Постанова № 83431722, 05.08.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7804/19

Провадження № 3/522/5176/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року м.Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шкамерда К.С., розглянувши матеріали, направлені з ГУ ДФС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси з Головного управління ДФС в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

З адміністративних матеріалів вбачається, що головним державним ревізором-інспектором Кордон Н.А. при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» встановлено, що ОСОБА_1 , директор ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України про що винесено акт перевірки №857/15-32-14-07/38017969 від 06.05.2019 року.

За цим фактом головним державним ревізором-інспектором Кордон Н.А. складений протокол про адміністративне правопорушення №61/15-32-14-07 від 06.05.2019 року за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, свою вину не визнав та надав суду письмові пояснення.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Лучанінов проти України» ( рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02.)

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Так, положення ч. 1ст. 163-1 КУпАП передбачають відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктивною стороною ч. 1ст.http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_982294/ed_2019_02_07/pravo1/KD0005.html?pravo=1 - 982294163-1КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку. Правила ведення податкового обліку зазначенні в Главі 2 «Податкова звітність» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року. Як вбачається із змістової частини згаданої норми КУпАП, об`єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює заниження суми податку на додану вартість та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку. Помилка або неправильність дій, спрямованих на формування податкового обліку, складом зазначеного правопорушення не охоплюється. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів і т. ін.)

Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «Альма Трейд» за період липень 2018, жовтень 2018» не містить посилання на порушення правил ведення податкового обліку.

Натомість, відповідно до висновків Акту перевірки встановлено заниження податку на додану вартість та завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту.

Крім того, ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2019 року №0023611407 та податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 23 травня 2019 року №0023601407, прийняте на підставі акту перевірки від 06.05.2019 №857/15-32-14-07/38017969, було оскаржено в адміністративному порядку.

Таким чином, оскільки сам акт перевірки не породжує правових наслідків для платника податків, так як є лише результатом службової діяльності працівників податкового органу, то відсутні узгоджені податкові зобов`язання.

Окрім вказаного, суд враховує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини»).

З урахуванням пояснень директора ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.

Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суд через Приморський районний суд м.Одеси протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя К. С. Шкамерда