Рішення № 83436823, 22.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2019 р. № 400/3211/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 №0000783-00-1408, №0000779-00-1408, №0000781-00-1408, №0000780-00-1408 та №0000782-00-1408.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню тому, що вони прийняті на 2017 рік, а рішення Грушівської сільської ради про встановлення ставок податку на нерухоме майно на 2017 рік визнано нечинним з моменту прийняття судовим рішенням по справі №1440/2398/18 від 23.11.2018. Визнання судом нечинним рішення Грушівської сільської ради з моменту його прийняття вказує на відсутність такого рішення та відсутність підстав у Головного управління ДФС у Миколаївській області обчислювати податок на нерухоме майно та надсилати відповідні податкові рішення. Рішення Грушівської сільської ради від 17.02.17 про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, в порушення ст. 57 Конституції України, не оприлюднене, чим порушено право платника податку знати свої права та обов`язки щодо сплати податку на нерухоме майно.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав на те, що Податковим кодексом України встановлений обов`язок громадянина сплатити податок за 2017 рік, незалежно від наявності рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів. При цьому, відповідач посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постановах по справах №820/5457/17, №824/651/17-а та №803/1307/17. Також відповідач вказав, що рішення Грушівської сільської ради від 17.02.2017 №9 офіційно оприлюднено у спосіб, встановлений законом, так як у зв`язку з відсутністю офіційного веб-сайту, рішення оприлюднено на інформаційних стендах, що відповідає регламенту Грушівської сільської ради. Також вказане рішення розміщене на офіційному сайті ДФС в розділі «Рішення місцевих рад».

В свою чергу, позивач, у відповіді на відзив вказав на безпідставність доводів відповідача та просив задовольнити позов в повному обсязі та зазначив, що приймаючи до уваги, що рішення Грушівської сільської ради №9 від 17.02.17 визнано судом нечинним з моменту його прийняття, мінімальна ставка податку дорівнює нулю тому, що ст. 266 ПК не визначено мінімальну ставку податку, а встановлення таких ставок та їх застосування податковим органом є протиправним на підставі ст. 8, 10, 12 ПК України.

25.03.2019 провадження у справі №400/3211/18 зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1440/2398/18.

Ухвалою суду від 26.06.2018 поновлено провадження у справі №400/3211/18.

Представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивачем надано пояснення, у яких зазначив, що у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.19 по справі №1440/2398/18 судом зроблено висновок про те, що рішення Грушівської сільської ради від 17.02.17 №9 втратило чинність 01.01.18 та не може бути застосоване в подальшому. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 27.04.18 про нарахування податку на нерухоме майно за 2017 рік прийняті на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке втратило чинність з 01.01.18. Таким чином, при втраті чинності рішення від 17.02.17 з 01.01.18 обов`язок сплати податку на нерухоме майно за 2017 рік на підставі прийнятих рішень від 27.04.18 відсутній. При цьому, слід зазначити, що пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України, який передбачає нарахування податку на нерухоме майно в строки, визначені п.102.1 ст. 102 ПК (1095 днів) набрало чинності з 01.01.18, тому і не може застосовуватись до правовідносин у 2017 році.

За ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд розглянув справу 22.07.2019 в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проживає у м. Первомайську Миколаївської області та володіє на праві власності об`єктами нежитлової нерухомості у с. Грушівка Первомайського району, а саме: за адресою: АДРЕСА_2 - об`єкт загальною площею 867,9 кв.м.; за адресою: АДРЕСА_5 - об`єкт загальною площею 2482,6 кв.м.; за адресою: АДРЕСА_6 - об`єкт загальною площею 2065,9 кв.м.; за адресою: АДРЕСА_7 - об`єкт загальною площею 604 кв.м.; за адресою: АДРЕСА_8 об`єкт загальною площею 269,40 кв.м.

17.02.2017 Грушівською сільською радою прийнято Рішення №9 «Про затвердження Положення про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Грушевської сільської ради на 2017 рік».

Відповідно до цього рішення Грушівської сільської ради, ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік визначено у розмірі 1% від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Зазначене рішення було оприлюднено на дошці оголошень сільської ради.

27.04.2018 уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області винесені податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, а саме №№0000783-00-1408 на суму 8620,80 гривень, №0000779-00-1408 на 79443,20 гривень, №0000781-00-1408 на 19328 гривень, №0000780-00-1408 на 27772,80 гривень та №0000782-00-1408 на 66108,80 гривень.

Відповідно до п.266.5.1. ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо податків, визначені в ст. 12 ПК України.

Згідно ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до ст. 265 ПК України, однією із складових податку на майно є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 12.3.4., 12.3.5 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Таким чином, умовою застосування місцевого податку - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в 2017 році, відповідно до пп. 12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України є офіційне оприлюднення рішення Грушевської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в строк до 15 липня 2016 року про встановлення ставок цього податку.

В цьому ж випадку, сільрадою було видано рішення про встановлення місцевого податку 17.02.17, тобто поза строками, передбаченими ст.12 Податкового кодексу України.

Крім того, зазначене рішення сільської ради про встановлення податку не було оприлюднено в офіційних друкованих засобах інформації, а лише розміщене на дошці оголошення в приміщенні сільради в с. Грушівка.

Відповідно до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Тобто, обов`язковою умовою чинності нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування є його оприлюднення в офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації.

Посилання відповідача на те, що зазначене рішення було розташоване на дошці оголошень відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд не приймає як належне.

Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» містить загальні способи доведенні розпорядниками інформації публічної інформації до відома. Але, не всі зазначені способи у ст.5 Закону є формою оприлюднення регуляторного нормативно-правового акту.

Щодо регуляторних нормативно-правових актах є пряма вимога ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо їх оприлюднення саме у друкованому засобі масової інформації.

Суд звертає увагу, що у статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», окрім розміщення на інформаційних стендах, передбачена можливість у тому числі і оприлюднювати публічну інформацію і шляхом надання інформації за запитами на інформацію та будь-яким іншим способом.

Вочевидь, що не можливо собі уявити, що законодавець мав на увазі, що нормативно-правові акти, які встановлюють ставки податку, можуть оприлюднюватися шляхом надання інформації за запитом чи будь-яким іншим невизначеним способом.

З цього суд робить висновку, що у ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» йдеться мова про всі можливі способи оприлюдненні публічної інформації, але не всі ці способи оприлюднення є такими, з якими ст.57 Конституції України пов`язує питання чинності нормативно-правового акту.

Крім того, розміщення нормативно-правового акту на дошці оголошенні не здатне зафіксувати дату офіційного оприлюднення, що в свою чергу тягне неможливість визначення початку дії цього нормативно-правового акту.

Без знання дати офіційного оприлюднення, неможливо вирішити питання про дію нормативно-правового акту у часі, відповідно до вимог ст.58 Конституції України.

А без належного у передбачений законом спосіб оприлюднення нормативно-правового акту, Держава позбавляється можливості використовувати принцип іgnorantia juris non excusat, передбачений ст.68 Конституції України.

Враховуючи, що рішення Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області №9 від 17.02.17 є регуляторним нормативно-правовим актом, але всупереч вимогам ст.57 Конституції України, ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» не було оприлюднено у офіційних друкованих засобах масової інформації воно не набуло чинності.

За відсутності чинного рішення органу місцевого самоврядування про встановлення ставки місцевого податку в розмірі 1% від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, відповідно до п.12.3.5 ст.12 ПК України такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Але, п.266.5.1 ПК України передбачені лише максимальні ставки податку у розмірі 1,5 відсотка.

Мінімальна ставка податку на нерухому майно відмінного від земельної ділянки Податковим кодексом України не передбачена взагалі.

За таких обставин, необхідно вважати, що мінімальна ставка цього податку дорівнює нулю.

Враховуючи викладене, нарахування позивачу податку у розмірі 202173,60 гривень при нульової ставки податки з боку відповідача є протиправним.

Позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївський області податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 №0000783-00-1408, №0000779-00-1408, №0000781-00-1408, №0000780-00-1408 та №0000782-00-1408 про визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на нерухому майно відмінного від земельної ділянки на загальну суму 201273,60 гривень.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2012,74 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у миколаївській області від 27.04.2018 №0000783-00-1408, №0000779-00-1408, № 0000781-00-1408, № 0000780-00-1408 та №0000782-00-1470.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2012,74 гривень (дві тисячі двонадцять грн. сімдесят чотири коп.).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 01.08.19