Рішення № 83435777, 17.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/6580/19

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О,

представника позивача Кузьміна Д.Л. , представника відповідача Добровінської Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" до Головне управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати Головного управління ДФС у Житомирській області від 15.04.2019 № 0008221413, № 0008231413 та № 0008241413.

В обґрунтування позову зазначає, що проведення позивачем господарських операцій з з ТОВ "Пром Гарант Плюс", ТОВ "Марія-К", ТОВ "Українське поле", ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг" підтверджується первинними документами; твердження про фіктивність операцій позивача з контрагентами не знаходить правового підґрунтя в належних та допустимих доказах у вироку чи рішенні суду; реальність операцій з контрагентами підтверджується укладеними між сторонами договорами поставки та консигнації, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками на оплату та платіжними дорученнями на перерахування коштів, які були надані під час перевірки; позивач здійснює свою господарську діяльність без порушень вимог чинного законодавства, однак не може гарантувати дотримання його контрагентами цих вимог.

Ухвалою від 02.05.2019 позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (т.3 а.с.166-177), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що документальною плановою перевіркою позивача встановлено нереальність господарських операцій з ТОВ "Пром Гарант Плюс", ТОВ "Марія-К", ТОВ "Українське поле", ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг".

Позивач подав відповідь на відзив (т.3 а.с.184-188) в якому вказує, що відзив позивача є безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні:

- представник позивача позов підтримав;

- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши досліджені по справі докази у сукупності суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно висновків Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи від 29.03.2019 № 227/06-30-14-13/00688195 (т.1 а.с.12-108), перевіркою встановлено порушення ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод":

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, ст. 135 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5482221 грн., в т.ч.: за ІV квартал 2016 року в сумі 5338 грн., за І квартал 2017 року в сумі 2093 грн., за ІІІ квартал 2017 року в сумі 304239 грн., за ІV квартал 2017 року в сумі 4363543 грн., за ІV квартал 2018 року в сумі 807008 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5167987 грн., у тому числі по періодах:

- за жовтень 2016 року - на суму 3082 грн.;

- за серпень 2017 року - на суму 8890 грн.;

- за вересень 2017 року - на суму 338043 грн.;

- за жовтень 2017 року - на суму 2619762 грн.;

- за листопад 2017 року - на суму 1688746 грн.;

- за червень 2018 року - на суму 509464 грн.,

та встановлено завищення р.21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на суму 927086 грн. за грудень 2018 року.

На підставі Акту перевірки від 29.03.2019 № 227/06-30-14-13/00688195 Головним управлінням ДФС у Житомирській області 15.04.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод":

- № 0008221413 (т.1 а.с.109) - збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 8223332 грн. (за податковим зобов`язанням - 5482221 грн., за штрафними санкціями - 2741111 грн.);

- № 0008231413 (т.1 а.с.113) - збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7751981 грн. (за податковим зобов`язанням - 5167987 грн., за штрафними санкціями - 2583994 грн.);

- № 0008241413 (т.1 а.с.111) - зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 926452 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 44.1 ст. 41 ПК України встановлено:

" Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу."

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як зазначено в п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку", дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

В статті 198 ПК України зазначено:

"198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з Акту перевірки від 29.03.2019 № 227/06-30-14-13/00688195, на підставі якого прийняті спірні рішення, відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем вищевказаних норм, вважаючи, що ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод":

- занижено дохід за ІV квартал 2018 року на суму 4483380 грн. безоплатно отриманих добрив, оскільки їх ймовірні постачальники ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг", відповідно до ІС "Податковий блок", "ЄРПН", не мають зареєстрованих та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників для постачання добрив, не є виробниками даного виду товарів, даний товар не був ними імпортований, в ланцюгах постачання не встановлено його походження та взагалі факту його придбання у постачальників (т.1 а.с.16-18), та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2018 року суми ПДВ в розмірі 896676 грн., які не підтверджені первинними документами в частині взаємовідносин з ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг" (т.1 а.с.70-85);

- занижено об`єкт оподаткування шляхом безпідставного зменшення фінансового результату на витрати з придбання ПММ за ІV квартал 2016 року на суму 29655 грн., за І квартал 2017 року на суму 11625 грн. (т.1 а.с.19) та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2016 року-січень 2017 року суми ПДВ в розмірі 8256 грн., які не підтверджені первинними документами, в частині взаємовідносин з ТОВ "Пром Гарант Плюс", що має ознаки фіктивності (т.1 а.с.26-29);

- занижено об`єкт оподаткування шляхом безпідставного зменшення фінансового результату на витрати з придбання соняшнику та сої за ІІІ квартал 2017 року на суму 1690214 грн., за ІV квартал 2017 року на суму 15320353 грн. (т.1 а.с.19) та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за вересень-жовтень 2017 року суми ПДВ в розмірі 3402114 грн., які не підтверджені первинними документами, в частині взаємовідносин з ТОВ "Марія-К", що має ознаки фіктивності (т.1 а.с.31-52);

- занижено об`єкт оподаткування шляхом безпідставного зменшення фінансового результату на витрати з придбання соняшнику, кукурудзи та сої за ІV квартал 2017 року на суму 8921553 грн. (т.1 а.с.19) та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2017 року-січень 2018 року суми ПДВ в розмірі 1784311 грн., які не підтверджені первинними документами, в частині взаємовідносин з ТОВ "Українське поле", що має ознаки фіктивності (т.1 а.с.52-63);

- завищено податковий кредит за січень 2017 року на суму 634 грн. по взаємовідносинах з ОСОБА_2 , як не підтверджений податковою накладною (т.1 а.с.29-31);

- завищено податковий кредит за жовтень 2016 року на суму 3082 грн. внаслідок неврахування висновків акту попередньої перевірки, за результатами якої було встановлено завищення значення рядка 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на суму 3082 грн. за вересень 2016 року, а саме за даними підприємства значення рядка 21 декларації з ПДВ за жовтень 2016 року від 20.10.2016 № 919579310 становить 203503 грн., за даними перевірки значення даного рядка встановлено у сумі 200421 грн. (т.1 а.с.86-87).

Враховуючи, що відповідно до позовної заяви, позивач не обґрунтовує протиправність спірних рішень щодо сум податкового кредиту 634 грн. та 3082 грн., в судовому засіданні доказів правомірності віднесення вказаних сум до податкового кредиту не надає, суд вважає податкові повідомлення-рішення № 0008231413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на 3082 грн., за штрафними санкціями - 1541 грн., та № 0008241413 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 634 грн. такими, що прийняті відповідно до законодавства, а позов таким, що в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Реальність господарських операцій з ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг" на виконання договорів консигнації на продаж товару - добрив (т. 3 а.с.20-49) підтверджується первинними документами: накладними, податковими накладними, товаро-транспортними накладними, платіжними дорученнями (т.3 а.с.50-147).

Реальність господарських операцій з придбання ПММ за договором поставки у ТОВ "Пром Гарант Плюс" (т.1 а.с.115-118) підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями (т.1 а.с.119-136).

Реальність господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції за договорами поставки у ТОВ "Українське поле" (т.1 а.с.137-142) і у ТОВ "Мрія-К" (т.2 а.с.35-47) підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товаро-транспортними накладними, платіжними дорученнями (т.1 а.с.143-250, т.2 а.с.1-34, т. 2 а.с.48-250, т.3 а.с.1-19).

При цьому суд звертає увагу, що:

- оплати добрив, отримання, оприбуткування та продажу їх позивачем, реєстрації податкових накладних продавців відповідачем, не заперечується, але останній вважає, що ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" вказані добрива отримав безоплатно і не за вказаними договорами консигнації, оскільки консигнант "НІК АГРО", консигнатори не подавали будь-якої податкової та фінансової звітності за вказаними операціями, інформація про придбання ними добрив відсутня;

- оплата ПММ, сільгосппродукції, їх оприбуткування позивачем, реєстрації податкових накладних продавців відповідачем не заперечується, однак останній вважає продавців цих товарів фіктивними, оскільки: - ТОВ "Пром Гарант Плюс" не подавало податкової звітності за періоди, коли здійснювались вказані операції, автоматизованою системою перегляду співставлень встановлено розбіжності по взаємовідносинах ТОВ "Пром Гарант Плюс" з позивачем; - по ТОВ "Мрія-К" і ТОВ "Українське поле" згідно даних АІС "Податковий блок" за 2017 рік інформація про основні засоби відсутня, сторонні послуги з експлуатації основних засобів не придбавались, сторонні трудові ресурси не залучались, відомості про наявність земельних ділянок відсутня, податкова звітність за 2017 рік по податку на прибуток, платі за землю не подавалась, засновник ТОВ "Мрія-К" з 29.07.2015 по 06.11.2017 ОСОБА_3 ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2018 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України (справа № 757/5236/18-к), товарно-транспортні накладні містять недостовірну інформацію та свідчать про неможливість здійснення перевезень у строки та кількості продукції, в них зазначених.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Відповідачем не надано доказів про визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Пром Гарант Плюс", ТОВ "Марія-К", ТОВ "Українське поле", ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг", недійсними у судовому порядку, а також наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача.

Щодо дати договорів консигнації на продаж товару, в яких вказані коди ЄДРПОУ консигнаторів, суд зазначає, що вона вказана невірно внаслідок допущеної помилки, оскільки станом на 30.01.2018 ТОВ "Лазанторі", ТОВ "Тескомпані", ТОВ "Араксан", ТОВ "Тесласіті", ТОВ "Лакшері Трейдінг" не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.4 а.с.54-61), і не могли укласти вказані договори 30.01.2018. Однак вказана помилка не свідчить про їх недійсність, враховуючи, що поставка товару за ними відбулась.

З приводу припущень відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, що унеможливлює здійснення ними господарської діяльності, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Питання віднесення певних сум до витрат і до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено, а висновки податкового органу, на якого в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов`язок доказування, не підтверджені документально.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, в рішенні від 09.01.2007 по справі "Інтерсплав проти України" (заява № 803/02); у п. 38 якого визначено, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2018 по справі № 757/5236/18-к (т.4 а.с.18-21) і те, що згідно інформації правоохоронних органів під час допиту директор ТОВ "Мрія-К" ОСОБА_4 та директор ТОВ "Українське поле" ОСОБА_5 повідомили, що фактично фінансово-господарську діяльність на підприємстві не здійснювала, первинних документів від імені директора підприємства з контрагентами-покупцями не підписували.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, за наявності інших доказів, які в своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Доказів наявності кримінальних справ, чи тим більше наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача, ні щодо його контрагентів надано не було. Крім того, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закрито відповідно до статті 284 Кримінального кодексу України. В той же час, здійснивши аналіз всіх доводів в сукупності, суди прийшли до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджено реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, а податковим органом не доведено іншого.

Щодо товарно-транспортних накладних, згідно яких товар доставлявся позивачу від ТОВ "Марія-К", ТОВ "Українське поле", то відповідно до цих накладних замовником перевезення виступав продавець товару і позивач в господарські взаємовідносини з автоперевізником не вступав, а лише отримував товар в певній кількості, про що зазначено в ТТН, а тому не міг і не зобов`язаний був перевіряти інформацію щодо автоперевізника та автотранспорту, яким здійснювалось таке перевезення, про пункт навантаження.

Також слід зазначити, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певні недоліки у заповненні такого документа як товарно-транспортна накладна, не є єдиною та самостійною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигод.

Суд зауважує, що всі податкові накладні, виписані по спірним операціям, були зареєстровані контролюючим органом.

Відповідно до п. 201.16 ПК України, в редакціях на момент виписки зазначених податкових накладних, Постанови Кабінету України від 21 лютого 2018 р. № 117, контролюючий орган при реєстрації податкової накладної, здійснює її перевірку та моніторинг на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Той факт, що вказані податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом, свідчить про те, що на момент їх реєстрації здійснені операції, продавець, показники його податкової історії не відповідали критеріям ризиковості. Відповідач доказів того, що податкові накладні були зареєстровані відповідним органом з порушенням податкового законодавства, не надав.

Отже, суд вважає, що відповідач не доказав, як того вимагає ст. ч.2 ст.77 КАС України, правомірність своїх рішень щодо збільшення позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням на 5482221 грн., за штрафними санкціями - 2741111 грн., з податку на додатку вартість за податковим зобов`язанням на 5164905 грн., за штрафними санкціями - 2582453 грн., та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 926452 грн., а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 19204,03 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (вул. Прикордонників, 65, с. Попільня, Житомирська обл., 13502, код 00688195) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 39459195) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 15.04.2019:

- № 0008221413 - повністю;

- № 0008231413 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на 5164905 грн., за штрафними санкціями - 2582453 грн.;

- № 0008241413 - в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 926452 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" судові витрати в сумі 19204,03 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 02 серпня 2019 року