Рішення № 83435523, 05.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1968/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 03 червня 2019 року №UA205040/2019/000076/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що у відповідності до рахунку № НОМЕР_1 придбав у фірми S&W GbR, Німеччина, автомобіль Фольксваген Каравелла, номер кузова НОМЕР_2 , за який заплатив 3570 євро. З метою митного оформлення даного автомобіля подав 24 травня 2019 року митному органу митну декларацію №UA205040/2019/025437 та необхідні документи, які підтверджують його митну вартість в розмірі 3570 євро. Проте відповідач, вважаючи, що декларант подав документи, які не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, запропонував надати декларанту додаткові документи, що підтверджують його митну вартість. Позивач додаткові документи органу доходів і зборів не подав, оскільки вважає, що надав достатню кількість документів для встановлення митної вартості, а оскільки ним не були понесені видатки із страхування автомобіля та його транспортування, тому ці документи митниці не надавалися.

У зв`язку з неподанням додаткових документів Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 року №UA205040/2019/000076/2, в якому визначала митну вартість на рівні 15500 євро, а також винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205040/2019/01641. Як зазначає позивач, 06.06.2019 року подав нову митну декларацію №UA205040/2019/027577, де вказав кориговану відповідачем митну вартість та сплатив необхідні платежі.

Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначає, що орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Вказує на те, що з оскаржуваного рішення №UA205040/2019/000076/2 про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 року вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв`язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів з застосуванням резервного методу. Однак оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також позивач посилається на те, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

На підставі вищенаведеного просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою від 26 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суддею одноособово (а.с.1).

В поданому до суду відзиві на позов від 09.07.2019 року вих. №1261/03-70-10/14 (а.с.32-37) представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Вказує на те, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення легкового автомобіля марки "VOLKSWAGEN", моделі CARAVELLE, номер кузова НОМЕР_2 , 2013 року випуску, за митною декларацією №UA205040/2019/025437 від 03.06.2019 року у митниці виникли обґрунтовані сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товарів за результатами опрацювання згенерованих АСАУР ризиків щодо митної вартості задекларованого товару. Встановлено, що декларантом в графі 42 "Ціна товару" задекларовано ціну товару у розмірі 3570 євро, при чому фактурна вартість дорівнює митній вартості та застосовано основний метод визначення митної вартості за ціною угоди.

Для підтвердження числового значення складових митної вартості товару декларантом подано лише серед класифікованих документів, визначених в графі 44, інвойс №2725 від 20.05.2019 року на суму 3570,00 євро та декларацію країни відправлення №NRN19DE910106547222E9 від 20.05.2019 року. При цьому, незважаючи на те, що транспортний засіб позивачем придбано у юридичної особи, декларантом не подано жодного документу, який би свідчив про факт оплати за проведену зовнішньоекономічну операцію. Крім того, з граф 18, 21 МД №UA205040/2019/025437 від 03.06.2019 року слідує, що транспортний засіб ввезено позивачем на лафеті, проте документів, які б свідчили про вартість страхування та перевезення транспортного засобу, або б спростовували ці відомості, декларантом не подано.

Також під час опрацювання документів, які подано для здійснення митного контролю та митного оформлення встановлено розбіжності, так, відповідно до інвойса №2725 від 20.05.2019 року власником транспортного засобу є S&W GbR HAUPTSTR. 119230 Bandenitz, а в технічному паспорті НОМЕР_3 вказано власника SAS BESITZ GMBH WILHELM-MAYBACH-STR.9 19061 SOHWERIN. Відповідно до митної декларації країни відправлення №NRN19DE910106547222E9 від 20.05.2019 року відправником є S&W GbR HAUPTSTR. 119230 Bandenitz.

Вказує, що виявлені митницею розбіжності слугували підставою для виникнення сумніву щодо впливу третіх осіб на формування митної вартості, адже згідно ч.5 ст.58 Митного кодексу України (далі - МК України), виходячи з поняття, що митна вартість - ціна товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Вважаємо, що вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів та її числових значень, що слугувало беззаперечною підставою для витребування у декларанта додаткових документів. Однак витребувані документи декларант не подав, про що повідомив листом від 03.06.2019 року №б/н.

У зв`язку з неподанням додаткових локументів декларанта було повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також про те, що митна вартість товару буде визначена за резервним методом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та в декларанта.

Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000511/2 від 31.05.2019 року, а митну вартість визначено на рівні 155500 євро.

В рішенні про коригування митної вартості вказано митну вартість товару з ідентичним пробігом та VIN-кодом, тобто ідентичними характеристиками, які притаманні ввезеному транспортному засобу, що і призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Що ж стосується фактів, які вплинули на таке коригування, представник відповідача зазначає, що в зв`язку з не підтвердженням декларантом усіх складових митної вартості ввезеного товару митну вартість визначено митним органом за резервним методом з врахуванням цінової інформації, наявної в ЄАФС ДФС.

Вважає, що відповідачем правомірно застосовано вищевказане джерело інформації при винесенні 03.06.2019 року письмового рішення про коригування митної вартості №UA205040/2019/000076/2 та використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Крім того, представник відповідача звертає увагу на те, що вказаний транспортний засіб оформлено у вільний обіг 06.06.2019 року згідно МД №UA205040/2019/027577 без надання гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. У зазначеній митній декларації декларант самостійно обрав резервний метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості "6" та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Вказане свідчить про те, що декларант, фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні №UA205040/2019/000076/2 від 03.06.2019 року, вказавши її у новій митній декларації №UA205040/2019/027577 від 06.06.2019 року, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації. На підтвердження таких висновків представник відповідача посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.10.2018 року у справі №816/2396/17 (адміністративне провадження №К/9901/61818/18).

На підставі вищенаведеного вважає, що оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 17 липня 2019 року в задоволенні клопотання представника Волинської митниці ДФС про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено (а.с.46).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 24 травня 2019 року декларантом подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію №UA205040/2019/025437 (а.с.21) з метою декларування товару "Автомобіль легковий, що був у використанні - марка - VOLKSWAGEN, модель - СARAVELLE, кузов № НОМЕР_2 , загальна кількість мість, включаючи водія - 9, призначення автомобіля - для перевезення пасажирів ...". Декларантом в графі 42 (МД) №UA205040/2019/025437 вказано ціну товару в сумі 3570,00 євро та зазначено в графі 12 митну вартість в сумі 104727,24 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №2725 від 20.05.2019 року; експортну декларацію №19DE910106547222E9 від 20.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 від 15.06.2012 року; висновок №2615 експертного дослідження від 24.05.2019 року (а.с.10-19).

03 червня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205040/2019/000076/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205040/2019/01641 (а.с.22-23).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення митним органом було визначено митну вартість вищенаведеного товару за ціною 15550,00 євро (замість 3570,00 євро, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за основним методом на рівні 3570 євро. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до інвойса №2725 від 20.05.2019 року власником є: S&W GbR Hauptstr. 119230 Bandenitz, в технічному паспорті НОМЕР_3 вказано власника SAS BESITZ GMBH WILHELM-MAYBACH-STR.9 19061 SOHWERIN. Відповідно до митної декларації країни відправлення №19DE910106547222Е9 від 20.05.2019 року відправником є S&W GbR Hauptstr. 119230 Bandenitz, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, а саме: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодом: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 15550,00", відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні" та згідно ст.53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати наступні документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення.

Декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом б/н від 03.06.2019 року (а.с.40).

У зв`язку з вищевикладеним та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно переліком та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 року "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 у редакції Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість визначено на рівні 15550 євро. Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та обов`язків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини четвертої статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15, від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже встановлено судом, декларант надав наявні у нього документи для підтвердження митної вартості, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) №2725 від 20.05.2019 року; експортну декларацію №19DE910106547222E9 від 20.05.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 від 15.06.2012 року (а.с.10-16), у яких вказана ціна імпортованого товару 3570 євро.

Однак митний орган встановив розбіжність у поданих документах, саме: відповідно до інвойса №2725 від 20.05.2019 року власником транспортного засобу є: S&W GbR Hauptstr. 119230 Bandenitz, а в технічному паспорті № НОМЕР_3 вказано власника SAS BESITZ GMBH WILHELM-MAYBACH-STR.9 19061 SOHWERIN. При цьому, відповідно до митної декларації країни відправлення №19DE910106547222Е9 від 20.05.2019 року відправником є S&W GbR Hauptstr. 119230 Bandenitz. Водночас відповідач звернув увагу на те, що виходячи з поданих документів, не з`ясовано наявність складових митної вартості (затрати на транспортування та страхування), що суперечить вимогам ч.10 (підпункти 5, 7) ст. 58 МК України. Декларантом документально не доведено факт оплати за товар (відсутній банківський платіжний документ). Не надано висновок експерта-спеціаліста про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу.

Відповідно до п.5, 7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати витрати на страхування цих товарів.

У зв`язку з вищенаведеним митним органом у відповідності до ч.3 ст. 53 МК України було здійснено запит додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, вказаних в оскаржуваному рішенні. Однак декларантом позивача - брокером ФОП ОСОБА_2 . листом від 03.06.2019 року відмовлено митному органу у наданні додаткових документів (а.с.40).

При цьому, суд звертає увагу на те, що декларантом не надано пояснень щодо складових митної вартості, а також щодо встановлених митницею розбіжностей у поданих документах.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, митний орган мав право для витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Відтак, оскільки надані на вимогу митного органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості та містили розбіжності, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості.

Вказане рішення про коригування митної вартості № UA205040/2019/000076/2 від 03.06.2019 року прийняте на підставі інформації наявної в ЄАІС ДФС щодо митної вартості аналогічних товарів. Відтак, митну вартість встановлено на рівні 15550,00 євро, що еквівалентно 471401,53 грн. відповідно до встановленого курсу валют.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно із частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 310 розділу X Митного кодексу України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов`язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно із частиною сьомою статті 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

З аналізу наведених норм слідує, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи із рішенням про збільшення митної вартості товару, окрім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату "донарахованої" різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості, визначеної органом доходів і зборів.

Частинами восьмою - дев`ятою статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як установлено судом позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 06.06.2019 року подав до митного органу оновлену митну декларацію №UA205040/2019/027577 для розмитнення вищенаведеного транспортного засобу (а.с.24, 38-39).

На переконання суду, дослідження відомостей із відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

При цьому, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію .

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України №651 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).

Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митних декларацій" Порядку №651 графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Із змісту наведених положень слідує, що у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Порядок №651 також передбачає, що у графі 45 "Коригування" зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.

Графа 47 "Нарахування платежів" заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме:

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету;

митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Графа В "Подробиці розрахунків" заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).

Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" №1011 від 20 вересня 2012 року, код виду надходжень "121" позначає надходження "мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами", код виду надходжень "185" позначає надходження "акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами" та код виду надходжень "128" позначає надходження "податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами".

Спосіб сплати вказаних митних платежів також позначається відповідним кодом розрахунку згідно Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20 вересня 2012 року.

Так, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку "01" (безготівкова форма сплати), "02" (готівкова форма сплати), "15", "72", "91" або "92", а різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку "55".

Враховуючи наведені правила заповнення митної декларації, орган доходів і зборів при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом 1) проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 "Код МВВ" митної декларації та 2) надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 "Нарахування платежів" та В "Подробиці розрахунків" митної декларації.

Як було установлено, 24 травня 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав на Волинську митницю ДФС митну декларацію №UA205040/2019/025437 на транспортний засіб (а.с.21).

За результатами дослідження вказаної декларації, судом установлено:

1) у графі 12 "Відомість про вартість" зазначено - 104727,24 грн.;

2) у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - "1";

3) у графі 45 "Коригування" зазначено - 104727,24 грн.;

4) у графі 47 "Нарахування платежів" містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "02".

Однак, 06 червня 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав нову митну декларацію на цей же товар №UA205040/2019/027577 (а.с.24, 38-39), за результатами дослідження якої судом установлено:

1) у графі 12 "Відомість про вартість" зазначено - 471401,53 грн.;

2) у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" - "6" (тобто резервний);

3) у графі 45 "Коригування" зазначено 471401,53 грн.;

4) у графі 47 "Нарахування платежів" містяться позначки про сплату видів надходжень до бюджету за кодами 121, 185, 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "02".

Окрім цього, нова митна декларація №UA205040/2019/027577 від 06.06.2019 року не містить:

1) у правому підрозділі графи 43 "Код МВВ" порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів;

2) в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України;

3) у графі В "Подробиці розрахунків" відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;

4) спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку "55" згідно Класифікатора способів розрахунків.

Проаналізувавши зміст цієї декларації, можна дійти висновку, що декларант самостійно обрав резервний (6) метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості "6" та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Таким чином, позивач або уповноважена ним особа не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Також позивач (уповноважена особа) не скористався правом подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, що декларується, відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України.

А відтак, ОСОБА_1 фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, зазначених органом доходів і зборів у рішенні про коригування митної вартості товару № UA205040/2019/000076/2 від 03.06.2019 року, вказавши їх у новій митній декларації №UA205040/2019/027577 від 06.06.2019 року, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості вичерпався з моменту подання позивачем нової митної декларації.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17, які в силу частини п`ятої статті 242 КАС України враховано судом при розгляді даної справи.

З огляду на те, що спір між сторонами вичерпано унаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів в оскаржуваному рішенні, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 року №UA205040/2019/000076/2 слід відмовити.

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205040/2019/000076/2 від 03.06.2019 року відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя В.Д. Ковальчук