Рішення № 83435993, 25.07.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2019 рокум. Ужгород№ 260/220/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,- не зявилася

відповідача: Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ,- представник не зявився

відповідача: Головне Управління ДФС України в Закарпатській області - представник Майор Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Головного Управління ДФС України в Закарпатській області про скасування вимоги про сплату боргу та постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ,Головного управління ДФС України у Закарпатській області яким просить суд:

1. Відкрити провадження по справі про що повідомити сторін процесу;

2. Постанову державного виконавця Виноградівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року ВП №58237990 - скасувати .

3. Скасувати вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області від 11.12.2018 року № Ф-1118-У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 158190,54 грн. накладеного на ОСОБА_3 .

1.Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДФС у Закарпатській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1118 від 11.12.2018 року у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені станом на 21.10.2018 року. З вказаною вимогою позивач не погоджується, оскільки зазначає, що свідоцтво про державну реєстрацію нею було здано у 2007 році. Відтак вважає, що на підставі наведеного оскаржувана вимога є незаконною та її слід скасувати . Окрім того, зазначає, що Виноградівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року ВП №58237990 щодо примусового виконання оскаржуваної вимоги, позивач з вказаною постановою не погоджується та просить її скасувати.

02 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача про заперечення щодо позову, де зокрема, зазначає, що станом на станом на 31.10.2018 за Позивачем рахувалась заборгованість по платежу НОМЕР_1 «Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. тих, які обрали спрощену систему то оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» у розмірі 15819,54 грн. Позивач перебувала на обліку в контролюючому органі, як фізична особа-підприємець та як платник єдиного соціального внеску відповідно. Позивачем 22.12.2018 року прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, тобто на день винесення вимоги про сплату боргу недоїмки №Ф-2793-56 від 07.11.2018 року, ОСОБА_4 була фізичною особою-підприємцем.

Крім того, щодо твердження позивача, про те, що вона була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, та у 2007 році «здала патент», тобто, зі змісту - свідоцтво про державну реєстрацію, зазначає, що однієї дії щодо припинення підприємницької діяльності не достатньо, щоб припинити таку, отже здача свідоцтва про державну реєстрацію не є кінцевим результатом процесу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Відтак на підставі вищевикладеного, зазначено, що оскільки позивач не дотримала процедуру щодо скасування державної реєстрації, що передбачена Законом, ОСОБА_4 залишилась фізичною особою-підприємцем до 22.12.2018. Головне управління ДФС у Закарпатській області, виносячи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1118 від 11.12.2018 року, діяло у межах закону, тому дана вимога є законною та не підлягає скасуванню. З огляду на вищевикладене, ГУ ДФС у Закарпатській області просить суд вважати позов безпідставним та прийняти рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.

В судове засідання позивачка повторно не зявилася, однак надала клопотання про відкладення судового розгляду з причин хвороби. Однак , позивачка повторно не надала до своїх клопотань ніяких доказів про хвороби, що унеможливлює суд вважати дане клопотання обгрунтованим.

Відповідач в судовому засіданні зауважив, що неявка позивача не перешкоджає судовому розгляду, і просив провести судове засідання по суті спору у відсутності позивача. Крім того представник відповідача заперечив проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Виноградівський РВ ДВС у адресовані суду заяві просив розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності позивача у відповідності до п. 2 ч. 3 , ч5 ст. 205 КАСУ та , оскільки неявка позивача не перешкоджає розгляду справи., а також з врахуванням ч.2 ст.44 КАСУ, де зазначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами .

2. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 у відповідності до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, є громадянка України, мешкає в АДРЕСА_1 (а.с.10)

Згідно картки платника податків ОСОБА_1 зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків 06.01.1997 року.( а.с. 8)

Відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.08.2005 року була проведена державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , а 22.12.2018 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за власним рішенням (а.с.61-62).

Судом встановлено, що Позивач перебувала на обліку в контролюючому органі, як фізична особа - підприємець та як платник єдиного соціального внеску відповідно, про що свідчать дані податкового обліку та реєстрів, що відображені у єдиній інформаційній системі контролюючого органу, дані до якої переносяться автоматично з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.49-50).

В інформаційних даних особи ОСОБА_2 із ідентифікаційним номером НОМЕР_2 вбачається, що ці дані зареєстровано Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області 16.08.2005 року №23100000000001394, а саме:

- основне місце обліку ГУДФС у Закарпатській області, Виноградівське Управління, Виноградівська ДПІ

- номер взяття на облік-2138

- припинено, але не знято з обліку

- дата прийняття рішення про припинення - 22.12.2018 року

- класифікаційні дані : фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності

-КОД ВЕД 52.62- роздрібна торгівля з лотків

Станом на 31.10.2018 року за Позивачем згідно облікових карток, облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів рахувалась заборгованість по платежу НОМЕР_1 «Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» у розмірі 15819,54 грн., про що свідчить також розрахунок єдиного соціального внеску (а.с.49-53).

Головне управління ДФС у Закарпатській області сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1118-У від 11.12.2018 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 158190,54 грн.(а.с.9).

Судом встановлено, що старшим державним виконавцем Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Чонка Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року , винесену при примусовому виконанні Вимоги № Ф-1118-У від 11.12.2018 року Головного управління ДФС у Закарпатській області про стягнення 15819054,00 грн. з ОСОБА_2 (а.с.14)

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

1) Щодо вимоги про скасування постановидержавного виконавця Виноградівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року ВП №58237990 суд зазначає наступне.

Розділом VI «Інструкції про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до положень п. 3, 5 розд. VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

При цьому, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ( далі Закон №2464) вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Загальний порядок виконання судових рішень та інших виконавчих документів у примусовому порядку врегульований Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Так, відповідно до ст. 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 серед іншого підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. В свою чергу, як було встановлено судом, в силу норм ч. 4, 5 ст. 25 Закону №2464 та п. 3 розд. VI Інструкції №449 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документу встановлені у ст. 4 Закону №1404. Зокрема, у виконавчому документі серед іншого мають бути зазначені: резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Водночас на підставі ч. 1,3,5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах стягувача неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, з метою захисту інтересів стягувача одержувати від будь-яких осіб необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію.

Судом встановлено, що відповідно до вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області від 11.12.2018 року № Ф-1118-У про сплату боргу (недоїмки) , розмір цієї недоїмки становить 15819,54 грн.

Однак як вбачається з оскаржуваної постанови в графі "про " зазначено - " стягнути 15819054 грн.»

Суд вважає, що допущення державним виконавцем при складанні оскаржуваної постанови вказаної помилки є достатньою підставою для визнання її протиправною та скасування.

Відтак, позовна вимога і частині визнання протиправною та скасування Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58237990 від 31.01.2019 року старшого державного виконавця Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Чонка Д.В. підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про скасування вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області від 11.12.2018 року № Ф-1118-У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 158190,54 грн. накладеного на ОСОБА_3 , то суд зазначає наступне.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до п.3.1 Порядку обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючим органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

У відповідності до інформаційних даних контролюючого органу та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Позивачем 22.12.2018 року прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, тобто на день винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2793-56 від 07.11.2018 року, ОСОБА_4 була фізичною особою-підприємцем.

Вважати незаконним або нечинними інформаційні дані щодо позивача у суду немає підстав з огляду на вимоги законності та допустимості доказів, оскільки інформаційні дані, на які посилається відповідач не визнавалися недостовірними та не спростовані позивачем.

Відповідно до приписів частини 1 статті 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до зазначеної норми, Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки на день винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2793-56 від 07.11.2018 року, ОСОБА_4 рахувалася на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець.

У відповідності до п.3.1 Порядку обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючим органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, та у 2007 році «здала патент», тобто, зі змісту - свідоцтво про державну реєстрацію.

До набуття чинності закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» діяло Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740 «Про порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності» (далі - Положення).

У відповідності до даного Положення, станом на час реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_4 , функціонував Реєстр суб`єктів підприємницької діяльності, а підтвердженням реєстрації було свідоцтво про державну реєстрацію.

У відповідності до ст.37 Положення, скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів:

- особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського

суду) у випадках, передбачених законодавством;

- довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;

- довідки установ банків про закриття рахунків;

- довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів;

- оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності .

Відтак однієї дії щодо припинення підприємницької діяльності не достатньо, щоб припинити таку, отже здача свідоцтва про державну реєстрацію не є кінцевим результатом процесу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що оскільки позивач не дотримала процедуру щодо скасування державної реєстрації, що передбачена Законом, ОСОБА_4 залишилась фізичною особою-підприємцем до 22.12.2018.

Окрім того, позивач не надала жодних доказів, які б свідчили про завершення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Законом України від 06.12.2016 №1774-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року. Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані сплатити до 09.02.2018 за звітний 2017 рік щонайменше 8448,00 грн. (3200,00*12*22%). З прийняттям Закону України від 03.10.2017 №2148- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2018, зокрема, щодо строків сплати ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільнених ст.4 Закону №2464 категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Щоквартальний платіж за 2018 рік складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%).

Отже, незалежно від отриманого доходу кожна особа, що зареєстрована, як фізична особа-підприємець чи як фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, повинна сплачувати встановлений законом мінімум.

Відповідно до абзацу 3 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону).

Частиною 12 ст. 9 Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Абзацами 1-3 ч.4 цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 9 ч. 4 цієї статті).

Розділом VI «Інструкції про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п.1 вказаного розділу до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно п.2 розділу VI Інструкції у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч.16 ст.25 Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Згідно з пунктом 7 розділу VI Інструкції, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління ДФС у Закарпатській області, виносячи вимогу про сплату боргу (недоїмки) ід 11.12.2018 року № Ф-1118-У, діяло у межах закону, тому дана вимога є законною та не підлягає скасуванню.

Відтак в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст.139 ч.3 КАСУ при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями ст. 205, 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 34991720 м. Виноградів, вул. Миру,16) про скасування постанови - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58237990 від 31.01.2019 року старшого державного виконавця Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Чонка Д.В.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_5 ( реєстраційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 790 ( сімсот девяносто) грн. 50 копійок згідно квитанції № 1 від 04.03.2019 року Державний ощадний банк України за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 34991720 м. Виноградів, вул. Миру,16) .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 серпня 2019 року.