Ухвала суду № 83421375, 02.08.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7581/19

Провадження № 2/643/3563/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року суддя Московського районного суду м. Харкова Горбунова Я.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тертя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про примусове виселення та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та зняти відповідачів з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_3 уклала з ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір №7214/25/06-N від 29.11.2006 р. та договір іпотеки №7214/25-31/06-N від 29.11.2006 р., яким забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором №7214/25/06-N від 29.11.2006 р. Предметом вказаного договору іпотеки є спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . За договором купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013 р. ПАТ «Кредитпромбанк», який є правонаступником ВАТ «Кредитпромбанк», передав позивачу право вимоги за вказаними кредитним та забезпечувальним договорами.

Позивач у своїй позовній заяві про примусове виселення та зняття з реєстрації обґрунтовує свої вимоги посилаючись на норми законодавства, які передбачають підстави для виселення мешканців житла, переданого в іпотеку, зокрема, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 109 ЖК України, але в своїх позовних вимогах обрав спосіб захисту свого права, що різниться із обґрунтуванням на яке він посилається у своїй позовній заяві, а саме – просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.

У своєму відзиві відповідач ОСОБА_1 вказує, що в провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться справа №643/4355/19 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Дельта Банк", третя особа: Державний реєстратор Венглюк Тетяна Василівна про визнання дій протиправними та скасування рішення державного реєстратора, що є підставою для зупинення провадження у даній справі до вирішення вказаної справи.

Крім того, 25.07.2019 р. відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням, в якому просила зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №643/4355/19-ц за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа: Державний реєстратор Венглюк Тетяна Василівна про визнання дій протиправними та скасування рішення державного реєстратора та №643/15333/15-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання договорів поруки припиненими, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійними договорів кредиту, іпотеки та додаткових угод до них, посилаючись на те, що позовні вимоги обох цивільних справ взаємопов`язані, оскільки стосуються та нерозривно пов`язані із правом власності на спірну житлову квартиру.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12-13), посилаючись на цей доказ, як на підтвердження наявності права власності у позивача на спірну квартиру. При цьому матеріали справи не містять будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в позивача права власності на спірну квартиру.

За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до абз. 4 п. 33 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених статтею 201 підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на наведене, наявність права власності на спірну квартиру у позивача є підставою заявлених позовних вимог та є однією з обставин, яку необхідно встановити для правильного вирішення справи.

Оскільки окрім інформаційної довідки (а.с. 12-13) в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні докази на підтвердження наявності права власності у позивача на спірну квартиру, а дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності позивача на спірну квартиру, які підтверджуються наданим позивачем доказом (а.с. 12-13), оспорюються в іншому цивільному провадженні, що унеможливлює для суду встановлення та оцінку дійсних обставин справи, то суд вважає, що дана справа не може бути розглянута до вирішення справи №643/4355/19. Результат вирішення справи №643/4355/19 матиме значення для вирішення даної справи, оскільки стосується підстав позову та предмету доказування, між цими справами існує тісний матеріально-правовий зв`язок, що є підставою для зупинення провадження у справі.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у подібних справах № 308/11448/14-ц (провадження № 61-48164св18), постанова ВС від 14 березня 2019 року та №308/4537/17 (провадження №61-34934св18), постанова ВС від 13 лютого 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 253 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №643/4355/19 за позовом ОСОБА_9 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа: Державний реєстратор Венглюк Тетяна Василівна про визнання дій протиправними та скасування рішення, яка перебуває в провадженні Московського районного суду м. Харкова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Я.М. Горбунова