Рішення № 83430339, 24.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/2048/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс"

до 1) Державного підприємства "Сетам"

2) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів, протоколу та акту про реалізацію предмета іпотеки

за участю представників:

від позивача: Наумова О.О.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

вільний слухач: Ізвєков В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс" звернулося до Господарського суду з позовом до Державного підприємства "Сетам" (відповідач 1), Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича (відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" (відповідача 3), в якому просить суд:

- визнати недійсними та скасувати результати електронних торгів проведені ДП "Сетам" 21.11.2018 за лотом №310355 з реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11 ;

- визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів №370846 від 21.11.2018 р. за лотом №310355;

- визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки (передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу) від 26.11.2018 р. ВП №56549824, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Коноваловим О.С.;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги були проведенні з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2048/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.03.2019 та залучено до участі у справі третю особу, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповську Олену Володимирівну.

19.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшов відзив на позов, в якому відповідач-3 проти позову заперечив, посилаючись зокрема на те, що при вчиненні виконавчих дій щодо об`єкту нерухомості, яке є предметом іпотеки приватний виконавець Коновалов О.С. діяв абсолютно законно та у відповідності до вимог законодавства; правових підстав для зупинення торгів, зняття майна з реалізації не було; посилання позивача на те, що Акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018 не відповідає приписам ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" є помилковим, оскільки вказана норма містить вимоги до акту про реалізацію предмету іпотеки на торгах, які відбулись; акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018 містить всі передбачені законом відомості та виданий у відповідності до законодавства; у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті. Також, відповідачем-3 зазначено про відсутність порушених прав позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 підготовче засідання у справі № 910/2048/19 відкладено на 09.04.2019.

19.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач -1 проти позову заперечив, посилаючись на те, що Державне підприємство "Сетам" як організатор торгів, у відповідності до вимог чинного законодавства, не перевіряє законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. Окрім того, відповідачем-1 зазначено, що оскільки за результатами проведення оскаржуваних торгів акт про реалізацію майна не складався, то електронні торги не можна визнати недійсними.

28.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-3.

02.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 та клопотання про залишення без розгляду відзиву відповідача-3.

Судом відхилено клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву відповідача-3, так як наявність поважних причин пропуску строку на подання відзиву на позов встановлюється судом. При цьому, враховуючи наведені відповідачем-3 пояснення, з метою об`єктивного вирішення спору у справі, судом було прийнято до розгляду відзив відповідача-3.

В судовому засіданні 09.04.2019 відкладено підготовче засідання на 18.04.2019, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

18.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В підготовчому засіданні 09.04.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/2048/19 на 30 днів та відклав розгляд справи на 21.05.2019, про що постановлено відповідну ухвалу та занесено до протоколу судового засідання.

21.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019, з огляду на те, що в судове засідання представники учасників справи не з`явились, оскільки позивачем заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд відклав підготовче засідання у справі № 910/2048/19 на 11.06.2016.

11.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

11.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-3 та клопотання про залишення позову без розгляду п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В судовому засіданні 11.06.2019, розглянувши клопотання відповідача-3 про залишення позову без розгляду, суд відмовив у його задоволенні, оскільки судом не встановлено підстав для залишення позову без розгляду, у відповідності до ч. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Також, судом враховано, що у даному судовому засіданні присутній представник позивача та позивач повідомляв суд про неявку у судове засідання 21.05.2019.

В судовому засіданні 11.06.2019 судом відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 26.06.2019.

В судовому засіданні 26.06.2019, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, у своєму клопотанні позивач просить суд зупинити провадження у справі до вирішення Верховним Судом справи №2-12566/11 за касаційною скаргою ТОВ "Едвайс" на постанову Київського апеляційного суду від 31.01.201 у справі №2-12566/11.

У відповідності до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що розгляд Верховним Судом касаційної скарги ТОВ "Едвайс" на постанову Київського апеляційного суду від 31.01.2019 у справі №2-12566/11 не вплине на вирішення спору у даній справі та не перешкоджає розгляду справи №910/2048/19.

Суд зазначає, що самостійно може встановити всі обставини для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи № 910/2048/19 за наявними у даній справі доказами, а тому - у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі ч п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, клопотання позивача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 26.06.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2019, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання 24.07.2019 не з`явились. Про розгляд справи відповідачі та третя особа повідомлені належним чином ухвалами суду від 26.06.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 24.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2005 між АБ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Іст-Інвест" укладений кредитний договір № 68-05V.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едвайс" укладено договір поруки №68V від 15.11.2005, а також між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 30.11.2005, відповідно до яких останні відповідають за зобов`язання позичальника згідно умов кредитного договору, але відповідачі зобов`язання не виконали.

У 2011 році АБ "Брокбізнесбанк" звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 68-05V в сумі 725489,25 доларів США, що еквівалентно 5783237,56 грн. за курсом НБУ на день подачі позову до суду та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 14 листопада 2012 у справі №2-12566/11 позов АБ "Брокбізнесбанк" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс", ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредиту в сумі 725489,25 доларів США, що еквівалентно 5783237,56 грн. за курсом НБУ на 23.08.2011 року, а також стягнуто з відповідачів судові витрати.

07.03.2013 Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи за №2-12566/11 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс", ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредиту в сумі 725 489,25 доларів США, що еквівалентно 5 783 237,56 грн.

22.04.2013 року на підставі виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2013 року, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавчі провадження ВП №37661278 (стягувач - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс") та ВП №37661060 (стягувач - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст-Інвест").

06.06.2018 приватним виконавцем Коноваловим О.С. відкрито виконавче провадження за заявою - ТОВ "СЛ Девелопмент" та накладено арешт на майно ТОВ "Едвайс", яке є предметом іпотеки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 у справі №2-12566/11 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс", заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича - задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича щодо неповернення виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 ТОВ "СЛ Девелопмент" у зв`язку з відсутністю заміни стягувача у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 з ПАТ "Брокбізнесбанк" на ТОВ "СЛ Девелопмент" до відкриття виконавчого провадження №56549824; визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича від 06.06.2018 про відкриття виконавчого провадження №56549824 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №2-12566/11 від 07.03.2013.

18.10.2018 Державним підприємством "Сетам" зареєстровано заяву приватного виконавця Коновалова О.С. про реалізацію арештованого нерухомого майна та за наслідками її розгляду внесено відповідні дані до Системи інформації про арештоване майно ТОВ "Едвайс" - предмет іпотеки: нежитлову будівлю (реєстраційний номер лота: 310355), його реалізацію та призначено торги на 21.11.2018.

ТОВ "Едвайс" звернулося до ДП "Сетам" листом №50 від 19.11.2018 з вимогою про зняття з реалізації майна за лотом №310355.

У відповідь на запит позивача, ДП "Сетам" листом №3620/17719-12-18/13 від 23.11.2018 повідомлено позивача, що підстави для припинення електронних торгів по лоту №310355 відсутні.

21.11.2018 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації іпотеки: нежитлової будівлі, загальною площею 618.40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 11, літ. "В", оформлені протоколом №370846 від 21.11.2018 проведення електронних торгів. Вказані торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

ТОВ "Едвайс" отримано постанову ВП №56549824 приватного виконавця Коновалова О.С. про зняття арешту майна від 29.11.2018.

Також, листом ДП "Сетам" вих. №3904/19020-12-18/3 від 14.12.2018 на адресу ТОВ "Едвайс" направлено нотаріально завірену копію Акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018.

Позивач зазначає, що у грудні 2018 року ТОВ "Едвайс" стало відомо, що на підставі свідоцтва (Свідоцтво, серія та номер: даний 15.12.2018 видавник: Верповська О.В . , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу) нотаріусом Верповською О.В. здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "В", загальною площею 618,40 кв. за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11 .

Позивач, посилаючись на приписи ст. 215 ЦК України, вважає недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літера "В", загальною площею 618,40 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11 , оформлений за результатами проведених електронних торгів 21.11.2018 з реалізації лота №310355.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що в момент вчинення правочину сторонами (ТОВ "СЛ Девелопмент", приватним виконавцем, Коноваловим О.С. , ДП "Сетам") не додержано вимог ч.1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, а саме:

вчинення дій в порушення ухвали суду від 02.10.2018, які полягали в продовженні після 02.10.2018 здійснення приватним виконавцем виконавчого провадження, за яким підлягав поверненню виконавчий лист від 07.03.2013 ТОВ "СЛ Девелопмент" у зв`язку з відсутністю заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження №56549824, а постанови про відкриття даного виконавчого провадження визнана судом незаконною. У зв`язку із чим, позивач стверджує, що приватний виконавець незаконно звернувся 18.10.2018 до ДП "Сетам" із заявою про реалізацію арештованого майна, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2018 постанова про відкриття виконавчого провадження була визнана незаконною, виконавчий лист підлягав поверненню стягувачеві;

ДП "Сетам" у порушення п.4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна та ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" незаконно прийняло до виконання вказану заяву приватного виконавця та виставило на реалізацію це майно як предмет іпотеки, оскільки у виконавчому листі стягувачем вказано AT "Брокбізнесбанк", а не ТОВ "СЛ Девелопмент", та відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки;

на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки ТОВ "СЛ Девелопмент" передано у власність нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості у розмірі 16 205 200,00 грн., в той час як сума боргу становить 5 783 37,56 грн.

Також, позивач стверджує, що в акті про реалізацію предмета іпотеки №56549824 від 26.11.2018 приватний виконавець не вказав відомості про те, що прилюдні ті відбулися з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", що свідчить про не дотримання вимог ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" щодо змісту акту про реалізацію предмета іпотеки. Наведене порушення на думку позивача, є підставою для визнання недійсним акту та виданого нотаріусом на його підставі свідоцтва.

З огляду на вище наведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс" звернулося до суду з із позовом до відповідачів про:

- визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів проведених ДП "Сетам" 21.11.2018 за лотом №310355 з реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м . Київ , вул . Ярославська, будинок 11 ;

- визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №370846 від 21.11.2018 за лотом №310355;

- визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки (передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу) від 26.11.2018 ВП №56549824, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Коноваловим О.С.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частиною 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 (надалі - Порядок, у редакції на час проведення електронних торгів).

Одним із обґрунтувань заявлених вимог позивач визначає те, що оскільки нерухоме майно, яке належить боржнику, є предметом іпотеки, то примусове звернення стягнення на таке майно повинно відбуватись лише за рішенням суду про звернення на предмет іпотеки.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що частиною 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом статті Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як свідчать обставини справи та не заперечується учасниками справи, нерухоме майно: нежитлові будівлі, загальною площею 618,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 11 , літ. В є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17.11.2005.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 1, ч. 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Відповідно до частини першої статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стаття 46 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно із якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно, згідно із частиною 7 якої передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Наведені висновки, також узгоджуються із позицією Верховного Суду, постанова від 11 квітня 2018 року по справі № 759/2474/14-ц.

Таким чином, положення Закону України "Про виконавче провадження", а також Закону України "Про іпотеку" не містять заборони на реалізацію предмета іпотеки для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя (яким в даному випадку є ТОВ "СЛ Девелопмент") в межах виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення з боржника грошових коштів (без наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки).

За таких обставин, посилання позивача на те, що примусове звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс" повинно відбуватись лише за рішенням суду про звернення на предмет іпотеки є необґрунтованим.

За змістом п. 1 Розділу 1 Порядку (у редакції на час проведення електронних торгів), електронні торги -продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження та реалізації майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 уповноважено Державне підприємство "Сетам" на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Згідно пункту 11 розділу ІІІ Порядку зазначено, інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку. Організатор має право на доповнення інформації виключно в частині фотографічного зображення майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис).

Відповідно до п.п 3, 4 розділу II Порядку, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження");

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу I цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

З урахуванням наведеного, у відповідності до Порядку, на організатора торгів було покладено обов`язок вносити відомості, визначені у заявці приватного виконавця.

Пунктом 4 розділу II Порядку передбачено, що у разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Доказів наявності обставин, які були б підставою для повернення заявки на реалізацію майна приватному виконавцю чи невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 розділу II Порядку позивачем суду не надано.

На виконання абз. 4 п. 2 Розділу VII Порядку ДП "Сетам" листом вих. № 10419/18-18-18 від 25.10.2018 повідомило виконавця, стягувача/іпотекодержателя, боржника/іпотекодавця про реалізацію предмету іпотеки шляхом проведення електронних торгів.

Підстави для зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації визначені в Розділі XI Порядку.

Відповідно до п. 2 Розділу XI Порядку, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є:

рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна;

зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження";

відкладення проведення виконавчих дій;

наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

Як встановлено судом ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 у справі №2-12566/11 було визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича щодо неповернення виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 ТОВ "СЛ Девелопмент", у зв`язку з відсутністю заміни стягувача у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 з ПАТ "Брокбізнесбанк" на ТОВ "СЛ Девелопмент" до відкриття виконавчого провадження №56549824 та визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича від 06.06.2018 про відкриття виконавчого провадження №56549824 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №2-12566/11 від 07.03.2013.

Однак, дана ухвала не містила вимог про зупинення реалізації майна, відкладення проведення виконавчих дій. Доказів наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, визначених статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" матеріали справи не містять.

Окрім того, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 у справі №2-12566/11 була скасована постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що правові підстави для зупинення електронних торгів та зняття майна із реалізації, у зв`язку із поставленням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 відсутні.

Про відповідні обставини щодо відсутності підстав для зупинення торгів, зняття майна з реалізації, ДП "Сетам" було повідомлено позивача листом №3620/17719-12-18/13 від 23.11.2018.

Водночас, як встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2016, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2017, змінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №2- 2566/11 від 07.03.2013 у виконавчому провадженні ВП № 37661278 та ВП № 37661060 на Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент".

За таких обставин, посилання позивача на відмінність стягувача у виконавчому листі та в заяві приватного виконавця про реалізацію майна є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За змістом пунктів 4, 6 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Відповідно до п. 8 розділу Х Порядку, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

З аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного Кодексу України.

В пункті 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

З огляду на відсутність учасників торгів та відсутність акту про проведення прилюдних торгів, суд прийшов до правильного висновку, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним.

З неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності. Неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного суду від 24 січня 2018 року по справі № 910/8052/17.

З урахуванням наведеного, з огляду на необґрунтованість доводів позивача щодо наявності порушень приписів ст. 203 Цивільного Кодексу України, оскільки договір купівлі-продажу майна як встановлено судом вище є неукладеним, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів проведених ДП "Сетам" 21.11.2018 за лотом №310355 з реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м . Київ, вул. Ярославська, будинок 11 та визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №370846 від 21.11.2018 за лотом №310355.

Позивачем також заявлено вимогу про визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки (передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу) від 26.11.2018 ВП №56549824, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Коноваловим О.С.

Як встановлено судом вище, відповідно до протоколу електронних торгів № 370846 від 21.11.2018, торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів (ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку").

Наведені приписи Закону України "Про іпотеку" визначають, що право іпотекодержателя залишити за собою предмет іпотеки за його початковою ціною вже після перших торгів, зарахувавши ціну майна в рахунок своїх вимог до боржника.

З урахуванням наведених приписів, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" звернулось до приватного виконавця із заявою про намір залишити за собою нереалізоване майно, яке є предметом іпотеки.

За доводами позивача акт про реалізацію предмету іпотеки складено з порушенням приписів ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", а саме не зазначено в ньому того, що торги проводились з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

26.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Коноваловим О.С. складено Акту про реалізацію предмета іпотеки, згідно із яким, на підставі ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержателем Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" передається у власність нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17.11.2005, а саме: нежитлова будівля літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11 .

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов`язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Згідно із ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються:

назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ;

відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця;

стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;

назва організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення;

відомості про покупця;

початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;

сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування;

відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги (ч. 3 ст. 47 Закону України "Про іпотеку").

Наведені вище норми містять вимоги до акту про реалізацію предмету іпотеки на торгах, які відбулися, в той час як у даному випадку, електронні торги є такими, що не відбулися.

Главою 13 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 визначено, що якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

В акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено:

ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон);

коротка характеристика майна;

прізвище, ім`я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця;

дані про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку: назва документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації;

підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

Як встановлено судом, акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018 складений у відповідності до Порядку та в даному акті зазначено, ким, коли та де проводилися прилюдні торги, підстави, з яких прилюдні торги не відбулися, відомості про документи, що посвідчували право власності боржника на майно; наведена коротка характеристика майна; вказано найменування юридичної особи, місцезнаходження покупця.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018 відповідає наведеним вище вимогам Порядку, обґрунтованих підстав для визнання акту про реалізацію предмета іпотеки недійсним позивачем суду належними та достатніми доказами не доведено, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

З приводу заперечень позивача щодо розміру заборгованості, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18 дійшла висновку, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

З урахуванням вище викладеного, стягнення заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у межах виконавчого провадження мало бути здійснено у відповідній іноземній валюті.

Водночас, щодо посилання позивача на те, що у свідоцтві №4320 від 15.12.2018 вказано вартість нерухомого майна у розмірі 16 205 200,00 грн., в той час як сума заборгованості за виконавчим листом №2-12566/11 від 07.03.2013 становить 5 783 37,56 грн., а також щодо недійсності виданого нотаріусом свідоцтва, то суд зазначає, що позивачем не заявлялось вимог про визнання недійсним свідоцтва №4030 від 15.12.2018, у зв`язку із чим, відповідні доводи позивача не досліджуються у межах даного спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище наведене, з огляду на обставини встановлені судом та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс" до Державного підприємства "Сетам", Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів, протоколу та акту про реалізацію предмета іпотеки.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.08.2019.

Суддя О.В. Гулевець