Ухвала суду № 83415979, 29.07.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

29.07.2019 425/2547/19

1-кп/425/358/19

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів Москаленко В.В., М`якінченко Н.В.

за участю секретаря

судового засідання Брудницької О.В.

прокурора Бардакова О.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисників Воронка В.В., Горобця О.С.

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 28 ч.3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Рубіжне, Луганської області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, яке надав суду у письмовому вигляді, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Захисник Горобець О.С. зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні прокурора, не доведені, правопорушення було вчинене 18.05.2019, ОСОБА_2 було затримано через тиждень, він не переховувався, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений зазначив, що кримінального правопорушення не вчиняв, що це помста, свідок оговорив його у судовому засіданні, має соціальні зв`язки, навчається.

Захисник Воронко В.В. та обвинувачена ОСОБА_3 залишили вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема,до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, суд оцінює підстави, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстави для продовження його дії з урахуванням конкретних обставин справи, беручи до уваги практику ЄСПЛ: чи є ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення у справі "Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 р.); чи є ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення у справі "Вемгофф проти Німеччини" від 27 червня 1968 р.) та положення ч.1 ст. 178 КПК України, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд погоджується з аргументами прокурора в частині того, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема, приймаючи до уваги суспільну небезпечність кримінальних правопорушеннь, які інкримінуються обвинуваченому, які є злочином невеликої тяжкості та особливо тяжким злочином. Мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними. Суд бере до уваги ту обставину, що у даному кримінальному провадженні є потерпілий та свідки, які ще не допитані у судовому засіданні, тому існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, а усвідомлюючи ступінь тяжкості злочинів, за якими пред`явлено обвинувачення та можливості покарання за їх вчинення, то перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта протии Італії», п. 153).

Колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні. Надані стороною захисту документи, про наявність у обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, те, що обвинувачений є особою з інвалідністю 2 групи, на спростування існування заявлених ризиків не є достатніми для суду для нівелювання існування зазначених ризиків та підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора або застосуванні на сьогоднішній день більш м`якого запобіжного заходу. Досліджені у судовому засіданні докази, надані стороною захисту на спростування тиску на свідка ОСОБА_5 не підтвердили відсутність можливості тиску.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає таким, що не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.

Суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, раніше врахованим судом під час обрання та встановленим під час продовження щодо обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт у суду не має.

Також, враховуючи відсутність даних про неможливість утримування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я (враховуючи те, що обвинувачений є особою, що має інвалідність), зворотнього суду не доведено, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Також, суд звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.06.2019 обвинуваченому визначено розмір застави, відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.2 або ч.3 ст. 183 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

Суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо

Керуючись ст.ст. 315, 370-372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 28 ч.3 ст. 357 КК України, продовжити на 60 днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 29 липня 2019 року по 26 вересня 2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді В.В. Москаленко

Н.В. М`якінченко