбулось 26.08.2016 протокол №33 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому було враховано рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради від 17.08.2016 №7, яким не підтверджено місце проживання заявника на території Жовтневого району м. Харкова.

ОСОБА_1 18 жовтня 2016 року звернувся за поновленням виплати пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте, 21.10.2016 рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління ПФУ в Жовтневому районі м. Харкова позивачу відмовлено в поновленні виплати, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не призначалась.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі № 520/9438/18 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, від 01.04.2016 протокол № 10 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2016 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вказане рішення набрало законної сили 04.02.2019.

13 лютого 2019 року представник позивача направив до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова адвокатський запит щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/9438/18.

Листом від 21.02.2019 № 2902-02/49 Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повідомило про прийняття рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 15.02.2019 протокол №6 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стало те, що у ОСОБА_1 на дату звернення 31.03.2016 за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в довідці про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи від 28.01.2016 №6331009702 була відсутня на її зворотньому боці відмітка територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію місця проживання. Крім того, рішенням районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради від 17.08.2016 № 7 не підтверджено місце проживання заявника на території Жовтневого району м. Харкова. Також, відповідач посилався на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 №820/2538/18, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визначення протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов`язання Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова вчинити певні дії та встановлено факт того, що довідка № 6331009702 від 28.01.2016 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видана управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради станом на 31.03.2016 була недійсною, оскільки на зворотньому боці довідки не було відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію місця проживання.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (в редакції, чинній до 13.01.2016) було визначено, що територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, а також було визначено перелік реквізитів до довідки.

Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" був затверджений "Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", який регулював механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до пункту 7-1 зазначеного Порядку уповноважений орган щодня формує та направляє в електронній формі відповідному територіальному підрозділу ДМС перелік осіб, яким видана довідка. Під час видачі довідки посадова особа уповноваженого органу інформує внутрішньо переміщену особу про обов`язок повідомити протягом 10 днів відповідному територіальному підрозділу ДМС про фактичне місце проживання, а також про зміну фактичного місця проживання або повернення до покинутого місця проживання. Територіальний підрозділ ДМС у триденний строк після повідомлення внутрішньо переміщеною особою про фактичне місце проживання проводить перевірку наведених у довідці відповідних відомостей, проставляє у разі підтвердження таких відомостей на зворотному боці довідки відмітку про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, та щодня подає в електронній формі уповноваженому органові відповідну інформацію. Довідка не є дійсною без проставлення на її зворотному боці зазначеної відмітки. Уповноважений орган вносить інформацію територіального підрозділу ДМС до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та у разі наявності підстав приймає рішення про зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

В свою чергу, на підставі Закону України від 24.12.2015 № 921-VІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що набрав чинності з 13.01.2016, частини 2-6 статті 5 вищевказаного Закону України було виключено.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Приписами пункту 4 частини 2 розділу І цього Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" доповнено частину 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VІІ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" положенням, відповідно до якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Цей перелік є вичерпним.

Тобто, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016, проставлення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Вказана позиція також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.02.2018 у справі №644/6336/17, а саме у зв`язку зі змінами в законодавстві, починаючи з січня 2016 року відмітка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідною.

Крім того, вносячи зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", законодавець виключив пункт 5 частини 2 статті 9 Закону, норма якого передбачала обов`язок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з`являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Пунктом 2 розділу II Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України 08.06.2016 прийнято постанови № 352 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 та № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

З метою запровадження єдиних підходів щодо виконання вищезазначених рішень Уряду та відповідно до пункту 4 протокольного рішення від 16.06.2016 Мінсоцполітики України, до органів соціального захисту населення був направлений лист № 9110/0/14-16/081 від 26.06.2016 щодо організації роботи з питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, яким роз`яснено, що довідки, що були видані внутрішньо переміщеним особам з 13.01.2016 (включно) є дійсними та діють безстроково незважаючи на відсутність відповідної відмітки ДМС, крім довідок, дію яких було скасовано з підстав, передбачених статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (в подальшому - Закон), а також довідок, в яких адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає.

Довідки, що були видані внутрішньо переміщеним особам до 13.01.2016 і, які були дійсними на момент набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", також є чинними та діють безстроково, крім довідок, дію яких було скасовано з підстав, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", а також довідок, в яких адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає. Довідки, в яких адресою місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, діють до 20.07.2016. З метою уникнення випадків припинення виплат внутрішньо переміщеним особам після 20.07.2016 такі особи мають поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про своє фактичне місце проживання і до 20.07.2016 отримати нову довідку внутрішньо переміщеної особи. Виплати, які станом на 11.06.2016 проводилися за дійсними довідками, продовжуються.

В термін до 14.12.2016 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить обстеження місця фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики Наступне обстеження проводиться протягом шести місяців з дати складання попереднього акту. Відновлення соціальних виплат за довідками, що були скасовані відповідно до статті 12 Закону, здійснюється після видачі нової довідки відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.

У випадках, коли скасування довідки з підстав, визначених у статті 12 Закону, відбулося до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (14.06.2016), норма щодо повторного призначення соціальних виплат лише через шість місяців не застосовується. Виплати таким особам відновлюються з дати звернення особи до органу, що здійснює відповідні соціальні виплати.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Таким чином, правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави призначення пенсійних виплат, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

З огляду на те, що рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 15.02.2019 протокол № 6 було розглянуто та встановлено, що відповідно до п. 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб не є дійсною без проставлення на її зворотньому боці відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію місця проживання та саме з цієї підстави позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку про протиправність вказаного рішення та як наслідок необхідність визнати протиправними та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 15.02.2019 протокол № 6 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, суд зазначає, що рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради від 17.08.2016 № 7, яким не підтверджено місце проживання заявника на території Жовтневого району м. Харкова скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 по справі № 820/2538/18.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2016 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 15.02.2019 протокол №6 щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2016 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних