Вирок № 83432849, 01.08.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/875/19

Провадження № 1-кп/486/121/2019

01 серпня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,

при секретарі - Кучмар В.С.,

за участю: прокурорів - Руденко О.В., Ворушило О.В.

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

представника органу пробації - Калініч Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження № 12019150120000255 внесене до ЄРДР 24.04.2019 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гаївка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянки України, одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , обіймаючи з 2017 року по 08.10.2018 року посаду головного менеджера Фінансової компанії Центр Фінансових Рішень «КредитМаркет», у 2017 році, точної дати слідством не встановлено, за місцем роботи в ФК ЦФР «КредитМаркет», розташованому по пр. Незалежності, 31 в м. Южноукраїнську Миколаївської області, оформлюючи кредитну позику ОСОБА_2 , заволоділа її особистими даними. 22.09.2018 року, точного часу досудовим слідством не встановлено, у зв`язку з виникненням особистих фінансових труднощів, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи особисту інформацію ОСОБА_2 , оформила в ТОВ «Мілоан» через мережу Інтернет, кредитний договір № 241660, згідно якого, отримала грошові кошти в сумі 5 000 грн., які були зараховані на банківську картку «РайффайзенБанкАваль», належну її чоловікові ОСОБА_3 .. Отриманими коштами розпорядилась на власний розсуд.

Своїми діями вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 190 КК України, як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та показала, що дійсно 22.09.2018 року, скориставшись особистим даними ОСОБА_2 , через мережу інтернет отримала кредит в сумі 5 000 грн.. У вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять її вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Представник потерпілої сторони в судове засідання не з`явився, направив до суду письмову заяву, в якій просить, розглянути справу без участі потерпілого. Зазначає, що обвинуваченою повністю відшкодовано завдану шкоду. Просить ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 9, 16).

Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового провадження, та роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінивши встановлені по справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України віднесене до категорії невеликої тяжкості, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, особу обвинуваченої, яка на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується типово, раніше не судима.

У розумінні ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає повне визнання вини обвинуваченою, щиросердне каяття, сприяння у розслідуванні кримінального правопорушення, повне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, суд приймає до відома досудову доповідь Арбузинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої у кримінальному провадженні (а.с. 19-20).

Враховуючи вищезазначене, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді штрафу.

З приводу клопотання обвинуваченої про призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, суд вважає, що покарання у вигляді штрафу є одним із найбільш м`яких, визначених законодавцем, а тому підстав для застосування відносно ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом не вбачається.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрат пов`язаних з проведенням експертиз не понесено.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України (а.с. 41).

Керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп..

Речові докази: оригінал історії карткового рахунку від 01.01.2018 року по 30.06.2018 року належної ОСОБА_1 , залишити в матеріалах кримінального провадження № 120019150120000255.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженим з моменту отримання копії вироку, з підстав передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін