Рішення № 83429712, 31.07.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2019 р. Справа №903/450/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії

до відповідача: Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області

про стягнення 47777,42 грн. Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

від позивача: Вознячук Л.Є., довіреність №4084 від 27.12.2018р.

від відповідача: Хомич Т.П., довіреність № 1588/01-37 від 30.07.2019р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: н/з

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулися з позовом до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області про стягнення 47777,42 грн. заборгованості по оплаті телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення за період січень-грудень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами за січень-грудень 2018 року.

Ухвалою суду від 18.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області. Розгляд справи по суті призначено 10.07.2019р..

01.07.2019р. від відповідача надійшов відзив, в якому просять відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Вказують, що рішенням Луцької районної ради від 26.12.2016р. №15\8 «Про внесення змін до Програми соціального захисту на 2012-2017 роки, не зважаючи на звернення управління щодо потреби у фінансуванні даної пільги, було виключено п.2.20 пункту 2 розділу VIII «Основні заходи програми», а саме відшкодування коштів надавачам послуг за послуги зв`язку. Програмою соціального захисту на 2018-2020 роки фінансування даної пільги за рахунок місцевого бюджету не передбачено. Вважають, що Управління соціального захисту населення не відноситься до органів місцевого самоврядування, а отже не вправі брати на себе боргові зобов`язання по відшкодуванню коштів надавачам послуг за послуги зв`язку та не несе відповідальності за невиконання своїх зобов`язань органами місцевого самоврядування, а саме Луцькою районною радою, об`єднаними територіальними громадами.

10.07.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив, вказують, що згідно Бюджетного кодексу України та Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Ухвалою суду від 10.07.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 31.07.2019р..

25.07.2019р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли пояснення, в яких зазначають, що у 2018р. кошторисні призначення для здійснення видатків за телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у кошторисах Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області по державному та місцевому бюджеті відсутні.

Представник позивача позовні вимоги підтримали, позов просила задовольнити.

Представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не прибули, уповноваженого представника не направили, проте були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4300505744967.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, -

встановив:

Позивач, як оператор телекомунікаційних послуг має обов`язок надавати телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія: Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р., Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р., Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008р., Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. та Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р..

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг(затверджені постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012р. №295), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частини 1-2 ст.193 Господарського кодексу України(далі - ГК України) встановлюють, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Відповідно до підпункту 20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв`язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.

Згідно ст.70 Бюджетного кодексу України, видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу.

Також відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні"(далі - Закон), органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Частина 1 ст.66 Закону ставить вимогу до місцевих бюджетів, в частині, що місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

Пільги, що передбачені положення ст.63 Законом України "Про телекомунікації" належать до загальнодоступних послуг та входять до групи мінімальних соціальних потреб.

Згідно п.3 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"(із змінами та доповненнями) затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003р. №117(далі - Положення) , структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Згідно п.10 Постанови, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Згідно п.11 Постанови, уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

Вказані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян щодо безумовного обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, в зв`язку з чим кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі.

За період з січня 2018р. по грудень 2018р., позивачем надані послуги зв`язку на пільгових умовах населенню Луцького району Волинської області, які мають право на пільги та на яких поширювались дія відповідних положень Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" на загальну суму 47777,42 грн., зокрема: січень 2018р. - 4392,76 грн.; лютий 2018р. - 4356,28 грн.; березень 2018р. - 3492,42 грн.; квітень 2018р. - 4176,83 грн.; травень 2018р. - 4173,58 грн.; червень 2018р. - 4078,16 грн.; липень 2018р. - 3928,76 грн.; серпень 2018р. - 3678,49 грн.; вересень 2018р. - 3788,18 грн.; жовтень 2018р. - 3516,21 грн.; листопад 2018р. - 4089,18 грн.; грудень 2018р. - 4106,57 грн.(деталізований розрахунок т.1 а.с.10).

Позивачем на адресу відповідача були надіслані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (ф.№2-пільга), та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (ф.№3-пільга), що підтверджується описами вкладень до цінних листів з повідомленнями про вручення(т.1 а.с.181).

Однак, відповідач оплату витрат позивача, пов`язаних із наданням пільг за вказаний період не провів, у зв`язку з чим його заборгованість становить 47777,42 грн..

Доказів на підтвердження зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п.11 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".

З наведеного вбачається, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Луцького району Волинської області, і саме відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке.

Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання чи волі.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 09.07.2007р. №6-рп/2007).

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Водночас, слід також звернути увагу на те, що не визначення порядку відшкодування різниці вартості послуг зв`язку на пільгових умовах проти повної вартості є непропорційним втручанням держави у право власності позивача, непорушність якого гарантується Конституцією України та Конвенцією "Про захист прав людини і основоположних свобод".

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004р. у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Луцького району Волинської області та саме відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення, наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області (43001, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ковельська, будинок 53, код ЄДРПОУ 03192081) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"(01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Волинської філії(місцезнаходження ВП: 43005, Волинська обл., місто Луцьк, Проспект Василя Мойсея, буд.2, код ЄДРПОУ ВП: 23251963) 47777,42 (сорок сім тисяч сімсот сімдесят сім гривень сорок дві копійки) грн. заборгованості та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

05.08.2019

Суддя А. С. Вороняк