Ухвала суду № 83420920, 02.08.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14960/19

н/п 2-з/640/155/19

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"02" серпня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Чередник В.Є., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2019 р. до суду поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму в розмірі 791046,06 грн.

Одночасно з позовом, до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно що належить ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 та складається з квартири АДРЕСА_3 на суму в розмірі 791046 (сімсот дев`яносто одній тисячі сорока шести) грн. 06 коп.

При цьому, позивач посилається на те, що 10.06.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір, за умовами якого відповідач отримав від позивача грошову суму в розмірі 30000 (тридцять тисяч) доларів США та повинен укласти з позивачем договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 за його першою вимогою, або повернути гроші.

Станом на день подачі позову ОСОБА_2 зазначену за договором грошову суму у розмірі 30000 доларів США не повернула, від будь-яких зустрічей і переговорів щодо виконання умов Договору від 10.06.2008 р. ухиляється. Таким чином заборгованість складає суму в розмірі 791046 (сімсот дев`яносто одній тисячі сорока шести) грн. 06 коп.

З огляду на те, що відповідач ховається від відповідальності і ухиляється від своїх зобов`язань перед позивачем з метою запобігання неможливості в майбутньому виконання рішення суду, позивач просить вжити заходів щодо забезпечення позову.

На підставі викладеного заявник звернувся до суду з даною заявою.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову і, не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, не знаходить підстав для її задоволення, оскільки вона є передчасною, позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування того, що нерухоме майно, на яке він просить накласти арешт, належить відповідачу на праві власності на час звернення до суду з даною заявою, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки сама по собі подача позову ще не є підставою для накладення арешту на нерухоме майно, а заявником не наведено достатніх підстав для необхідності застосування саме даного виду забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018

Суддя Чередник В.Є.