Ухвала суду № 83424758, 30.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6220/19

1кс/755/5563/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Польщикова І.В. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12018100040004429 від 07 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Польщиков І.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нежитлове приміщення, загальною площею 67 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891704180000) та нежитлове приміщення загальною площею 50,5 кв.м по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891681680000).

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення загальною площею 67 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891704180000): первинна реєстрація права власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано державним реєстратором Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3. 28 березня 2016 року за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27 березня 2003 року Голосіївською районною державною адміністрацією на підставі наказу №172в; у подальшому, 10 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Кударенко В.М. право власності на зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого вказаним нотаріусом 10 жовтня 2017 року під №1891; 11 липня 2019 року приватним нотаріусом Кравцовим О.О. право власності на вказане майно зареєстровано за ТОВ «Житлово-експлуатаційна контора №107» (код ЄДРПОУ 39859790) на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого згаданим нотаріусом 11 липня 2019 року під №224.

Водночас, згідно інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12 червня 2019 року №062/14-8595 (И-2019) право власності на зазначене нерухоме майно (нежитловий фонд) за вказаною адресою не реєструвалося.

Більш того, на запит місцевої прокуратури Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 27 травня 2019 року №100-7960та від 25 червня 2019 року №100-9511 повідомила, що відповідного наказу та свідоцтва про право власності не видавала, оскільки приватизація вказаного приміщення не здійснювалась.

Крім того, аналогічна ситуація встановлена й щодо іншого об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 50,5 кв.м по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891681680000).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: первинна реєстрація права власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано державним реєстратором Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3. 28 березня 2016 року за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27 березня 2003 року Голосіївською районною державною адміністрацією на підставі наказу №107в. У подальшому, 05 квітня 2017 року приватним нотаріусом Кударенко В.М. право власності на зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого вказаним нотаріусом 05 квітня 2017 року під №542. 11 червня 2019 року приватним нотаріусом Кравцовим О.О. право власності на вказане майно зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого згаданим нотаріусом 11 червня 2019 року під №137.

Водночас, згідно інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12 червня 2019 року №062/14-8594 (И-2019) право власності на зазначене нерухоме майно (нежитловий фонд) за вказаною адресою не реєструвалося, інформаційні довідки та технічні паспорти не видавались.

При цьому, у матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса Кударенко В.М. міститься відповідна інформаційна довідка КВ-2016 №6015, видана начебто КП «Київське міське БТІ» від 17 березня 2016 року про те, що право власності на це приміщення зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Голосіївською районною державною адміністрацією від 27 березня 2002 року №5079.

Разом з тим, на запит місцевої прокуратури Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація листами від 27 травня 2019 року №100-7960 та від 25 червня 2019 року №100-9511 повідомила, що відповідного наказу та свідоцтва про право власності не видавала, оскільки приватизація вказаного приміщення не здійснювалась.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 від 12 липня 2019 року нежитлове приміщення загальною площею 67 кв.м по АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 50,5 кв.м по АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018100040004429 від 07 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12018100040004429 від 07 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте направив заяву у якій просить розглядати клопотання без його участі, вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно частини другої цієї статті КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у наведених випадках, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно за сукупності даних розслідуваного злочину, відповідає вимогам ст. 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 від 12 липня 2019 року нежитлове приміщення загальною площею 67 кв.м по АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 50,5 кв.м по АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018100040004429 від 07 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, ст. 175, ст. 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Польщиков І.В. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права відчуження майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 67 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891704180000) та нежитлове приміщення загальною площею 50,5 кв.м по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891681680000).

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Польщиков І.В.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: В.Б. Левко