Рішення № 83436053, 05.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року Справа № 280/1517/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач або ДП «Запорізький облавтодор») до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач або Управління Держпраці), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову уповноваженої посадової особи ( ОСОБА_1 ) відповідача від 10.01.2019 №ЗП 1421 П 565/П-ЗП2433П565/АВ/ЗБ-ФС про накладення на позивача штрафу на позивача в розмірі 11169,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що несвоєчасна виплата заробітної плати по підприємству пов`язана з недостатнім фінансуванням і виконанням невідкладних державних завдань по забезпеченню безпечних умов проїзду по дорогам області в кредит. У зв`язку із чим вважає, що вина керівництва у несвоєчасній виплаті заробітної плати відсутня. З приводу оскаржуваної постанови зазначає, що остання прийнята в супереч положенням ст. 61 Конституції України, оскільки на думку позивача, має місце притягнення двічі до відповідальності за одне і те саме правопорушення. Крім того зазначає, що 07.06.2018 ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відтак, відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції під час дії мораторію. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити. Додатково надано пояснення у відповіді на відзив на адміністративний позов (вх.№18234 від 07.05.2019).

Ухвалою суду від 08.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1517/19, призначено судове засідання на 07.05.2019 з викликом сторін.

Відповідач позов не визнав, у відзив на адміністративний позов (вх.№16940 від 25.04.2019) посилається на те, що позивач у позові не спростовує виявлені в ході інспекційного відвідування, яке відбувалось з 18.12.2018 по 22.12.2018, порушення строків виплати заробітної плати. Щодо порушеної справи про банкрутство позивача зазначає, що з аналізу ч. 5,7 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можливо дійти висновку про нерозповсюдження дії мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Також, відповідач спростовує посилання позивача на порушення ст. 61 Конституції України та вважає, що штраф застосовано саме до юридичної особи за встановлені факти несвоєчасної виплати заробітної плати на різних філіях підприємства. З огляду на викладене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 07.05.2019 судове засідання відкладалось до 05.06.2019

05.06.2019 від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№23249), погоджене з представником позивача, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, 12.12.2018 Управлінням Держпраці видано наказ №2116 про проведення інспекційного відвідування ДП «Запорізький облавтодор» з питань додержання законодавства про працю у термін до 28.12.2018.

На підставі наказу оформлено направлення від 12.12.2018 №1153 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - виконання припису Управління Держпраці від 01.08.2018 № ЗП509/565/АВ-ЗП1421П565/П.

Підставою для проведення інспекційного відвідування стало не надання відповіді про факт усунення виявлених порушень, зазначених у приписі про усунення виявлених порушень від 01.08.2018 № ЗП509/565/АВ-ЗП1421П565/П (відповідно до змісту припису, позивача зобов`язано усунути в строк до 01.11.2018 порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці»).

Так, в період з 18.12.2018 по 22.12.2018 відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 22.12.2018 № ЗП1421П565/П-ЗП2433П565/АВ, який містить опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму законодавства, а саме: порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» - Під час інспекційного відвідування перевірки стану виконання припису від 01.08.2018 № ЗП509/565/АВ-ЗП1421П565/П встановлено, що в ДП «Запорізький облавтодор» заробітна плата продовжує виплачуватися з порушенням строків, які визначені чинним законодавством.

Так, заробітна плата за червень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №30 по підприємству, виплачена: 09.07.2018;

заробітна плата за червень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №36 по підприємству, виплачена: 23.08.2018;

заробітна плата за червень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №№37, 38, 39 по підприємству, виплачена: 13.09.2018.

заробітна плата за липень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №№40, 41 по підприємству, виплачена: 13.09.2018;

заробітна плата за липень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №45 по підприємству, виплачена: 08.10.2018;

заробітна плата за липень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №46 по підприємству виплачена: 09.10.2018;

заробітна плата за липень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №47 по підприємству, виплачена: 19.10.2018;

заробітна плата за липень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №№ 51, 52 по підприємству, виплачена: 01.11.2018;

заробітна плата за липень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №43 по підприємству, виплачена: 01.10.2018.

заробітна плата за серпень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №35 по підприємству, виплачена: 17.08.2018;

заробітна плата за серпень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №42 по підприємству, виплачена: 13.09.2018;

заробітна плата за серпень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №44 по підприємству, виплачена: 02.10.2018;

заробітна плата за серпень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №53 по підприємству, виплачена: 01.11.2018;

заробітна плата за серпень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №55 по підприємству, виплачена: 10.12.2018;

заробітна плата за серпень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №№57, 58 по підприємству, виплачена: 14.12.2018.

Заробітна плата за серпень 2018 по підприємству виплачена не в повному обсязі.

заробітна плата за вересень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №48 по підприємству, виплачена: 19.10.2018;

заробітна плата за вересень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №50 по підприємству, виплачена: 25.10.2018;

заробітна плата за вересень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №54 по підприємству, виплачена: 01.11.2018;

заробітна плата за вересень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №56 по підприємству, виплачена: 13.12.2018;

заробітна плата за вересень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №59 по підприємству, виплачена: 24.12.2018.

Заробітна плата за вересень 2018 по підприємству виплачена не в повному обсязі.

заробітна плата за жовтень 2018, відповідно до відомості на виплату готівки №60, виплачена одному працівнику: 14.12.2018.

Відповідно до звіту з праці (№ 1-ПВ) заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01.12.2018 становить - 817,7 тис. грн. перед 41 працівником.

Зазначені обставини позивачем у позовній заяві не спростовувались.

Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 22.12.2018 №ЗП1421П565/П-ЗП2433П565/АВ підписав т.в.о. директора ОСОБА_2 . Також наявна відмітка про отримання вказаною особою копії акту.

У зв`язку з вищенаведеними порушеннями винесено припис про усунення виявлених порушень від 22.12.2018 №ЗП1421П565/П-ЗП2433П565/АВ/П, який підписав т.в.о. директора ОСОБА_2 . Також наявна відмітка про отримання вказаною особою копії припису.

Інспекційне відвідування об`єкта відвідування здійснювалося з відома та в присутності т.в.о. директора ДП «Запорізький облавтодор» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_3 , які підписали акт інспекційного відвідування та припис без будь-яких зауважень або заперечень до підстав проведення перевірки, відображення її результатів та їх складення.

У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 22.12.2018 №ЗП1421П565/П-ЗП2433П565/АВ, заступником начальника Управління Держпраці Ганненко О.О., 29.12.2018 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗП1421П565/П-ЗП2433П565/АВ/ЗБ.

Головним управлінням на адресу т.в.о. начальника ДП «Запорізький облавтодор» за 9 днів до дати розгляду справи надіслано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 29.12.2018 №08/03.4-06/10344 на 10.01.2019 о 15 год. 15 хв.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, заступником начальника Управління Держпраці Дановським В.В., винесено постанову від 10.01.2019 №ЗП1421П565/П-ЗП2433П565/АВ/ЗБ-ФГ про накладення на позивача штрафу в розмірі 11169,00 грн. за порушення вимог частини 1 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання її протиправною та скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 115 КЗпП України, частиною першою статті 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця..., але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

У відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено лише імперативний вид санкції, який виключає можливість застосування диференційованого розміру покарання, а саме у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У відповідності до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі - Порядок №509).

У відповідності до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У відповідності до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідно до Статуту, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 13.01.2012 №10, є юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, об`єкт відвідування - Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був повідомлений про розгляд справи у термін та спосіб, прямо передбачені законодавством. До розгляду справи від позивача вмотивованого клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату або заперечень щодо виявлених порушень, встановлених актом інспекційного відвідування не надано.

Відтак, суд доходить висновку, що при винесені оскаржуваної постанови не було допущено процедурних порушень з боку відповідача.

Як вбачається зі змісту самої позовної заяви від 04.04.2019, позивач не спростовує виявлені в ході інспекційного відвідування порушення строків виплати заробітної плати з червня по жовтень 2018 року.

В той же час, позивач посилається на порушення відповідачем при накладенні штрафної санкції вимог ст. 61 Конституції України.

Оцінюючи доводи позивача в цій частині суд зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 61 Конституції України позивач не надав суду будь-яких документальних підтверджень наявності інших рішень відповідача про притягнення ДП «Запорізький облавтодор» до одного виду юридичної відповідальності та за одне й те саме правопорушення.

Крім того, суд зауважує, що виявлення фактів недотримання іншими філіями підприємства вимог ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України та за інший період не може вважатись одним і тим самим правопорушенням.

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при винесенні оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

07.06.2018 ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «Запорізький облавтодор».

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до з ч.3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

В силу ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов`язання.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, похідними від основного зобов`язання, а тому оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №825/1397/17.

Судом встановлено, що заборгованість із виплати заробітної плати у позивача охоплюється періодом з жовтня по грудень 2018 року (після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів).

Оскільки, період, за який відповідачем нараховано позивачу штраф, мав місце після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафу є правомірним.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль