Рішення № 83435859, 29.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Справа № 160/6313/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняМілєвській А.В. за участі: представника позовача - Стус О.М. представника позивача - Олександров О.П. представника відповідача - Агаджанян О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Мрія" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство "Мрія" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2019 року № 0008941418.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Мрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану варітсть по взаємовідносинам з ТОВ «Еко-Лайнс» за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, за результатами якої було складено акт № 5717/04-36-14-18/31004466 від 11.02.2019 за висновками якого було встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за травень 2018 на суму 359 400 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2018 на суму 359 400 грн. Позивач вважає вказані висновки контролюючого органу зроблені на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності та можливих порушень податкового та іншого законодавства контрагента і третіх осіб, за які ПСП «Мрія» не несе будь-якої відповідальності. При цьому, податковий кредит сформований платником податку на підставі належно зареєстрованих податкових накладних, складених постачальником товарів та послуг, а укладення та виконання договорів з ТОВ «Еко-Лайнс» підтверджено первинними бухгалтерськими та іншими фінансово-господарськими документами. Таким чином, вказані обставини повністю спростовують висновки ГУ ДФС у Дніпропетровської області, викладені в Акті перевірки, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.07.2019 року.

18 липня 2019 року представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, просив у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що ПСП «МРІЯ» з постачальниками ТОВ «Еко-Лайнс» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товарів при використанні відповідної продукції у господарській діяльності і складено первині документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Враховуючи вищевикладене, по ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС» відсутнє справжнє джерело первинного походження ТМЦ та послуг (карбамідно-аміачна суміш марки КАС-32 (в-во Україна) у кількості 169 т та послуги по внесення рідких добрив: карбамідно-аміачної суміші марки КАС-32 - 1074га), відтак не існує дійсної можливості набуття її у власність ПСП «МРІЯ», а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним ПСП «МРІЯ», незважаючи на документальне оформлення операцій. Таким чином, позивач не підтвердив реальність фінансово-господарських взаємовідносин ПСП «МРІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС» за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 року на загальну суму ПДВ - 359 400 грн. з придбання товарів, а саме карбамідно-аміачна суміш марки КАС-32 (в-во Україна) у кількості 169 теа послуги по внесення "рідких добрив: карбамідно-аміачної суміші марки КАС-32 - 1074га) на загальну суму 2 156 400 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року закінчено підготовче судове засідання та розпочато у той самий день розгляд справи по суті, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги просили задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись надоводи викладені у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені рішення виходив з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 29 січня 2019 року по 04 лютого 2019 року, на підставі наказу № 350 від 21.01.2019 року та направлення № 355 від 21.01.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПСП «МРІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС» за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 року, за результатами якої було складено акт №5717/04-36-14-18/31004466 від 11.02.2019 згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 1 п 4 розділ V, п.п.1, п.п 2, п.п .5 п,5 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), внаслідок чого зменшується від"ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 Декларації) в сумі 359 400 грн. по декларації за травень 2018 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 20.03.2019 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008941418.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого Державна фіскальна служба України рішенням від 13.06.2019 року № 27176/6/99-99-11-04-02-25 відмовила в задоволенні скарги ПСП «Мрія» та залишено податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із винесенним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14,п.198.1, 198.3,п.198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до положень п.2 ст. 3 Закону № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону №996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, отримання позивачем податкової накладної від ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС» є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість протягом звітного періоду згідно до вимог ст.198 ПК України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із наданих документів, 02 травня 2018 року укладено договір купівлі-продажу № КД-02/05/18-04, згідно умов якого, «Продавець» ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС», в особі директора ОСОБА_2 зобов`язується поставити та передати у власність «Покупця», а «Покупець» (ПСП «МРІЯ») в особі директора ОСОБА_4. зобов`язується прийняти та сплатити за товарно-матеріальні цінності, згідно специфікації на кожну окрему партію на умовах даного договору (карбамідно-аміачна суміш марки КАС-32 (в-во Україна) у кількості 169 тонн на загальну суму 1 673 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 278 8050,00 грн.).

Відповідно п. 2.1, 2.2 вказаного договору ціна, кількість та асортимент товару вказуються у специфікаціях (додатках до договору), рахунках-фактурах та видаткових накладнх на кожну окрему партію на умовах даного договору. В цвіну товару входить вартість тари, упаковки, маркування та навантаження товаруна базисі поставки. Вартість доставки сплачується окремо, згідно специфікації.

У відповідності до п. 2.4 Договору: товар вважається прийнятим за кількістю в момент отримання його представником Покупця від представника Продавця у відповідності до товаро-транспортної та видаткової товарної накладної, які виписує продавець.

На виконання вказаних умов договороу ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС» на адресу позивача виписані видаткові накладні № 31 від 16 травня 2018 року, № 32 від 16 травня 2018 року та товарно-транспортні накладні № 31 від 16 травня 2018 року, № 32 від 16 травня 2018 року, № 33 від 16 травня 2018 року, № 34 від 16 травня 2018 року, № 35 від 16 травня 2018 року, № 36 від 16 травня 2018 року, № 37 від 16 травня 2018 року, згідно яких Приватне сільськогосподарське підприємство "Мрія" отримало карбамідно-аміачна суміш марки КАС-32 у кількості 169 т.

Згідно умов п. 3.3. договору вказаний товар перейшов у власність покупця з моменту поставки товару та підписання представниками Сторін видаткової накладної на відповідну партію Товару.

В подальшому вказаний карбамідно-аміачну суміш було викорастано підприємством, оскільки основний вид діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства "Мрія" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насінна олійних культур, у зв`язку чим було укладено договір на послуги по внесенню вказаної суміші.

Відповідно до договору про надання послуг від 02.05.2018р. № ПОІН-02/05/15 «Виконавець» (ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС», м.Київ) в особі директора ОСОБА_2 зобов`язується свій ризик, власними силами та засобами надати «Замовнику» (ПСП «МРІЯ») в особі директ ОСОБА_4 , визначені в Специфікаціях до цього договору послуги з викона сільськогосподарських механізованих польових робіт у 2018 році на земельних площах «Замовника», власною сільськогосподарською технікою, у суворій відповідності агротехнічних вимог: послуги по внесенню карбамідно-аміачної суміші марки КАС-32 асортименті й кількості відповідно до Спеціфікації (Додаток 1), що є невід`ємною частиї договору технікою Виконавця. Замовник зобов`язується оплатити надані послуги. Оплата робіт проводиться за фактично надані послуги згідно актів виконаних робіт (внесення рідких добр карбамідно-аміачної суміші марки КАС-32, агрегат - оприскувач самохідний, 1074 га, на загал суму 483 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 80 550,00 грн,).

На виконання умов Договору складено акт здачі-прийняття робіт № 18 від 21 травня 2018 року (а.с. 46), та сплачено позиваче 19.06.2018 року за договором від 02.05.2018р. № ПОІН-02/05/15 за надані послуги у розмірі 10% від ціни договору, згідно його умов (а.с. 48).

За операцією по вказаному договору ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС» зареєструвало податкову накладну № 38 від 21.05.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 47)

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 липня 2019 року при розгляді справи N 811/4044/13-а

Так, відповідальність платника податку має індивідуальний характер. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру. Так, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит. Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Посилання відповідача, як на підставу щодо нереальності господарської операції на відсутність сертифікатів якості є безпідставні, оскільки вказані документи не є первиними бухгалтерським документом та не є обов`язковим, вказаний документ може бути поданий в сукупноті з первинними документами, як доказ, але його відсутність не створю правових наслідків для позивача.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг), які з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Натомість наявність у позивача належно оформлених первинних документів, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об`єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, у справі не встановлено.

Відтак, фактично позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та існуванню зв`язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, із наданих позивачем доказів до суду вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, а доказів протилежного відповідачем не надано.

Сумніви відповідача щодо належного виконання умов договору купівлі-продажу, а саме, згідно товарно - транспортних накладних № 31 та № 36 від 16.05.2018 року водій ОСОБА_5 двічі на день перевіз товар з Київа до с. Затишне, не свідчить про порушення позивачем норм податкового законодавства, враховуючи те, що вказані товарно - транспортні накладні складені не позиваче, а допущенні помилки при їх складанні не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийнятих оспорюваних рішень з підстав виявлених у ході перевірки порушень, оскільки жодними нормами чинного законодавства України не передбачено позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі відсутності певних недоліків у оформленні первинних бухгалтерських документів, зокрема, за наявності податкових накладних, що підтверджують отримання відповідних послуг.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дослідивши у повній мірі обставини справи та наявні докази суд приходить до висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, складених в ході здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «ЕКО-ЛАЙНС», правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний періоди, у зв`язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню..

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення № 93 від 26.06.2019 року у розмірі 5391,00 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Мрія" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0008941418 від 20.03.2019 року

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Мрія" (ЄДРПОУ-31004466) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5391,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 серпня 2019 року.

Суддя А.О. Коренев