Рішення № 83430626, 25.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1280/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС ЛТД-К" (29001, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 34, кімн. 230)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (07354, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85)

про стягнення 266214,30 грн. заборгованості за договором підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р., у тому числі - 262653,24 грн. основної заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3561,06 грн. 3% річних,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС ЛТД-К" (далі - ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (далі - ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД", відповідач) про стягнення 266214,30 грн. заборгованості за договором підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р., у тому числі - 262653,24 грн. основної заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3561,06 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.10.2018 р. між ТОВ "Будсервіс ЛТД-К" та ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" було укладено договір підряду № 19/10-18, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати будівельні роботи, а замовник зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх. Роботи підрядником були виконані та прийняті замовником, однак, відповідач свого обов`язку щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 251896,57 грн. основної заборгованості, 10756,67 грн. інфляційних втрат, 3561,06 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.07.2019 р.

21.06.2019 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 19.06.2019 р. (вх. № 12296/19 від 21.06.2019 р.) на позов, за змістом якого відповідач зазначає, що, на його думку, заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу визначена останнім невірно, оскільки фактично становить 209913,81 грн. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач вказує, що і ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К", і ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" є платниками податку на додану вартість. Ціна договору, вартість виконаних позивачем робіт (в кошторисі та акті приймання-передачі виконаних робіт) включає в себе 20% ПДВ, що зазначено і в п. 4.2 договору підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р. Отже, відповідач (замовник) мав можливість (за умови належної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) сформувати податковий кредит по операції в розмірі 41982,79 грн. (20% від вартості виконаних робіт - 251896,57 грн.). Проте, як зазначає відповідач, позивач (підрядник) на сьогоднішній день (протягом півріччя після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт) так і не зареєстрував податкову накладну по виконаних роботах на суму 41982,76 грн., чим, на переконання ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД", порушив приписи ст. 201 Податкового кодексу України, та, згідно умов договору, зменшив існуючу заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи до 209913,81 грн. Враховуючи наведене, як вважає відповідач, зменшується, відповідно, і розмір 3% річних та інфляційних втрат.

Також відповідач зазначає, що у зв`язку з великими матеріальними затратами, спрямованими відповідачем на будівництво нового цеху та виділення даного цеху у нову юридичну особу, ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" не має можливості негайно погасити існуючу заборгованість перед позивачем.

З огляду на зазначене вище, відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову в обсязі заявленої останнім суми.

27.06.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 24 від 26.05.2019 р. (вх. № 12715/19 від 27.06.2019 р.) про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить збільшити суму позовних вимог у справі № 911/1280/19 на 16793,10 грн.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 1 ст. 201.1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних встановлені штрафи. Зокрема, за прострочення від 61 до 365 календарних днів штраф становить 40% від суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній. Отже, позивач за невчасну реєстрацію податкових накладних, яка сталась не з його вини, буде зобов`язаний сплатити штраф, розмір якого на даний момент складає 40% штрафу від суми ПДВ, оскільки період прострочення вже складає більше ніж 61 день. Сума ПДВ, яку належить сплатити позивачеві з отриманого доходу за спірним договором, складає 41982,76 грн., а 40% штрафу від цієї суми становить 16793,10 грн., який позивач має сплатити з власних коштів, що буде його збитком, спричиненим діями відповідача.

03.07.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 03.07.2019 р. (вх. № 13031/19 від 03.07.2019 р.), за змістом якого відповідач зазначає, що даний позов не визнає у повному обсязі, просить суд зменшити ціну позову з мотивів, вкладених у відзиві б/н від 19.06.2019 р. (вх. № 12296/19 від 21.06.2019 р.), а також розглянути справу № 911/1280/19 без участі представника ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД".

У судовому засіданні 04.07.2019 р. представник позивача підтримувала позов, з урахуванням заяви № 24 від 26.05.2019 р. (вх. № 12715/19 від 27.06.2019 р.) про збільшення позовних вимог; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Також у судовому засіданні 04.07.2019 р. представник позивача заявила про надання суду всіх наявних у ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К" доказів, що мають значення для вирішення спору.

Дослідивши заяву ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К" № 24 від 26.05.2019 р. (вх. № 12715/19 від 27.06.2019 р.) про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для прийняття вказаної заяви, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під зменшенням/збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення/збільшення) кількісних показників, у яких виражається заявлена позовна вимога.

Водночас, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Поряд з цим, згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки у заяві позивача № 24 від 26.05.2019 р. про збільшення позовних вимог фактично заявляється додаткова вимога про стягнення з відповідача 16793,10 грн. штрафу за порушення терміну реєстрації податкових накладних ТОВ "Будсервіс ЛТД-К", що не входила до предмету позову у даному спорі та заявляється з інших підстав, то вказана заява не підлягає прийняттю до розгляду, позаяк одночасна зміна предмету і підстав позову чинним законодавством не передбачена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2019 р.

10.07.2019 р. до господарського суду Київської області від ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" було подано відзив б/н від 09.07.2019 р. (вх. № 13516/19 від 10.07.2019 р.) на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

24.07.2019 р. до господарського суду Київської області від ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К" було подано клопотання б/н від 23.07.2019 р. (вх. № 14395/19 від 24.07.2019 р.), згідно з яким позивач зазначав, що його представник не може з`явитись у судове засідання, призначене на 25.07.2019 р., разом з тим просив не переносити розгляд даної справи на іншу дату.

У судове засідання 25.07.2019 р. представники позивача та відповідача не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 25.07.2019 р. прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.10.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС ЛТД-К" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (замовник) було укладено договір підряду № 19/10-18, відповідно до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, на свій ризик, зобов`язується виконати і здати замовнику додаткові роботи № 7 для ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Нове будівництво, а замовник зобов`язується прийняти такі роботи і оплатити їх на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору загальний термін виконання робіт складає 30 календарних днів.

Датою закінчення виконання робіт за цим договором є дата підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, з наданням підрядником замовнику комплекту документів на результат будівельних робіт (пункт 2.4 договору).

У відповідності з п. 4.1 договору договірна ціна робіт за цим договором складає 255314,00 грн. Загальна вартість робіт визначається після їх завершення та прийому замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунок видів та вартості робіт надано в кошторисі до цього договору та включає ПДВ. Оплата за цим договором здійснюється замовником підряднику платіжними дорученнями на поточний рахунок підрядника у національній валюті України: оплата авансу в розмірі 100% від кошторису за 3 дні перед початком виконання робіт; всі наступні розрахунки виконуються протягом 5 банківських днів після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт.

У відповідності з п. 8.7 договору у разі нездійснення підрядником реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки, передбачені п. 8.7 цього договору, та/або у випадку порушення порядку заповнення податкової накладної, замовник має право притримати оплату за виконані роботи в розмірі суми податку на додану вартість, яка могла бути віднесена замовником до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за податковою накладною, складеною підрядником проте не зареєстрованою у передбачені п. 8.7 цього договору строки в Єдиному реєстрі податкових накладних до моменту реєстрації підрядником податкової накладної в належному вигляді.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 11.1 договору).

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва - додаткові роботи № 7, сторони погодили кошторис у сумі 255314,08 грн.

На виконання умов договору підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р., позивачем були виконані відповідачу роботи на загальну суму 251896,57 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання виконаних будівельних робіт за 01.11.2018 р. - 31.11.2018 р. на суму 54086,82 грн., за 01.11.2018 р. - 30.11.2018 р. на суму 197809,75 грн. (копії актів долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" не було здійснено оплату виконаних ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К" робіт ані в порядку, передбаченому п. 4.2 договору, тобто авансом, ані після прийняття замовником виконаних робіт.

Доказів протилежно матеріали справи не містять.

ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К" було надіслано на адресу ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" претензію № 9 від 22.02.2019 р., відповідно до якої позивач просив відповідача перерахувати на його рахунок заборгованість, зокрема, за договором підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р. в сумі 251896,57 грн.

Відповіді на претензію отримано не було, заборгованість не сплачено. Отже, оскільки ТОВ "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" не розрахувалось з позивачем за договором підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 251896,57 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи підписаними і скріпленими печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доказів оплати виконаних позивачем робіт не надав, доводи ТОВ "БУДСЕРВІС ЛТД-К" не спростував.

Посилання відповідача на те, що в результаті нездійснення позивачем реєстрації податкових накладних відповідач не мав змоги сформувати податковий кредит, та, відповідно до пункту 8.7 договору, мав право притримати оплату, судом відхиляються з огляду на таке.

За умовами пункту 8.7 договору замовник мав право притримання оплати лише в розмірі податку на додану вартість, а не в повному обсязі. Саме відповідач порушив свої господарські зобов`язання, не виконавши обов`язку щодо оплати авансу в розмірі 100% кошторису. Поряд з цим, відносини податкового обліку та звітності регулюються Податковим кодексом України, який передбачає спеціальні санкції за прострочення або відсутність реєстрації податкових накладних, і вказані відносини не є предметом розгляду у даній справі.

Акти приймання виконаних будівельних робіт за 01.11.2018 р. - 31.11.2018 р. та за 01.11.2018 р. - 30.11.2018 р. сторонами підписано, роботи прийнято, відтак суд встановив, що строк оплати виконаних робіт сплив 09.12.2018 р. (5 банківських днів після підписання акту (п. 4.2 договору)), враховуючи, що останнім днем листопада місяця є 30.11.2018 р., а не 31.11.2018 р., як помилково зазначено в одному з актів. Відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 251896,57 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3561,06 грн. та 10756,67 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 3561,06 грн., нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного акту окремо, за загальний період з 01.12.2018 р. до 21.05.2019 р.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 10756,67 грн., нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожного акту окремо, за загальний період з листопада 2018 року до квітня 2019 року включно.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також наведені вище умови п. 4.2 договору, яким передбачено, що всі наступні розрахунки виконуються протягом 5 банківських днів після підписання актів прийму-передачі виконаних робіт, період обчислення 3% річних та інфляційних втрат починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом відповідно до встановленого судом початку прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 3374,72 грн. за період з 10.12.2018 р. до 21.05.2019 р., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково в розмірі 3374,72 грн.

Поряд з цим слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням наведеного, оскільки прострочення оплати за договором підряду № 19/10-18 від 19.10.2018 р. виникло 10 грудня 2018 року, то розрахунок інфляційних втрат слід розпочинати з січня 2019 року.

Отже, згідно із здійсненим судом арифметичним розрахунком та визначеним моментом прострочення виконання грошового зобов`язання, розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості відповідача, становить 8672,12 грн. за період з 01.01.2019 р. до 30.04.2019 р.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 8672,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС ЛТД-К".

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД" (07354, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85, код 31484879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС ЛТД-К" (29001, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 34, кімн. 230, код 38807929) 251896 (двісті п`ятдесят одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) грн. 57 коп. основного боргу, 3374 (три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 72 коп. 3% річних, 8672 (вісім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 3959 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 15 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.08.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна