Рішення № 83430730, 31.07.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.2019 Справа № 920/356/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульська Ю.В.,

розглянув справу у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

за позовом Лебединської міської ради

до відповідача - фізичної особи-підприємця Шульги Олександра Васильовича,

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Шульга С.О., Василець С.О. (адвокат).

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач 08.04.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди землі, укладений між сторонами 22.09.2004. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки. За умовами договору відповідач зобов`язався щомісячно вносити орендну плату в установленому розмірі. Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою. Зазначене є підставою для розірвання за рішенням суду договору оренди землі, відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

22.05.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що проти позовних вимог заперечує. Відповідач обгрунтовує заперечення тим, що позивачем не надано до суду доказів порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 22.09.2004, укладеного між сторонами, щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати. Тому, підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні. Крім того, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності для звернення з позовом про розірвання договору з мотиві існування заборгованості із сплати орендної плати у строк до 08.04.2016.

01.07.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач платив за землю не систематично, а два рази на рік. Крім того, в податковому органі обліковується за відповідачем борг із сплати за землю.

04.07.2019 відповідачем були надані заперечення, в яких зазначено, що умови договору оренди землі від 22.09.2004 не містять положення, що забороняють достроково виконувати відповідачу, як орендарю, свої зобов`язання щодо сплати орендної плати.

Процесуальні дії, які вчинялись судом. Заяви та клопотання, які подавались сторонами.

Ухвалою суду від 24.04.2019 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.05.2019.

08.04.2019 позивачем до суду було надано клопотання про витребування доказів, а саме про витребування у Головного управління Державної фіскальної служби в Сумській області інформації щодо суми заборгованості орендної плати за землю по відповідачу за договором оренди земельної ділянки від 22.09.2004. Ухвалою суду від 24.04.2019 в задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

22.05.2019 відповідач надав до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, а саме відповідач зазначає про орієнтовну суму витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн та надає суду копію договору про надання правової допомоги від 03.05.2019. Судом докази були залучені до матеріалів справи. Однак доказів понесення зазначених витрат відповідачем суду надано не було.

В судовому засіданні 22.05.2019 було оголошено перерву. Перерва була оголошена, в зв`язку з клопотанням представника позивача. 18.06.2019 позивачем було надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 18.06.2019 було відкладено розгляд справи та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

01.07.2019 відповідачем до суду було надано заяву про приєднання до матеріалів справи розрахунку заборгованості/переплати по орендній платі відповідача перед позивачем по договору оренди землі від 22.09.2004.

15.07.2019 позивачем було надано до суду клопотання про відкладення судового засідання. Ухвалою суду від 15.07.2019 у задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату було відмовлено, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

31.07.2019 позивачем (електронною поштою) було надано клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник позивача знаходиться на лікуванні.

Суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки клопотання представника позивача не підтверджено належними та допустимими доказами та не підписано електронним цифровим підписом, відповідно до норм Закону України «Про електронний цифровий підпис», то суд дійшов висновку про можливість закінчення розгляду справи за відсутності представника позивача у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів. Крім того, суд звертає увагу, що позивач не був позбавлений права направити до суду іншого представника, як з представників Лебединської міської ради, так із інших залучених осіб.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22.09.2004 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач, на підставі рішення двадцять другої сесії четвертого скликання Лебединської міської ради від 31.08.2019, надає, а відповідач приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, для комерційного використання, площею 0,1703 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Згідно з п.2.2 Договору він укладається терміном до 09.06.2054. Договір був зареєстрований та 21.07.2006 у Державному реєстрі земель було зроблено запис № 04066200132.

Відповідно до п. 2.3 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить 5906 грн 85 коп. на рік. Грошова плата вноситься на рахунок позивача рівними частинами щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяцем, по 492 грн 24 коп.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Сторонами суду не надавались докази, що до Договору вносились зміни, а тому суд приймає до уваги вищезазначені умови Договору (а.с.13-14), в тому числі стосовно розміру орендної плати. Крім того, суд звертає увагу, що умови Договору не містять положень про індексацію орендної плати.

На думку позивача, відповідач порушив свої зобов`язання стосовно своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою та відповідно не дотримується терміну, зазначеного в п. 2.3 Договору, який є його істотною умовою, що стало підставою для звернення з даною позовною заявою.

Позивач зазначає, що станом на 01.01.2019 за відповідачем обліковується борг за користування земельною ділянкою, що підтверджується листом Головного управління ДФС в Сумській області про надання відповіді на адвокатський запит Адвокатського бюро «Андрія Петухова» від 22.01.2019 (а.с.25-28). У відповіді на запит зазначено, що відповідачем не в повному обсязі проводилась сплата податку з орендної плати. Тому, станом на 01.01.2019 за відповідачем обліковується борг.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Суд дослідив вказану відповідь на адвокатський запит та дійшов висновку, що в ньому не зазначено ні суму заборгованості відповідача перед позивачем, ні конкретних періодів такої заборгованості, а тому суд не приймає вказаний доказ до уваги, оскільки він не відповідає критерію достовірності та не надає змоги суду встановити дійсні (фактичні) обставини справи.

Позивачем суду була надана довідка № 02-17/630 від 18.04.2019 ВК Лебединської міської ради Сумської області щодо нарахувань та оплати орендних платежів відповідачем позивачу по Договору за період з січня 2016 року по березень 2019 року включно (а.с.43-44).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Враховуючи, що згідно з Договором розмір орендної плати на місяць складає 492 грн 24 коп., змін до Договору стосовно розміру орендної плати не вносилось, а позивач у довідці зазначає орендну плату у 2016 році - 2390 грн 28 коп. на місяць, у 2017, 2018, 2019 роках - 3187 грн 04 коп., то суд не приймає вказану довідку, як доказ наявності заборгованості, оскільки вона здійснена, виходячи з розміру орендної плати, яка не відповідає умовам Договору. Тому, вказана довідка не відповідає критеріям належності і достовірності та судом до уваги не приймається.

Тому, суд погоджується з доводами відповідача, що належного розрахунку позивачем в обгрунтування розміру орендної плати, зазначеного в довідці від 18.04.2019, надано суду не було.

Відповідач зазначає, що у нього є в наявності докази про сплату ним орендної плати протягом 2012-2019 років, що підтверджується копіями відповідних квитанцій, які надані до матеріалів справи (а.с.62-65). Крім того, відповідачем суду надано розрахунок заборгованості/переплат по Договору (а.с.56-59). Відповідач зазначає, що розмір фактично сплачених грошових коштів відповідачем перевищує розмір належних до сплати коштів і при цьому в жодному з місяців за період з серпня 2012 по березень 2019 років включно не було заборгованості по сплаті орендної плати по Договору.

Позивач зазначає, що за умовами Договору відповідач зобов`язався щомісячно вносити орендну плату в установленому розмірі. Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, оскільки вносив орендну плату 2 рази на рік, що суперечить істотній умові Договору, а саме термінам оплати.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Тому, факт сплати відповідачем орендної плати 2 рази на рік, який підтверджуються відповідними квитанціями про сплату, є таким, що встановлений судом.

В той же час, суд дійшов висновку, що доводи позивача про те, що відповідач вносив орендну плату 2 рази на рік, тобто з порушенням умов Договору щодо терміну оплати, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором (ст. 531 ЦК України). На думку суду, положення Договору не містять пунктів, що забороняли б достроково виконувати відповідачу, як орендарю, свої зобов`язання щодо сплати орендної плати.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

У ЦК України, ЗК України та Законі України «Про оренду землі», передбачено підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Підставою, за наявності якої розірвання договору здійснюється у судовому порядку, в тому числі є істотне порушення договору другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України), невиконання сторонами умов, передбачених договором оренди землі (ст. 32 Закону України «Про оренду землі»), систематична несплата орендної плати (п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Зі змісту ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» можна дійти висновку, що основною метою договору оренди земельної ділянки та правом орендодавця є своєчасне отримання орендної плати в установленому розмірі. В той же час, недотримання умов договору у частині сплати орендної плати має наслідком його розірвання. Так, відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗКУ підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 4.4 Договору договір оренди може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених Законом України «Про оренду землі» та цим договором.

На думку суду, під «систематичністю» розуміється два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, а підстава для розірвання договору виникає лише тоді, коли орендар взагалі не сплачує орендну плату. Якщо ж орендар виплачує орендну плату, але у меншому розмірі, то орендодавець має право вимагати її сплати орендної плати в повному обсязі та звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На думку суду, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин та вищезазначених норм матеріального права, відповідачем не було допущено прострочення сплати орендної плати - ні систематично, ні одноразово. Крім того, суд звертає увагу, що позивачем приймались без жодних заперечень платежі відповідача, які сплачувались наперед, що позивачем не спростовано належними та допустими доказами. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання Договору з підстав порушення відповідачем своїх обов`язків щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати. Тому, позовні вимоги є неправомірними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то суд залишає без розгляду клопотання відповідача про застосування строків позовної давності для звернення з позовом про розірвання договору з мотивів заборгованості по сплаті орендної плати у строк до 08.04.2016.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, то на позивача покладаються сплачені ним витрати на судовий збір в розмірі 1921 грн та 8800 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог Лебединської міської ради (вул. Пушкіна, 2, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код 39449040) до - фізичної особи-підприємця Шульги Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 ), про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн та 8800 грн витрат на правничу допомогу покласти на позивача - Лебединську міську раду.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 1 резолютивної частини рішення.

Повне судове рішення складено 05.08.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко