Рішення № 83429756, 30.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 Справа № 904/726/19за позовом Фізичної особи-підприємця Сем`янистої Галини Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

до Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1)

про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради № 2964 від 29.08.2018

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: Мотуз О.В., ордер, адвокат

Від відповідача: Люта О.В., довіреність №17/26/4299 від 28.12.2018, представник

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Сем`яниста Галина Миколаївна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 19.02.2019 до Криворізької міської ради про у якій виклала вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради № 2964 від 29.08.2018 "Про відмову фізичній особі-підприємцю Сем`янистій Галині Миколаївні у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки, по вул. Чарівній, у районі житлового будинку 21 у Тернівському районі м. Кривого Рогу ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова Фізичній особі-підприємцю Сем`янистій Галині Миколаївні у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки площею 0,0056 га на вул. Косигіна, в районі житлового будинку 21 у Тернівському районі м. Кривого Рогу (кадастровий номер 1211000000:07:320:0029 ), є необґрунтованою та безпідставною, а тому рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №2964 від 29.08.2018 в цій частині, на думку позивача, підлягає скасуванню з моменту його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/726/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2019.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків відповідно до п.8.4.12 договору особистого сервітуту №12015031 від 16.06.2015 позивач втратив переважне право на поновлення договору на новий строк на підставі п.3.1 договору, що доводить необґрунтованість і безпідставність звернення з даним позовом.

Розпорядженням №515 від 18.04.2019 керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області у зв`язку з призначенням судді Воронько В.Д. на посаду судді Вищого антикорупційного суду та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх.№4-751/19 справи №904/726/19.

Відповідно до Витягу з протоколу від 18.04.2019 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №904/726/19 розподілена судді Бондарєву Е.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 прийнято справу №904/726/19 до провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін на 07.05.2019.

Підготовче засідання 07.05.019 відкладено до 11.06.2019.

25.06.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній зазначає, що протягом дії Договору чітко дотримувався усіх визначених договором та чинним законодавством вимог. Після закінчення строку договору позивач має переважне право на поновлення Договору на новий строк. Посилання відповідача, що здійснення діяльності щодо торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у малих архітектурних формах завідомо порушує чинне законодавство, є безпідставним твердженням, яке абсолютно не стосується ні предмету договору особистого сервітуту, ні предмету позовної заяви.

04.07.2019 від Криворізької міської ради надійшли заперечення проти відповіді на відзив. В даних запереченнях відповідач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за результатами перевірки в павільйоні за адресою м. Кривий Ріг, вул. Чарівна (колишня Косигіна), 21 було встановлено порушення ст.15, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На пленарному засіданні ХХХVІІІ сесії Криворізької міської ради VІІ скликання від 29.08.2018 було проголосовано більшістю голосів за відмову ФОП Сем`янистій Г.М. у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки на вул. Чарівній, у районі житлового будинку 21 . Будь-яке змушування відповідача до укладення договору на новий строк всупереч його волі, є протиправним та порушує принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, у виборі контрагента та у визначені умов договору.

По справі оголошувалася перерва до 17.07.2019.

17.07.2019 позивачем подано пояснення, згідно яких позивач зазначає, що наведені відповідачем обставини не можуть братися до уваги при вирішенні питання про поновлення договору сервітуту.

Ухвалою суду від 17.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.07.2019 позивачем подано клопотання про доручення доказів, які спростовують доводи відповідача щодо порушень позивачем ліцензії. За весь час дії договору позивач мала ліцензію на продаж алкогольних напоїв. У період відсутності ліцензії (три дні) позивач не здійснювала торгівлі алкогольними напоями. Як видно, в період переоформлення ліцензії, існує кілька днів, коли позивач вже позбавився попередньої ліцензії, однак ще не отримав наступної. Саме за таких обставин позивача органом ДФС і було притягнуто до відповідальності при переоформленні ліцензії з 2016 на 2017 роки, коли вона не припинила продаж алкогольних напоїв і за що їй довелося сплатити штраф. Однак при переоформленні ліцензії з 2017 на 2017 роки, позивачем було тимчасово припинено продаж алкогольних напоїв і відновила його вже після отримання нової ліцензії.

30.07.2019 відповідачем долучено до матеріалів справи лист Криворізької північної ОДПІ вих. №27044/10/04-83-40-17.

Представник позивача з`явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача з`явився в судове засідання, проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 30.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 27.05.2015 р. № 3690 між Криворізькою міською радою (розпорядник) та фізичною особою-підприємцем Сем`янистою Галиною Миколаївною (сервітуарій) укладено договір особистого сервітуту № 12015031 від 16.06.2015 (Договір), відповідно до умов якого розпорядник встановлює межі зони дії особистого сервітуту щодо частини земельної ділянки житлової та громадської забудови, а сервітуарій розміщує в цих межах тимчасову споруду торговельного павільйону (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору частина земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, розташована на: вул. Косигіна (перейменована у вул. Чарівну), в районі житлового будинку 21 у Тернівському районі м. Кривого Рогу

Площа частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут, складає 0,0056 га (п. 2.1. Договору).

Кадастровий номер частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється особистий сервітут 1211000000:07:320:0029 (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору сервітуарій, який належно виконував обов`язки, відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово розпорядника про наміри продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого розпорядником відповідного рішення. У разі відсутності заперечень з боку розпорядника щодо поновлення строку дії договору на новий термін протягом одного місяця після його закінчення, договір вважається поновленим на тих же самих умовах і на той же термін.

Згідно п. 3.2 Договору порушення сервітуарієм термінів звернення веде до втрати переважного права щодо поновлення договору.

Частина земельної ділянки житлової та громадської забудови, щодо якої встановлено особистий сервітут, передається у строкове платне користування для розташування тимчасової споруди торгівельного павільйону (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 11.2, 11.2.1 Договору дія договору припиняється, зокрема, в разі, закінчення строку, на який його було укладено.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та державної реєстрації права сервітуту, яке поширюється на зазначену земельну ділянку (п. 14.1. договору).

Державна реєстрація права сервітуту відбулась 06.08.2015, про що до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, було внесено відповідний запис за номером 23446247.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Враховуючи викладене Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, у тому числі і вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пп. 34 ч 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

З огляду на викладене, Криворізька міська рада має виключне право вирішувати питання встановлення земельних сервітутів щодо земель, які є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу.

Відповідно до п. 3.1 Договору особистого сервітуту №12015031 від 16.06.2015 після закінчення строку договору сервітуарій, який належно виконував обов`язки, відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово розпорядника про наміри продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого розпорядником відповідного рішення. У разі відсутності заперечень з боку розпорядника щодо поновлення строку дії договору на новий термін протягом одного місяця після його закінчення, договір вважається поновленим на тих же самих умовах і на той же термін.

Після закінчення строку дії договору, скориставшись своїм переважним правом позивач звернувся до Криворізької міської ради з заявою про поновлення дії Договору на новий строк.

Рішенням Криворізької міської ради №2964 від 29.08.2018 "Про відмову фізичній особі-підприємцю Сем`янистій Г. М. у надані згоди на подальше користування частиною земельної ділянки на вул. Чарівній, у районі житлового будинку 21 " було відмовлено позивачу у наданні згоди на користування земельною ділянкою по вул. Чарівній .

У рішенні Криворізької міської ради №2964 від 29.08.2018 зазначено, що розглянувши звернення фізичної особи-підприємця Сем`янистої Галини Миколаївни про надання згоди на подальше користування частиною земельне ділянки на вул. Чарівній , акт обстеження земельної ділянки від 05.07.2018, виконаний посадовими особами управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради; ураховуючи інформацію управління розвитку підприємництва виконкому Криворізької міської ради (лист від 08.08.2018 №13/9-701), листи виконкому Тернівської районної у місті ради від 04.01.2017 №1/9-17, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.05.2017 №1412/9/04-36-40-01-22; ураховуючи, що за період з 2016 року до 2018 року фізичною особою підприємцем Сем`янистою Г. М. були допущені порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: продаж алкогольних напоїв, пива без наявності ліцензії (Криворізькою північною об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області застосована фінансова санкція у сумі 40,8 тис. грн.); здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив в об`єкті, що не має статусу громадського харчування (Державною фіскальною службою у Дніпропетровській області застосована фінансова санкція у сумі 23,8 тис. грн.) було відмовлено ФОП Сем`янистій Галині Миколаївні в наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки та зобов`язано ФОП Сем`янисту Г.М. припинити використання земельної ділянки на вул. Чарівній, у районі житлового будинку 21 у Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:320:0029 ) та звільнити земельну ділянку, привести її в стан, не гірший за той, в якому вона була одержана в користування (сервітут), тобто придатний для подальшого використання стан, та в тримісячний термін повернути міській раді за актом приймання-передачі (повернення).

Позивач вважає, що відмова у наданні згоди на подальше користування частиною земельною ділянки є необґрунтованою та безпідставною, а тому рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 2964 від 29.08.2018 в цій частині підлягає скасуванню з моменту його прийняття.

Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За статтею 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Способи захисту цивільних прав і інтересів особи визначені ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема згідно з пунктом 10 частини 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. "г" ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Приписами статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо розпорядження землею визначені у статті 12 Земельного кодексу України, до яких належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній віолі.

Положення ч.1 ст.41 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України свідчать, що право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним та необмеженим.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Як вбачається з наданого в матеріли справи витягу з протоколу пленарного засідання ХХХVІІІ сесії Криворізької міської ради VІІ скликання більшістю голосів було прийнято рішення про відмову фізичній особі - підприємцю Сем`янистій Г.М. у наданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки на вул. Чарівній, у районі житлового будинку 21 .

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем в матеріали справи надано докази порушення позивачем умов Договору особистого сервітуту від 16.06.2015, зокрема службову записку департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, з якої вбачається що контролюючими органами було встановлено, що за період 2016-2018 відповідачем було допущено порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: продаж алкогольних напоїв, пива без наявності ліцензії, за що Криворізькою північною ОДГО ГУ ДФС у Дніпропетровській області була застосована фінансова санкція у сумі 40,8 тис. грн. (лист виконкому Тернавської районної у місті ради від 04.01.2017 №1/9-17); здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив підприємством, яке не має статусу громадського харчування без наявності Ліцензії, за що державною фіскальною службою у Дніпропетровській області застосована фінансова санкція у сумі 23,8 тис. грн. (лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області державної фіскальної служби України від 31.05.2017 №1412/904-36-40-01-22); продаж алкогольних напоїв, пива на розлив для споживання на місці в об`єкті, що не має статусу громадського харчування.

Як вказано вище, відповідно до п. 8.4.4. та п. 8.4.15. Договору сервітуарій зобов`язаний виконувати та не порушувати обмеження (обтяження) щодо об`єкта користування в обсязі, передбаченому законом або договором; виконувати обов`язки, передбачені Законом України "Про оренду землі" та іншими правовими актами.

Як встановлено судом, позивачем не дотримано вищевказаних умов договору та вимог чинних нормативно-правових актів.

Таким чином, враховуючи допущені позивачем порушення, він втратив своє переважне право на поновлення договору сервітуту, яке закріплене у п 3.1., пп. 8.3.3. Договору.

Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України, встановлено, що в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З вищевикладеного вбачається, що підставами для визнання правового акту органу державної влади недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Судом не встановлено порушень відповідачем вимог чинного законодавства під час прийняття останнім рішення про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи, що Договір особистого сервітуту № 12015031 від 16.06.2015 припинив свою дію, матеріали справи містять докази порушення умов Договору особистого сервітуту від 16.06.2015, які стали причиною відмови у наданні в користування земельною ділянкою, наявність заперечення розпорядника земельної ділянки, оформленого у вигляді Рішення №2964 від 29.08.2018, яке прийнято в установленому законом порядку, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.08.2019

Суддя Е.М.Бондарєв