Ухвала суду № 83435835, 02.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 серпня 2019 р. Справа № 804/2665/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровський області до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2017 року Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, у розмірі 1 190 873,09 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10 травня 2017 року о 09:30 год.

На підставі ухвали суду від 24.05.2017 року виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі №804/2665/17 шляхом зазначення дати винесення ухвали 27.04.2017 року.

09 червня 2017 року ухвалою суду здійснено заміну правонаступником відповідача в адміністративній справі на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив».

Також, ухвалою суду від 09.06.2017 року зупинено провадження в адміністративній справі №804/2665/17 до моменту винесення Господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/9932/16 рішення щодо розгляду грошових вимог Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

На підставі ухвали суду від 15.07.2019 року провадження в адміністративній справі №804/2665/17 поновлено, здійснено заміну позивача на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровський області, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2019 року на 09:00 год.

30 липня 2019 року позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року по справі № 904/9932/16, якою визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 14 930 770,05 грн., оскаржено Товариством з обмежено відповідальністю «Фінанс-Комерц» в апеляційному порядку. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року справі № 904/9932/16 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс-Комерц» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року та ухвалою суду від 10.07.2019 року призначено чергове судове засідання щодо розгляду справи о 14:30 год. 05.08.2019 року, на підставі чого позивач просить зупинити провадження у справі до визнання Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» банкрутом чи закриття провадження у справі №904/9932/16.

02 серпня 2019 року від представника Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року по справі № 904/9932/16 було визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 14 930 770,05 грн., частиною яких є спірна сума по даній справі в розмірі 1 190 873,09 грн. У зв`язку з тим, що спірна сума вже розглядається в процедурі банкрутства відповідача відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що вищевказані клопотання є взаємопов`язаними, суд вважає за необхідне здійснити їх спільний розгляд.

Позивач та відповідач у судове засідання 02.08.2019 року не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши подані клопотання та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року по справі №904/9932/16 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив».

22 травня 2017 року Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області подало заяву про визнання грошових вимог у сумі 14 930 770,05 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів по справі №904/9932/16, куди входить і сума боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2017 року у розмірі 1 190 873,09 грн., які ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 року прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року у справі №904/9932/16, яка набрала законної сили 08 липня 2019 року, визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, у сумі 14 930 770,05 грн. (2 черга задоволення), до складу якої входить заявлена у даній адміністративній справі сума стягнення, а саме 1 190 873,09 грн. за період січень-березень 2017 року.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В силу пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

За приписами частин 3 та 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII), безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до частини 15 статті 16 Закону № 2343-XII, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.

З огляду на викладені обставини, на момент звернення позивача до суду з позовом у цій справі та станом на день вчиненні спірних дій у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/9932/17 про банкрутство відповідача, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року у справі №904/9932/16 визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, у сумі 14 930 770,05 грн. (2 черга задоволення), до складу якої входить заявлена у даній адміністративній справі сума стягнення, а саме 1 190 873,09 грн. за період січень-березень 2017 року, а отже, заявлені у даній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду Дніпропетровської області і не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із банкрутством, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/2665/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний позов в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева