Рішення № 83435851, 30.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Справа № 160/5678/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.,

за участі

представника позивача Бейгул А. Г.

представника відповідача Баранник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» (49054, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 72, кв. 48; код ЄДРПОУ 40051658) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДФС у Дніпропетровській області, урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДФС у Дніпропетровській області протокол № 1 від 22.03.2019 року, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «САБТЕХПРОМ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «САБТЕХПРОМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що останнім було подано на реєстрацію податкові накладні №21 від 15.04.2018 року, №21 від 15.07.2018 року, №27 від 15.05.2018 року, №48 від 31.07.2018 року, №54 від 30.04.2018 року, №66 від 31.05.2018 року, №78 від 15.03.2018 року, №116 від 31.03.2018 року, які направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, реєстрацію вказаних накладних зупинено, через внесення ТОВ «САБТЕХПРОМ» рішенням комісїі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (далі - рішення, комісія) та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що вказане рішення порушує його права та інтереси з огляду на те, що внесення до переліку ризикових платників податку надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних і тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню в повному обсязі. Позивач також просив про необхідність витребування від ГУ ДФС у Дніпропетровській області копії вказаного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відкрито провадження у справі №160/5678/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16 липня 2019 року 0 11:30 год. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачам надати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, а також витребувано від відповідача рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким товариство з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

16 липня 2019 року від позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату. Наступною датою судового засідання визначено 30 липня 2019 року, 11:40 год.

30 липня 2019 року від відповідача ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнім зазначено, що включення ТОВ «САБТЕХПРОМ» до переліку ризикових здійснено на підставі оперативної інформації Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій вказаним платником податків та відповідність цих ознак встановленим критеріям ризикованості, встановленим критеріям ДФС, а саме: здійснення транспортно-експедиторських послуг та реалізації палива за умови, що придбання складалося лише із товарів без надання інформації щодо транспортних засобів, їх обслуговування та ін. Окрім того, відповідачем зазначено, що виключення інформації, що надійшла за результатами податкового контролю з баз даних податкового органу, неможливе, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними у встановленому законом порядку.

У відкритому судовому засіданні 30 липня 2019 року позивачем було надано клопотання про уточнення позовної заяви та виключення з прохальної частини витребування документів у відповідача, через надання ним копії службової записки та витягу з протоколу № 1 засідання робочої групи ГУ ДФС із забезпечення функціонування комісії про внесення ТОВ «САБТЕХПРОМ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» зареєстровано у встановленому порядку як юридична особа (код ЄДРПОУ 40051658) та перебуває на податковому обліку в органах ДФС України з 06.10.2015 року та є платником податку на додану вартість з 01.11.2015 року.

Основними видами діяльності підприємства є: оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (код КВЕД 46.38); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), вантажний автомобільний транспорт (основний) (код КВЕД 49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20).

ТОВ «САБТЕХПРОМ» на праві орендного користування володіє та використовую у підприємницькій діяльності одиницю транспортного засобу, а саме: Peugeot boxer, 2007 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_2 .

01 березня 2018 року між приватним акціонерним товариством «Комбінат» Придніпровський (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 203 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги автомобільним транспортом:

-доставка довіреного йому вантажу в пункт призначення і видання його особі, що має право на одержання вантажу;

-отримувати вантаж для замовника у вантажовідправника, вказаного останнім;

-здійснювати експедирування і виконувати вантажно-розвантажувальні роботи.

Додатковою угодою № 3 від 01.03.2018 до вказаного договору передбачено, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю вартість послуг за розвезення вантажу для автомобілів у розмірі 6 грн. 80 коп. за 1,5 тони вантажу за 1 км перевезення без ПДВ, 7 грн. 55 коп. за 2,2 тони вантажу за 1 км перевезення без ПДВ, 7 грн. 25 коп. за 1,5 тони за 1 км перевезення без ПДВ. За попереднім розрахунком загальна відстань перевезення складає 5513 км. Попередня розрахункова вартість наданих послуг за актом виконаних робіт № 207 від 15.03.2018 року становить 12174,72 грн у т.ч. ПДВ 20% 2029.12, за актом виконаних робіт №230 - 32222,10 грн, у т.ч. ПДВ 20% 5370,35 грн.

Розрахунки між замовником і виконавцем за договором проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунку N НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «РАДАБАНК» Дніпро, з 01.01.2018 до 31.12.2018 року.

Роботи за вищезазначеним договором виконувались водієм-експедитором ОСОБА_3 , який згідно з штатним розкладом ТОВ «САБТЕХПРОМ» від 01.03.2018 року працює на підприємстві та здійснював відповідні перевезення згідно з актом виконаних робіт №270 та №230.

Для цілей ведення господарської діяльності згідно з договором поставки № 0001 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (постачальник) та ТОВ «Сабтехпром» (покупець) 02 січня 2018 року, придбавалося дизпаливо (КОД товару УКТЗЕД 2710194300), бензин А-92 (код УКТЗЕД 2710124194), бензин А-95 (код УКТЗЕД НОМЕР_2 ), що підтверджується видатковою накладною №0032/0002048 від 21.03.2018, специфікацією №0032/0002048-С до вказаної накладної, рахунком-фактурою №0032/0002218 від 21.03.2018 року.

У зв`язку з наданням послуг з перевезення вантажів ТОВ «САБТЕХПРОМ» були виписані та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: №21 від 15.04.2018 року, №21 від 15.07.2018 року, №27 від 15.05.2018 року, №48 від 31.07.2018 року, №54 від 30.04.2018 року, №66 від 31.05.2018 року, №78 від 15.03.2018 року, №116 від 31.03.2018 року.

Через систему електронного документообігу було отримано квитанцію № 1 від 28.03.2018 року, квитанцію № 1 від 13.04.2018 року про зупинення реєстрації податкових накладних №78 та №116 відповідно через відповідність платника податку вимогам пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», через перевищення величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Не погодившись із цим, позивач звернувся з заявою від 26 квітня 2019 року до ГУ ДФС в Одеській області про надання рішення комісії головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповіддю ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.06.2019 року надано інформацію про розгляд оперативної інформації ДФС України ТОВ «САБТЕХПРОМ» за рішенням комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «САБТЕХПРОМ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості за протоколом від 22.03.2018 року. Копію відповідного протоколу позивачу надано не було.

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням від 22.03.2018 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (у редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017).

12 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджений Порядок

зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок № 117).

Згідно з пп.12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У відповідності до п. п. 15 - 21 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.27 Порядку №117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічні позиції викладені у постановах Верховного суду від 22.04.2019р. у справі №2040/5445/18, від 16.04.2019р. у справі №826/10649/17.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 78 від 15.03.2018 та №116 від 31.03.2018 року є невідповідність обсягу постачання товару/послуги величині залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Натомість, позивачу запропоновано надати пояснення або докази документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Натомість, чітких критеріїв ступенів ризику не вказано, не міститься перелік документів визначених нормами податкового законодавства, який необхідно надати.

В копії протоколу №1 від 22.03.2018 року, наданої у судовому засіданні, також, не міститься жодної вичерпної інформації для усунення перешкод в реєстрації вказаних податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Критерії ризиковості платника податку сформовано листом Державної фіскальної служби України Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18.

При цьому, згідно з пп.1.6 п.1 зазначених Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117. Про вказане свідчить лист Міністерства фінансів України від 24.05.2018, адресований інформаційному агентству «Єдина служба правової допомоги», копія якого міститься в матеріалах справи. У вказаному листі зазначено, що відповідно до п.10 Порядку №117, Мінфін листами від 26.02.2018 №26020-06-10/5334 та від 18.04.2018 №26010-06-10/10704 доручив ДФС України розробити проект наказу про затвердження критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, для його подальшої державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, проте на сьогодні зазначений проект не надано.

Зворотного відповідачем суду не повідомлено, а судом не встановлено.

Крім того, відповідно до вимог Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV), регуляторний акт - це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторний орган - це, зокрема, центральний орган виконавчої влади.

Державна фіскальна служба України, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, є центральним органом виконавчої влади.

Таким чином, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Статтею 25 Закону № 1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

- відсутній аналіз регуляторного впливу;

- проект регуляторного акта не був оприлюднений;

- проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом;

- щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Відповідачем не доведено суду, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку Державною фіскальною службою України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог 25 Закону № 1160-IV, натомість з матеріалів справи вбачається протилежне.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (далі - Положення про державну реєстрацію) та передбачено наступне.

На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту (п.3 Положення про державну реєстрацію).

Згідно з пп. «б» п.4 Положення про державну реєстрацію, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

- мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Державну реєстрацію здійснюють: нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст (згідно з п.6 Положення про державну реєстрацію).

За вимогами п.15 Положення про державну реєстрацію, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, а саме встановлені судом обставини щодо порушення відповідачем порядку прийняття та реєстрації Критеріїв ризиковості платника податку, суд зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд вважає, що протокольне рішення від 22.03.2018 року про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не відповідає п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене контролюючим органом оскаржуване рішення винесено не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що оскаржуване протокольне рішення від 19.09.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд звертає увагу на те, що відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення Кодексу, суд вважає, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання виключити ТОВ «САБТЕХПРОМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, судом при задоволенні вказаної вимоги у наведений спосіб було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Враховуючи викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 13 від 10 травня 2019 року.

Відтак, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» (49054, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 72, кв. 48; код ЄДРПОУ 40051658) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДФС у Дніпропетровській області протокол № 1 від 22.03.2019 року, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «САБТЕХПРОМ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «САБТЕХПРОМ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САБТЕХПРОМ» (49054, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 72, кв. 48; код ЄДРПОУ 40051658) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено 05 серпня 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук