Рішення № 83436637, 25.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2019 року м. Рівне №460/1302/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 ,

відповідача: представник Дмитрук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання дій протиправними, скасування постанови, стягнення моральної шкоди, -В С Т А Н О В И В:

04.06.2019 ОСОБА_1 звернувся в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про визнання протиправними дій, про визнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2019 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та про стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №460/1302/19; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.07.2019.

Ухвалою суду від 02.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.07.2019.

Також ухвалою від 02.07.2019 задоволено клопотання представника позивача про участь позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 25.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями позивача та його представника в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач відбуває покарання в Державній установі «Городищенська виправна колонія (№ 96)». Спірною постановою на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Як зазначено в матеріалах дисциплінарного провадження ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за те, що він 09.04.2019 близько 23:45 години не виконав загальної команди «відбій», позаяк сидів на ліжку і писав. Позивач і його представник звертали увагу на те, що жодного порушення порядку та правил у сфері виконання покарань позивач не вчиняв, так як режим тиші він не порушував, нікому не заважав і перебував на своєму спальному місці, а та обставина, що він не спав не може ставитися у вину засудженому, оскілки організм людини не можливо заставити спати за командою. Також покликались на те, що відповідно до ч.5 ст.135 Кримінально-виконавчого кодексу України, особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Незважаючи на заяви позивача від 16 та 17 квітня 2019 року щодо забезпечення права на користуватися послугами адвоката для здійснення представництва його інтересів, засідання дисциплінарної комісії в установі відбування покарання пройшло без участі адвоката. З наведених підстав, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що 09.04.2019 о 23:15 годині під час проведення чергового обходу сектору максимального рівня безпеки, молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки прапорщиком внутрішньої служби Янчаруком С.О. було виявлено, що засуджений ОСОБА_1 , камера №27, не виконав загальної команди «відбій» та сидів на ліжку і писав. На зроблені зауваження не реагував. Своїми діями позивач порушив вимоги п.1 ч.3 ст.107 Кримінально виконавчого кодексу України та пункт 2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2186/5 від 29.12.2014, за якими засуджені зобов`язані дотримуватися розпорядку дня установи. В свою чергу, за Розпорядком дня для засуджених в дільниці ресоціалізації державної установи «Городищенська виправна колонія (№ 96)» з 22:00 години до 06:00 години установлено безперервний сон. Крім того, представником наголошено, що характер та кількість допущених раніше стягнень свідчать про вперте небажання позивача виконувати вимоги встановленого порядку відбування покарання. Стосовно права на захист позивача, то сторона відповідача зауважила, що відповідно до ч.5 ст.135 КВК України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Як слідує із розписки позивач належним чином був повідомлений про розгляд дисциплінарною комісією питання щодо вчинення ним дисциплінарного проступку та дату проведення засідання комісії. Також, на підставі заяви позивача від 17.04.2019 дисциплінарну комісію було відкладено на 19.04.2019 з метою забезпечення його права на захист. Відповідно до супровідного листа від 16.04.2019 №30/08/1673 відповідач направив заяву позивача щодо надання правової допомоги до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області поштою, а додатково ще й електронною поштою. Таким чином, посилання позивача на грубе порушення ч.5 ст.135 Кримінально-виконавчого кодексу України є безпідставним та необґрунтованим. З огляду на вказане вище, сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідженням письмових доказів судом встановлено таке.

09.04.2019 молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» прапорщиком внутрішньої служби Янчаруком С.О. був поданий рапорт, згідно з яким 09.04.2019 о 23:15 годині під час проведення чергового обходу сектору максимального рівня безпеки ним було виявлено, що засуджений ОСОБА_1 , камера №27, не виконав загальної команди «відбій» та сидів на ліжку і писав. На зроблені зауваження не реагував (а.с.37).

Цього ж дня комісією установи складний акт про те, що засуджений ОСОБА_1 відмовився давати пояснення по вказаному факту порушення (а.с.37).

10.04.2019 молодші інспектори ВНІБ Подейко В.В. та Янчарук С.О. надали свої письмові пояснення, в яких підтвердили, що 09.04.2019 о 23:15 засуджений ОСОБА_1 не виконав загальної команди «відбій» та сидів на ліжку і писав.(а.с.38).

15.04.2019 комісією складений акт про те, що у службовому кабінеті начальника сектору соціально-психологічної служби засуджений ОСОБА_1 усно факт порушення визнав, однак винним себе не вважає (а.с.37 на звороті).

Також 15.04.2019 на бланку пояснення ОСОБА_1 зазначив: «Без участі адвоката давати будь які свідчення відмовляюсь» (а.с.39).

15.04.2019 в.о. начальника сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі відділу із соціально-виховної та психологічної роботи старший лейтенант внутрішньої служби Бугайчук М.П. подав рапорт виконувачу обов`язків начальника Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» Ярмощуку В.М., в якому доповів, що ним було проведено службову перевірку та зібрано відповідні матеріали стосовно ОСОБА_1 , який допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, а саме 09.04.2019 о 23:15 допустив порушення розпорядку дня (не виконав загальної команди «відбій»). Враховуючи те, що засудженим порушено вимог п.1 ч.3 ст.107 КВК України клопотав перед дисциплінарною комісією про притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності (а.с.39 на звороті).

Згідно з розпискою, 15.04.2019 о 15:30 год. позивачу повідомлено про призначення засідання дисциплінарної комісії на 17.04.2019 о 15:30 год., роз`яснено про право повідомити адвоката або іншого спеціаліста в галузі права про участь в засіданні дисциплінарної комісії, а також подати заяву про продовження терміну розгляду дисциплінарного проступку, але не більше як на дві доби (а.с.44 на звороті).

16.04.2019 ОСОБА_1 оформив письмову заяву щодо надання йому безоплатної правової допомоги на засіданні дисциплінарної комісії, що відбудеться 17.04.2019, яку адресував директору Рівненського регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги. Заяву прийняв того ж дня старший лейтенант внутрішньої служби Бугайчук М.П. (а.с.12,50).

Того ж дня, Державною установою «Городищенська виправна колонія (№96)» підготовлено супровідний лист за №30/08/1673 про направлення заяви засудженого до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області. В супровідному вказано, що заява додатково була відправлена і електронною поштою (а.с.14,49).

Разом з тим суду не надано жодного доказу тому, коли заява засудженого ОСОБА_1 була надіслана засобами поштового зв`язку адресату, як і доказів щодо її надіслання електронною поштою.

Як свідчить Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 02.05.2019 №017/2-0000211, звернення ОСОБА_1 від 16.04.2019 зареєстроване Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області 25.04.2019за №2019-0390195 (а.с.25).

17.04.2019 до початку засідання дисциплінарної комісії позивач подав заяву, в якій просив відкласти засідання дисциплінарної комісії і провести засідання в присутності адвоката, зауважуючи, що відповідну заяву відправив до Рівненського обласного центру з надання безоплатної правової допомоги 16.04.2019 (а.с.44).

Засідання дисциплінарної комісії перенесено на 19.04.2019.

18.04.2019 в.о.начальника сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі відділу із соціально-виховної та психологічної роботи старший лейтенант внутрішньої служби Бугайчук М. П . склав висновок за результатами перевірки факту не дотримання засудженим ОСОБА_1 встановленого порядку відбування покарання, в якому вказав про необхідність розгляду питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності на засіданні дисциплінарної комісії згідно стю132 КВК України (а.с.43).

За наслідками проведення засідання 19.04.2019 дисциплінарна комісія дійшла висновку про доведеність наявності в діях позивача усіх ознак дисциплінарного проступку та враховуючи причини, обставини і мотиви його вчинення, поведінку позивача до його вчинення, кількість і характер раніше накладених стягнень вирішила за порушення порядку відбування покарання накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді суворої догани (а.с.45).

До матеріалів справи відповідачем долучено довідку про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень у позивача, з яких вбачається, що засуджений ОСОБА_1 систематично притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення розпорядку дня (не виконання загальних команд «Підйом» або «Відбій»)(а.с.46).

Також відповідачем до матеріалів справи долучено Розпорядок дня для засуджених в дільниці посиленого контрою, дільниці з тримання засуджених в приміщеннях камерного типу та секторі для тримання засуджених до довічного позбавлення волі державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)», затверджений наказом №33/00-18 від 12.02.2018, згідно з яким з 22:00 до 06:00 години передбачено сон (безперервний)(а.с.47-48).

Також долучено копії доручень Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області про призначення ОСОБА_1 адвокатів Луцик К.В. та Бідюк Т.В. від 09.04.2019 та від 27.09.2018, відповідно (а.с.51).

Стороною позивача до матеріалів справи додатково долучено супровідний лист Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» за №30/03/1761 від 22.04.2019 про направлення заяви засудженого до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області (а.с.15) і відповідь на нього від 02.05.2019, що заява ОСОБА_1 від 22.04.2019 розглянута, однак через відсутність у ній інформації про предмет і суть питання щодо якого заявник бажає отримати правову допомогу позитивно не вирішена (а.с.16).

Також стороною позивача до матеріалів справи долучено довідку про стан здоров`я засудженого від 25.06.2019, згідно з якою «Розгорнутий діагноз захворювання, стан здоров`я, функціональний стан» визначено: «Артроз правого колінного суглобу 1 ст. Соматизований розлад зумовлений стресом» (а.с.54).

Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Статтею 9 КВК України встановлено, що засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації. Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність. Обов`язки засуджених, до яких судом застосовано пробацію, визначаються цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".

Згідно з абз.7, 15 ч. 1 ст. 107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку, користуватися глобальною мережею Інтернет та одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.

Статтею 131-1 КВК України передбачено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.132 КВК України, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення, зокрема, як сувора догана.

З аналізу наведених норм вбачається, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі можуть застосовуватися заходи стягнення, якщо установою виконання покарань доведено наявність у діях засудженого усіх ознак дисциплінарного проступку.

Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, визначений ст.134 КВК України.

Частинами 1, 3, 15 та 16 статті 134 КВК України передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис.

Відповідно до ч. 7 ст. 135 КВК України, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Також, ч.ч.1,2 ст.135 КВК України визначено, що питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки.

Згідно з ч.4 ст. 135 КВК України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги (ч. 5 ст. 135 КВК України).

Тобто, відповідно до зазначених норм права на відповідача покладено обов`язок повідомити засудженого про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення та надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги.

Вказане узгоджується з положеннями п.7 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 №3460-VI, згідно з якими право на безоплатну вторинну правову допомогу мають, зокрема, особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі.

Таке право включає, зокрема, здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Таким чином позивач є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу в розумінні Закону №3460-VI.

Більше того, суд звертає увагу на те, що згідно з ст.59 Конституції України, кожному гарантується право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Згідно з ст.18 Закону №3460-VI, звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

При цьому, за правилами п.5 наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 25.12.2014 №33 «Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги», регіональний центр приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі звернення осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, що оформлюється відповідним наказом, протягом п`яти днів з дня надходження письмового звернення.

З досліджених судом доказів, встановлено, що відповідно позивачу 15.04.2019 повідомлено, що він має можливість у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права про присутність на засіданні дисциплінарної комісії установи щодо доцільності застосування заходів стягнення, яке відбудеться 17.04.2019.

Також, судом встановлено, а учасниками справи не заперечувалося, що 16.04.2019 позивач виявив бажання скористатися послугами адвоката з метою представлення його інтересів на засіданні комісії і подав відповідачу заяву, адресовану Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області, для її надсилання адресату. У зв`язку з цим позивач просив відповідача перенести засідання дисциплінарної комісії.

Засідання було перенесене і відбулося 19.04.2019.

Разом з тим, звернення ОСОБА_1 від 16.04.2019 про надання йому безкоштовної правової допомоги надійшло до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області лише 25.04.2019, а доручення про призначення позивачу адвоката для надання послуг з вторинної правової допомоги з метою представлення його інтересів під час засідання дисциплінарної комісії було видане 02.05.2019, тобто через дванадцять днів після прийняття спірної постанови.

На переконання суду, термін «надання можливості засудженому звернутися за отриманням правової допомоги», застосований законодавцем в ч.5 ст.135 КВК України, означає сприяння (вчинення активних дій) адміністрацією установи відбування покарання з метою позитивного вирішення питання щодо забезпечення засудженому гарантованого йому Конституцією України права на захист.

При цьому, не може залишитись поза увагою суду той факт, що протягом двох днів (перерва між засіданнями) така заява позивача не могла своєчасно потрапити до центу з надання вторинної правової допомоги без сприяння відповідача, який міг її відправити невідкладно, що забезпечило потрапляння звернення позивача до адресата без зволікань.

Більше того, на переконання суду, той факт, що заява ОСОБА_1 від 16.04.2019 надійшла до Центру лише 25.04.2019, тобто на дев`ятий день, свідчить на користь того, що вона не була своєчасно надіслана відповідачем (строк пересилання простої поштової кореспонденції в межах області - три дні), який до того ж взагалі не надав суду жодного документального підтвердження факту надіслання такої заяви. Відповідно до цього, відповідач вчинив дії спрямовані на затягування в часі реалізації позивачем права на отримання безоплатної правової допомоги.

З огляду на вказане, суд вважає, що розгляд питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на засіданні дисциплінарній комісії 17.04.2019 був проведений з порушенням права останнього на захист.

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що в повноваження адміністративної юстиції не входить оцінка і кваліфікація тяжкості вчиненого проступку зі сторони засудженого. Межами розгляду вказаного спору є виключно оцінка дій і рішень позивача на відповідність критеріям, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що прийнята за наслідками засідання постанова про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суперечать визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що спірна постанова є протиправною та підлягає до скасування.

При цьому відсутня необхідність визнавати протиправними ще і дії відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., то суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивач покликався на те, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача зазнав душевних страждань, які негативно відобразилися на стані його здоров`я.

Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди, і які підтверджують наявність будь-яких наслідків такої шкоди. В цьому позові позивач скористався своїми правами та оскаржив протиправне рішення відповідача, винесене за наслідками дисциплінарного провадження, а сам факт дисциплінарного провадження не є підставою для висновку про спричинення позивачу моральної шкоди. Позивачем не обґрунтований розмір моральної шкоди та з пояснень позивача не вбачається чому ця шкода становить саме 1000 грн. та як вона розрахована. Більше того, у суду відсутні будь-які докази щодо існування причинного зв`язку між діями службових осіб відповідача та погіршенням стану здоров`я позивача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

В зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (відбуває покарання в ДУ "Городищенська виправна колонія №96", с.Городище, Рівненський район, Рівненська область, 35341, паспорт НОМЕР_1 , виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області 29.04.1998) до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» (код ЄДРПОУ 08564386, с.Городище,Рівненський район, Рівненська область,35341 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» від 19.04.2019 про накладення на засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

В задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 серпня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.