Рішення № 83436419, 01.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2019 року Справа № 808/1850/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593)

до: Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька/вул. Олександрівська, буд.29/16; код ЄДРПОУ 02223566)

про: застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДСНС України у Запорізькій області) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради (далі - відповідач, КЗ "Запорізький обласний краєзнавчий музей" ЗОР) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі музею, адміністративної будівлі та зовнішнього майданчику із приміщенням різного функціонального призначення Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька/вул. Олександрівська, буд.29/16, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі музею, адміністративної будівлі та зовнішнього майданчику із приміщенням різного функціонального призначення музею за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Ухвалою суду від 21.05.2018 позовну заяву було залишено без руху, на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду в засіданні 21.06.2018.

Ухвалою суду від 21.06.2018 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 24.09.2018.

Ухвалою суду від 24.09.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 24.09.2018 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 17.12.2018.

Ухвалою суду від 17.12.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 17.12.2018 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 21.02.2019.

Ухвалою суду від 21.02.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 21.02.2019 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 14.05.2019.

Ухвалою суду від 14.05.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 14.05.2019 провадження у справі зупинено за клопотанням сторін для примирення до 09.07.2019.

Ухвалою суду від 09.07.2019 провадження у справі поновлено.

Розгляд справи було відкладено на 01.08.2019.

01.08.2019 сторони подали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві від 10.05.2019 та уточненій позовній заяві за вх. №16757 від 31.05.2018. Зокрема зазначено, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено численні порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації адміністративної будівлі, господарчого двору, приміщення та території Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 29, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації будівлі музею, адміністративної будівлі та зовнішнього майданчику із приміщенням різного функціонального призначення Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради.

З огляду на викладене позивач просив позов задовольнити у повному обсязі та застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі музею, адміністративної будівлі та зовнішнього майданчику із приміщенням різного функціонального призначення Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради.

У відповідності до відзиву на позовну заяву від 20.06.2019 відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що більшість виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зафіксованих в акті № 22 усунені та знаходяться на стадії остаточного усунення, що свідчить про добросовісну поведінку відповідача, спрямовану на забезпеченням безпеки життю та здоров`я людей та власного персоналу. На підставі викладеного, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Запорізьким міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 10 квітня по 13 квітня 2018 року було проведено позапланову перевірку Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради Запорізької області , за наслідками якої було складено акт № 22 від 13.04.2018 (а.с. 30-35 т.1).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що об`єкт позивача, адміністративна будівля, господарчий двір, приміщення та територія Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 29 експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- Усі приміщення музею (адміністративний корпус, приміщення музею та приміщення двоповерхової споруди і боксів, що розташовані у господарчому дворі музею) не обладнані системою пожежного захисту та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (у відповідності до вимог пункту 4.1,Таблиці А. 1, Додатку А (обов`язковий) та пункту 20, Додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"). Відповідно до вимог пункту 1.2, глави 1, розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Може призвести до несвоєчасної евакуації людей, що тягне за собою тяжкі наслідки.

Через відсутність на об`єкті системи протипожежного захисту, в разі виникнення пожежі, не має можливості сповіщення аварійно-рятувального підрозділу, персоналу та відвідувачів , не має можливості швидкого реагування на пожежу та іншу надзвичайну ситуацію, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

-Не оброблено вогнезахисним покривом дерев`яні конструкції адміністративного корпусу, приміщення музею та приміщення двоповерхової споруди, що розташована у господарчому дворі музею. Відповідно до вимог пункту 2.5, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

В разі виникнення пожежі, дерев`яні конструкції не оброблені засобами t вигнезахисту, дають можливість для швидкого поширення вогню, та втрачають несучі властивості конструкції чим створює загрозу для життя і здоров`я людей.

-Не обладнуються усі приміщення зберігання музейного фонду АСПГ (автоматичною системою пожежогасіння). Відповідно до вимог пункту 1.2, глави 1, розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017; Додатку A1, пункту 6.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Через відсутність на об`єкті системи протипожежного захисту (автоматичної системи пожежогасіння), в разі виникнення пожежі, не має можливості своєчасного гасіння пожежі, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

-Допускається улаштування у сходовій клітці адміністративного корпусу, що розташована з тильної сторони будівлі, яка веде до господарчого двору, приміщення будь-якого призначення (комори). Відповідно до вимог пункту 2.37, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Не допускається улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (комори), обладнання.

Улаштування у сходовій клітці адміністративного корпусу значно зменшує шлях евакуації що ускладнює евакуацію людей та в разі пожежі може призвести до задимлення шляху евакуації (сходової клітини), та при виділенні продуктів горіння несе загрозу для життя та здоров`я людей.

-Не забезпечено виведення тривожного сповіщення про пожежу від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації на пульт пожежного спостерігання згідно до вимог пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно до вимог пункту 2.2, глави 2, розділу III, пункту 1.1., 1.4, глави 1, розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування. Може призвести до скорочення оперативності дій пожежно-рятувальних підрозділів, через пізнє виявлення пожежі, що тягне за собою великі матеріальні втрати, та несе загрозу для життя та здоров`я людей.

-Допускається захаращення запасного шляху евакуації (обладнанням та різними матеріалами) з приміщень музейних фондів, що розташовані в цокольному поверсі. Відповідно до вимог пункту 2.37, глави 2, розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017.

Не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами. Захаращення шляху евакуації в разі пожежі або іншої надзвичайної ситуації може призвести до ускладнення та не своєчасної евакуації людей, що тягне за собою загрозу для здоров`я та життя людей.

-Допускається захаращення шляху евакуації у залі археології ролетою (обладнанням та різними матеріалами). Відповідно до вимог пункту 2.37, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами. Захаращення шляху евакуації в разі пожежі або іншої надзвичайної ситуації може призвести до ускладнення та не своєчасної евакуації людей, що тягне за собою загрозу для здоров`я та життя людей.

- Допускається на шляху евакуації з коридору цокольного поверху облицювання горючим матеріалом (пластиком) стіни та стелі. Відповідно до вимог пункту 2.17, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стіни та стеля шляхів евакуації облицьовані горючими матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки які під час пожежі сприятимуть зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки.

-Допускається на шляху евакуації облицювання горючим матеріалом (ДВП) стіни приміщенні залу розвитку капіталізму, який веде безпосередньо через сходову клітину назовні до господарчого двору. Відповідно до вимог пункту 2.17, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стіни шляхів евакуації облицьовані горючими матеріалами які під час пожежі сприятимуть зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. В разі пожежі може призвести до не своєчасної евакуації людей, що тягне за собою тяжкі наслідки, через відсікання полум`ям шляху евакуації.

-Допускається на шляху евакуації облицювання горючим матеріалом стіни залу археології. Відповідно до вимог пункту 2.17, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стіни та стеля шляхів евакуації облицьовані горючими матеріалами які під час пожежі сприятимуть зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. В разі пожежі може призвести до не своєчасної евакуації людей, що тягне загрозу для здоров`я і життя людей, через відсікання полум`ям шляху евакуації.

-Допускається виконання оздоблення стін коридору та сходової клітини горючим матеріалом (пластиком) в двоповерховій будівлі, розташованій у господарчому дворі музею. Відповідно до вимог пункту 2.17, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стіни та стеля шляхів евакуації облицьовані горючими матеріалами які під час пожежі сприятимуть зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. В разі пожежі може призвести до не своєчасної евакуації людей, що тягне за собою тяжкі наслідки, через відсікання полум`ям шляху евакуації та при загорянні до отруєння токсичними продуктами горіння та загибелі людей.

-Допускається виконання оздоблення стін тамбуру центрального входу до музею горючим матеріалом (дерев`яний матеріал). Відповідно до вимог пункту 2.17, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стіни та стеля шляхів евакуації облицьовані горючими матеріалами які під час пожежі сприятимуть зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. В разі пожежі може призвести до не своєчасної евакуації людей, що тягне за собою тяжкі наслідки, через відсікання полум`ям шляху евакуації.

- Допускається зберігання сторонніх горючих матеріалів у сходовій клітині музею, яка веде до господарчого двору. Відповідно до вимог пункту 2.37, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами. В разі пожежі захаращення шляхів евакуації може призвести до задимлення шляху евакуації (сходової клітини), що значно ускладнює евакуацію людей та при виділенні продуктів горіння існує велика загроза травмування та загибелі людей.

-Усі двері евакуаційних виходів музею зачинені зсередини на ключ. Відповідно до вимог пункту 2.27, глави 2, Розділу III "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Зачинення дверей з середини на ключ унеможливлює евакуацію людей, і при пожежі або іншій надзвичайній ситуації несе загрозу для здоров`я і життя людей.

-Відсутні заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Відповідно до вимог пункту 1.20, глави 1, Розділу IV "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції веде до порушення ізоляції електричних мереж, та несе загрозу ураження людей електричним струмом або приводить через коротке замикання до виникнення пожежі що загрожує для здоров`я та життя людей.

-Біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметру трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева). Відповідно до вимог пункт 2.1, підпункту 9, глави 2, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Відсутність покажчика з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметру трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі унеможливлює, у разі пожежі, забір води пожежно-рятувальними підрозділами, що може скоротити час на гасіння пожежі та рятування потерпілих.

-Не проведено перевірку працездатності пожежного гідранту на тиск та витрату води з оформленням акту. Відповідно до вимог пункту 2.1, підпункту 4, глави 2, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.

В разі не проведення перевірки працездатності пожежного гідранта велика імовірність несправності даного пожежного гідранта, що може призвести до скорочення оперативності дій пожежно-рятувальних підрозділів, через недостачу тиску, або взагалі відсутності води для гасіння пожежі та виконання завдання за призначенням.

-Пожежний кран-комплект у приміщенні зберігання меблів та живопису на другому поверсі музею не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Відповідно до вимог пункт 2.2, підпункту 2, глави 2, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними. Неукомплектованість пожежного кран-комплекту пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля унеможливлює роботу пожежних кран- комплектів та не дає змоги гасіння пожежі, а розповсюдження вогню загрожує здоров`ю та життю людей.

-Не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Відповідно до вимог пункту 2.2, підпункту 9, глави 2, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірку на працездатність шляхом пуску води призводить до несправності та не унеможливлюють роботу пожежних кран-комплектів та не дає змоги гасіння пожежі, а розповсюдження вогню загрожує здоров`ю та життю людей.

-В приміщенні залу розвитку капіталізму допускається закриття пожежного крану експозицією. Відповідно до вимог пункту 2.2, підпункту 9, глави 2, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. Відсутність доступу до пожежного кран-комплекту виключає можливість роботи пожежних кран-комплектів та не дає змоги гасіння пожежі, а розповсюдження вогню загрожує здоров`ю та життю людей.

-Сигнали для відкривання засувок на обвідній лінії водомірного вузла не надходять від кнопок, які встановлені в шафах пожежних кранів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів та кран-комплектів. Відповідно до вимог пункту 4, Розділу І "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017; Додатку Ж, пункту 4 ДБН В. 2.2.9.2009 "Громадські будинки та споруди". Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Не надходження даного сигналу призводить до швидкого розповсюдження вогню без можливості локалізації та ліквідації пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів, що несе загрозу життю та здоров`ю людей.

-Не проведено технічне обслуговування вогнегасників у приміщеннях фондів та масового відділу. Відповідно до вимог пункту 3.17, глави 3, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017; пункту 3, підпункту 2 та пункту 5 Розділу II Наказу МВС України №25 від 15.01.2018 "Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників". Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги".

При невиконанні даного заходу, технічно не придатних до використання первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників), які розраховані на припинення горіння на початковому етапі розвитку пожежі може призвести до більш швидкого розвитку пожежі та призвести до більших надзвичайних подій, які несуть загрозу життю або здоров`ю людей.

-На території музею не встановлено пожежний щит. Відповідно до вимог пункту 3.11, глави 3, Розділу V "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (Абзац третій пункту 3.11 глави 3 розділу V в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 657 від 31.07.2017). На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами. Може призвести до швидкого розповсюдження вогню без можливості гасіння. Пожежний щит служить для локалізації та ліквідації пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. Його відсутність унеможливлює гасіння пожежі на етапі її виявлення та розвитку, що може призвести до швидкого розповсюдження вогню що відповідно несе загрозу життю та здоров`ю людей.

- Відповідальні особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки. Відповідно до вимог пункту 16, Розділу II "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017. Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях". Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Не проведення інструктажу не забезпечує знання персоналу про безпеку при поводженні і використанні обладнання та речовини що використовуються в господарчій діяльності, та алгоритм дій в разі виникнення надзвичайної ситуації, що створює загрозу для життя та здоров`я людей, не професіональний підхід може призвести до загибелі людей та ускладнення евакуації.

Зазначені порушення стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації до КЗ "Запорізький обласний краєзнавчий музей" ЗОР.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Суд, зазначає що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно ч.1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Після звернення позивача до суду з позовом, відповідач намагався усунути виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки. Провадження у справі неодноразово зупинялося судом за клопотанням сторін для надання можливості мирного врегулювання спору. Проте, відповідач не усунув всі порушення, які були встановлені позивачем в акті перевірки № 22 від 13.04.2018.

Так, судом встановлено, що згідно наказу №282 від 15.07.2019, у період з 17.07.2019 по 18.07.2019 позивачем проведено планову перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КЗ "Запорізький обласний краєзнавчий музей" ЗОР.

Актом планової перевірки № 594 від 18.07.2019 встановлено 7 порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які були встановлені у Акті № 22 від 13.04.2018, які були підставою для звернення позивача до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації до КЗ "Запорізький обласний краєзнавчий музей" ЗОР (а.с.61-71 т.2).

Актом планової перевірки № 594 від 18.07.2019 встановлено наступні порушення, які не усунуті відповідачем:

- усі приміщення музею (адміністративний корпус, приміщення музею та приміщення двоповерхової споруди і боксів, що розташовані у господарчому дворі музею) не обладнані системою пожежного захисту та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

- не обладнуються усі приміщення зберігання музейного фонду АСПГ (автоматичною системою пожежогасіння);

- допускається улаштування у сходовій клітці адміністративного корпусу, що розташована з тильної сторони будівлі, яка веде до господарчого двору, приміщення будь-якого призначення (комори);

- допускається на шляху евакуації облицювання горючим матеріалом стіни залу археології;

- допускається виконання оздоблення стін коридору та сходової клітини горючим матеріалом (пластиком) в двоповерховій будівлі, розташованій у господарчому дворі музею;

- не проведено перевірку працездатності пожежного гідранту на тиск та витрату води з оформленням акту;

- сигнали для відкривання засувок на обвідній лінії водомірного вузла не надходять від кнопок, які встановлені в шафах пожежних кранів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів та кран-комплектів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року №557, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, подальша експлуатація будівель Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, /вул. Олександрівська, буд. 29/16, без усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, створює реальну небезпеку для життя та здоров`я співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони їх експлуатації.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів повного усунення встановлених порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю здоров`ю людей, виявлених під час проведення позапланової перевірки.

Надані в ході розгляду справи представником відповідача документи свідчать про часткове усунення виявлених порушень. В той же час, наявність дій, вчинених відповідачем на усунення виявлених порушень не є повним усуненням таких порушень.

Згідно вимог ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації будівель Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, /вул. Олександрівська, буд. 29/16, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593) до Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька/вул. Олександрівська, буд.29/16; код ЄДРПОУ 02223566) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі музею, адміністративної будівлі та зовнішнього майданчику із приміщеннями різного функціонального призначення Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, /вул. Олександрівська, буд. 29/16, шляхом зобов`язання Комунального закладу "Запорізький обласний краєзнавчий музей" Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька/вул. Олександрівська, буд.29/16; код ЄДРПОУ 02223566) повністю зупинити експлуатацію будівлі музею, адміністративної будівлі та зовнішнього майданчику із приміщеннями різного функціонального призначення музею, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.08.2019.

Суддя І.В.Садовий