Ухвала суду № 83434116, 01.08.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5097/19

№ провадження 1-кс/208/2236/19

УХВАЛА

Іменем України

01 серпня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області у складі: слідчого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Стомаченко О.В., слідчого Шаймурзанова А.В., прокурора Ісакової Н.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мельник І.О., розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, який має повну загальну середню освіту, не судимого.

встановив:

Слідчий звернувся до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині. Зазначила, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики, наведені слідчим є необґрунтованими.

Захисник підозрюваного також просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити йому розмір застави.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 31.07.2019 приблизно о 13.50 год. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановлений в ході досудового розслідування чоловік прийшли до буд. АДРЕСА_2 . З метою проникнення до будинку вони через домофон викликали власника будинку - ОСОБА_3 , який в той момент знаходився вдома. Коли ОСОБА_3 відчинив двері до домоволодіння, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановлений в ході досудового розслідування чоловік знаходились ззвоні перед входом. В цей момент хтось з трьох зазначених чоловіків, реалізуючи спільний протиправний умисел, спираючись на підтримку двох інших чоловіків, наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар рукою в область обличчя, після чого інший чоловік, схопивши ОСОБА_3 рукою за шию, почав його придушувати. Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановлений в ході досудового розслідування чоловік почали запитувати у потерпілого ОСОБА_3 про те. де знаходяться майнові цінності, у відповідь на що ОСОБА_3 , побоюючись за своє життя та здоров`я, вказав на одну з будівель на території зазначеного домоволодіння, пояснивши що гроші та інші майнові цінності знаходяться там. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановлений в ході досудового розслідування чоловік силою затягли потерпілого ОСОБА_3 до зазначеної будівлі, де з барсетки витягли гроші у сумі приблизно 6 000 грн., а також браслет, виготовлений із золота 585 проби вагою приблизно 12 грамів, що належать потерпілому ОСОБА_3 . Зазначені речі забрав невстановлений в ході досудового розслідування чоловік.

Після цього до АДРЕСА_2 приїхали працівники поліції, які затримали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а невстановлений в ході досудового розслідування чоловік з місця вчинення кримінального правопорушення втік, забравши із собою зазначене вище майно потерпілого ОСОБА_3

Протиправними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановленого в ході досудового розслідування чоловіка потерпілому ОСОБА_3 , спричинено майнову шкоду, розмір якої встановлюється.

31.07.2019 зазначений факт зареєстровано до ЄРДР за №12019040160001498 за ч.3 ст.187 КК України.

31.07.2019р. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.08.2019р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

01.08.2019р. слідчий СВ Кам`янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показанням потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України), в ході якого у останнього вилучено дві медичні рукавиці з правої та лівої рук Базуєва.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_1 може: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення вже не вперше, що свідчить про те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, порушує обов`язки, покладені на нього чинним законодавством, що вказує на те, що підозрюваний й у подальшому буде порушувати покладені на нього обов`язки, в тому числі й обов`язки, покладені на нього нормами КПК України та судом; окрім того підозрюваний не має сталих соціальних зв`язків, а саме постійного місця роботи, дружини, дітей, а також постійного місця проживання у місті Кам`янському, що вказує на те, що він може у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як в ході проведення досудового розслідування не встановлено місцезнаходження деяких речових доказів, а їх місцезнаходження може бути відомо підозрюваному, що надасть останньому можливість сховати, знищити або спотворити їх з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, так як в ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваному відоме місце проживання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_3 , окрім того кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, що в цілому вказує на те. що підозрюваний буде мати змогу впливати на потерпілого та свідка, а також іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як в ході проведення досудового розслідування не встановлено особу чоловіка, який разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за попередньою змовою вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3 , окрім того у органа досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайомі із зазначеним чоловіком та що його місцезнаходження може бути їм відоме; тобто незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть останньому можливість повідомити невстановленого чоловіка про те, що орган досудового розслідування застосовує заходи до встановлення його особи та його місцезнаходження, що унеможливить проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування; вчините інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення майнової спрямованості, не маючи постійного місця роботи та заробітку, що вказує на те, що він й у подальшому може вчинювати кримінальні правопорушення майнової спрямованості з метою заробітку коштів, що вказує на те, що у подальшому будь-який запобіжний захід, не пов`язаний із примусовим позбавленням волі, не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики, перелічені в ч.1 ст.177 КПК України.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.3 ст.187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваним від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновку за можливе не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення у скоєні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинено із застосуванням насильства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст.ст.176-179, 184, 186, 193. 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати у рамках кримінального провадження № 12019040160001498 від 31.07.2019 року до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 вересня 2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення..

Суддя Ізотов В. М.